Ухвала

від 15.11.2018 по справі 808/1171/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1171/18

          Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Коршун А.О.,перевіривши відповідність апеляційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення : Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» до: Головного управління ДФС у Запорізькій області про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимогам КАС України, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18 адміністративний позов задоволено. / а.с. 215-218 том 1/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 27.06.2018р., подав апеляційну скаргу / а.с. 222-224 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018р. у справі №808/1171/18 апеляційна скарга Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст. 296 КАС України та заявнику апеляційної скарги було надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 227228 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018р. у справі №808/1171/18 відмовлено Головному управлінню ДФС у Запорізькій області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18 повернуто заявнику / а.с. 242 том 1/

26.10.2018р. відповідачем за допомогою засобів поштового зв'язку / а.с. 29 том 2/ було повторно подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18 та заяву про поновлення строку на звернення до суду, які зареєстровані судом першої інстанції 29.10.2018р. /а.с. 27 том 2/

Судом апеляційної інстанції справу №808/1171/18 було зареєстровано 12.11.2018р. / а.с. 1 том 2/ та з використанням автоматизованої системи документообігу суду визначено суддю-доповідача у справі /а.с. 31 том 2/, і 12.11.2018р. апеляційна скарга, разом з заявою про поновлення строку на звернення до суду, та адміністративна справа №808/1171/18 були передані судді доповідачу.

Ознайомившись з матеріалами цієї адміністративної справи, вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, вважаю за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів даної справи вбачається, що первісна апеляційна скарга Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18 була подана відповідачем з дотриманням встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції / а.с.222-224 том 1/ та однією з підстав для залишення апеляційної скарги без руху було не надання заявником апеляційної скарги документу про сплату судового збору у розмірі 2643 грн. за подання апеляційної скарги / а.с. 227-228 том 1/ і у подальшому невиконання у встановлений судом строк саме цієї вимоги суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги стало підставою для повернення відповідачу апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18 відповідною ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.09.2018р. / а.с. 242 том 1/ яка була отримана відповідачем 12.09.2018р. / а.с. 27 том 2/.

При цьому необхідно зазначити, що відповідач не скористався правом касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 105.09.2018р. у справі №808/1171/18, а повторно за допомогою засобів поштового зв'язку 26.10.2018р. разом з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження подав апеляційну скаргу / а.с. 2-712-14,29 том 2/.

У заяві про поновлення строку апеляційного оскарження / а.с. 12-14 том 2/ відповідач зазначає, що єдиною підставою для невиконання ним вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 10.08.2018р. у справі №808/1171/18 в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що призвело до повернення апеляційної скарги ухвалою від 05.09.2018р., та як наслідок з поданням ним 26.10.2018р. апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 27.06.2018р. у цій справі з пропуском встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, стала відсутність у відповідача, який є державною установою, що фінансується з державного бюджету України, грошових коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги через неналежне фінансування відповідача, але відразу після надходження коштів відповідачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги – 16.10.2018р. / а.с. 10 том 2/ та 26.10.2018р. подано апеляційну скаргу / а.с. 29 том 2/, тому відповідач просив суд визнати ці причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та поновити йому строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», який у свою чергу передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і органи доходів і зборів зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, вважаю, що неспроможність відповідача належним чином організувати фінансування сплати судового збору, є суто суб'єктивною обставиною та не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, при цьому вважаю за необхідне зазначити, що такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена ним у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 р. (справа № 804/2979/17).

З огляду на вищенаведене вважаю, що зазначені відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції від 27.06.2018р. у цій справі причини не можуть бути визнані судом поважними у зв'язку з чим Головному управлінню ДФС у Запорізькій області необхідно надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску, якщо такі є.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, що свідчить про те, що суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи вищенаведені норми чинного процесуального законодавства вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідачу залишити без руху та надати заявнику апеляційної скарги десять днів за дати отримання ним копії цієї ухвали суду, для усунення недоліків апеляційної скарги , а саме – надання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших причин поважності пропуску ним строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 296, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18, залишити без руху та надати заявнику апеляційної скарги строк – десять днів з дати отримання копії цієї ухвали суду – для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- надання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших причин поважності пропуску ним строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. у справі №808/1171/18.

Копію ухвали направити заявнику апеляційної скарги для виконання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                      А.О. Коршун