Ухвала

від 12.02.2019 по справі 808/1171/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2019 року

Київ

справа №808/1171/18

адміністративне провадження №К/9901/3848/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019 у справі №808/1171/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський ливарний завод до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішень,

УСТАНОВИВ:

07.02.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мелітопольський ливарний завод звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі 808/1171/17 позов задоволено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу.

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 10.08.2018, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без руху у зв'язку з необхідністю сплати судового збору .

05.09.2018 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме відсутністю документа про сплату судового збору.

26.10.2018 податковий орган повторно звертається з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та подає клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивоване тим, що скаржник не мав можливості вчасно сплатити судовий збір у зв'язку із неналежним фінансуванням.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, визнавши причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та запропонував Головному управлінню ДФС у Запорізькій області надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску, якщо такі є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без руху та запропоновано звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку та зазначити інші поважні причини пропуску строку.

Головне управління ДФС у Запорізькій області на виконання вимог суду 15.11.2018 подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням аналогічних підстав, що вже в ухвалі Дніпропетровського апеляційного суду від 15.11.2018 визнані судом неповажними. Одночасно, відповідачем зазначено, що первинна апеляційна скарга подана у строк, передбачений ч.1 ст.295 Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі № 808/1171/18 з причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Таким чином, наведені відповідачем підстави пропуску цого строку, а саме відсутність фінансування на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.

Так, Верховний Суд у постановах від 05.05.2018 у справі № 808/3787/16, від 02.10.2018 у справі № 810/1104/16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність фінансування податкового органу, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження.

При цьому Верховний Суд зазначив, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку своєчасної сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Як вбачається з ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019 суд апеляційної інстанції, відповідно до вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, відмовив Головному управлінню ДФС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин, враховуючи приписи частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019 у справі №808/1171/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова