Рішення

від 25.07.2018 по справі 916/375/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/375/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від третьої особи: ОСОБА_3 за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Керамік» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 268247,26грн.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_4 підприємства «Керамік» заборгованості у 268247,26грн. у тому числі 227115,57грн. заборгованості з орендної плати, 14285,49грн. інфляційного збільшення, 3423,59грн. 3% річних, 23422,61грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди землі від 22.08.2012р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2018р. було відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 комунальної власності Одеської міської ради та призначено підготовче засідання на 26.04.2018р. о 11:00.

16.04.2018р. за вх.суду№8109/18 від третьої особи надійшли письмові пояснення.

В підготовчому засіданні від 26.04.2018 було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 22.05.2018р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2018р. викликано сторін у підготовче засідання відкладене на 22.05.2017р. о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В підготовчому засіданні від 22.05.2018 було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 07.06.2018р. о 10:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2018р. викликано сторін у підготовче засідання відкладене на 07.06.2018р. о 10:40.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2018р. закрито підготовче провадження у справі №916/375/18 та справу призначено до розгляду по суті на 25.06.2018р. о 10:30.

В судовому засіданні від 25.06.2018 було оголошено перерву по 19.07.2018р. о 11:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

17.07.2018р. за вх.суду№14399/18 від відповідача надійшли письмові пояснення.

18.07.2018р. за вх.суду№14495/18 відповідач звернувся до суду з клопотанням про приєднання доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2018р. викликано сторін у судове засідання на 19.07.2018р. о 11:40.

В судовому засіданні від 19.07.2018 було оголошено перерву по 25.07.2018р. о 13:45, про що зазначено у протоколі судового засідання.

В судовому засіданні від 25.07.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/375/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

22.08.2012р. між Одеською міською радою (позивач, Орендодавець) та ОСОБА_4 підприємства «Керамік» (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди землі, загальною площею 4748кв.м. (1454кв.м. під капітальною одноповерховою будівлею, 25кв.м. під тимчасовою забудовою, 2693кв.м. під проїздами, проходами та площадками, 60кв.м. під спорудами, 257кв.м. під зеленими насадженнями, 259кв.м. інші), що розташована за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе,2, кадастровий №5110137600:65:023:0002 для експлуатації нежилих будівель кафе-бару, готельно-розважального комплексу та автомобільної мийки, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору (п.п.1.1., 2.1. договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 22.08.2012р. та зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) 25.12.2012р за №511010004000191.

Відповідно до п. 2.3. договору грошова оцінка земельної ділянки на момент нотаріального посвідчення договору складає 4869074,00грн.

Згідно п.п.4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 4.6. договору орендна плата за земельну ділянку площею 4748кв.м., розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 243453,70грн. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішень Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством. Орендна плата вноситься Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до вимог чинного законодавства. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни розміру земельного податку, відповідно до вимог чинного законодавства, введення в дію нової нормативно-грошової оцінки земель міста ОСОБА_2, яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, зміни функціонального призначення будівлі або її частини, в інших випадках, передбачених чинним законодавством. У цих випадках розмір орендної плати змінюється за ініціативою Орендодавця. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України.

Як вказує позивач, відповідач покладені на нього зобов'язання законом та договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує та не сплачує орендну плату з січня 2017р., внаслідок цього ОСОБА_5 комунальної власності Одеської міської ради надіслано претензію ТОВ Керамік від 17.07.2017р. №01-13/3202 про необхідність сплати заборгованості. Однак на вказану претензію відповідач не виконує своїх зобов'язань зі сплати орендної плати у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість з орендної плати за період з січня по грудень 2017р. у сумі 227115,57грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Позивач вказує, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної сплати орендної плати, позивач нарахував відповідачу 3423,59грн. 3% річних, 14285,49грн. інфляційних втрат, 23422,61грн. пені.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 63133,89грн. заборгованості з орендної плати, 1116,12грн. 3% річних, 4855,79грн. інфляційних втрат, 6224,93грн. пені.

Третя особа позовні вимоги підтримує посилаючись на ті самі обставини що і позивач.

Відповідач в своїх поясненнях заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що ПП Керамік було поділено 243453,70грн. (нормативно-грошова оцінка) на 12 місяців у році та вирахувано, що в місяць відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі 20287,80грн.

Відповідач зазначає, що ним сплачено за 2017р. суму, що складає 224276,04грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку, а саме 27.02.2017р. - 12039,44грн. (за січень 2017р.), 30.03.2017р. - 12039,44грн. (за лютий 2017р.), 27.04.2017р. - 12039,44грн. (за березень 2017р.), 30.05.2017р. - 12039,00грн. (за квітень 2017р.), 29.06.2017р. - 12039,44грн. (за травень 2017р.), 28.07.2017р. - 12039,44грн. (за червень 2017р.), 28.08.2017р. - 12039,44грн. (за липень 2017р.), 27.09.2017р. - 28000,00грн. (за серпень 2017р.), 30.10.2017р. - 28000,00грн (за вересень 2017р.), 27.11.2017р. - 28000,00грн. (за жовтень 2017р.), 28.12.2017р. - 28000,00грн. (листопад 2017р.), 29.01.2018р. - 28000,00грн. (за грудень 2017р.). Тобто, враховуючи, що відповідачем сплачено за весь 2017 рік 224276,04грн., а згідно умов договору сплаті підлягає 243453,70грн., відповідач заборгував позивачу 19177,66грн. Зазначена сума коштів була перерахована на рахунок позивача 13.07.2018р. у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1846 від 13.07.2018р. у зв'язку у відповідача відсутня заборгованість з орендної плати за 2017р., а оскільки відсутня заборгованість та є безпідставним нарахування позивачем штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, загальною площею 4748кв.м. (1454кв.м. під капітальною одноповерховою будівлею, 25кв.м. під тимчасовою забудовою, 2693кв.м. під проїздами, проходами та площадками, 60кв.м. під спорудами, 257кв.м. під зеленими насадженнями, 259кв.м. інші), що розташована за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе,2, кадастровий №5110137600:65:023:0002 для експлуатації нежилих будівель кафе-бару, готельно-розважального комплексу та автомобільної мийки, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору) договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору) договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Пунктом 14.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації, а саме - з 25.12.2012р.

Згідно з вимогами ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним

Частинами 1, 2, 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше непередбачено договором оренди.

Судом встановлено, що умовами укладеного договору сторони встановили, що грошова оцінка земельної ділянки на момент нотаріального посвідчення договору складає 4869074,00грн., за користування земельною ділянкою відповідач сплачує позивачу орендну плату 243453,70грн. на рік.

У статтях 5,13,15,18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Положенням статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативно грошової оцінки.

У ст. 274.1. Податкового кодексу України ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до вимог чинного законодавства.

З пояснень відповідача вбачається, що ПП Керамік за 2017р. сплатило орендну плату у повному обсязі поділивши розмір орендної плати за рік у сумі 243453,70грн. на 12 місяців.

Однак відповідачем не був врахований п. 4.3. договору, який передбачає сплату орендної плати з урахуванням індексації.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати орендної плати згідно умов договору, а саме з урахуванням індексації.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати з урахуванням індексації, зазначає, що позивачем не врахована оплата відповідача за грудень 2017р. у сумі 28000,00грн. яка була здійснена 29.01.2018р. без урахування індексації та не врахована оплата у сумі 19177,66грн., яка була здійснена 13.07.2018р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням часткових оплат відповідача підлягають частковому задоволенню у сумі 179937,91грн. за період з січня по грудень 2017р.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 23422,61грн. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.6. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 23422,61грн. за січень 2017р. (з 03.03.2017р. по 31.08.2017р.), за лютий 2017р. (31.03.2017р. по 28.09.2018р.), за березень 2017р. (з 01.05.2017р. по 29.10.2017р.), за квітень 2017р. (31.05.2017р. по 28.11.2017р.), за травень 2017р. (з 01.07.2017р. по 29.12.2017р.), за червень 2017р. (з 3107.2017р. по 31.12.2017р.), за липень 2017р. (з 31.08.2017р. по 31.12.2017р.), за серпень 2017р. (з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.), за вересень 2017р. (з31.10.2017р. по 31.12.2017р.), за жовтень 2017р. (з 01.12.2017р. по 31.12.2017р.), за грудень 2017р. (з 31.12.2017р. по 31.12.2017р.) та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми Законодавство , суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 23415,42грн. за січень 2017р. (з 03.03.2017р. по 31.08.2017р.), за лютий 2017р. (31.03.2017р. по 28.09.2018р.), за березень 2017р. (з 01.05.2017р. по 29.10.2017р.), за квітень 2017р. (31.05.2017р. по 28.11.2017р.), за травень 2017р. (з 01.07.2017р. по 29.12.2017р.), за червень 2017р. (з 3107.2017р. по 31.12.2017р.), за липень 2017р. (з 31.08.2017р. по 31.12.2017р.), за серпень 2017р. (з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.), за вересень 2017р. (з31.10.2017р. по 31.12.2017р.), за жовтень 2017р. (з 01.12.2017р. по 31.12.2017р.), за грудень 2017р. (з 31.12.2017р. по 31.12.2017р.).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3423,59грн. 3% річних та 14285,49грн. інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 14285,49грн. за період з 03.03.2017р. по 31.12.2017р., з 31.03.2017р. по 31.12.2017р., з 01.05.2017р. по 31.12.2017р., з 31.05.2017р. по 31.12.2017р., 01.07.2017р. по 31.12.2017р., з 31.07.2017р. по 31.12.2017р., з 31.08.2017р. по 31.12.2017р., 01.10.2017р. по 31.12.2017р.. 31.10.2017р. по 31.12.2017р., з 01.12.2017р. по 31.12.2017р., з 31.12.2017р. по 31.12.2017р., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 14285,49грн. за період з 03.03.2017р. по 31.12.2017р., з 31.03.2017р. по 31.12.2017р., з 01.05.2017р. по 31.12.2017р., з 31.05.2017р. по 31.12.2017р., 01.07.2017р. по 31.12.2017р., з 31.07.2017р. по 31.12.2017р., з 31.08.2017р. по 31.12.2017р., 01.10.2017р. по 31.12.2017р.. 31.10.2017р. по 31.12.2017р., з 01.12.2017р. по 31.12.2017р., з 31.12.2017р. по 31.12.2017р.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 3423,59грн. за період з 03.03.2017р. по 31.12.2017р., з 31.03.2017р. по 31.12.2017р., з 01.05.2017р. по 31.12.2017р., з 31.05.2017р. по 31.12.2017р., 01.07.2017р. по 31.12.2017р., з 31.07.2017р. по 31.12.2017р., з 31.08.2017р. по 31.12.2017р., 01.10.2017р. по 31.12.2017р.. 31.10.2017р. по 31.12.2017р., з 01.12.2017р. по 31.12.2017р., з 31.12.2017р. по 31.12.2017р. вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 3423,59 за період з 03.03.2017р. по 31.12.2017р., з 31.03.2017р. по 31.12.2017р., з 01.05.2017р. по 31.12.2017р., з 31.05.2017р. по 31.12.2017р., 01.07.2017р. по 31.12.2017р., з 31.07.2017р. по 31.12.2017р., з 31.08.2017р. по 31.12.2017р., 01.10.2017р. по 31.12.2017р.. 31.10.2017р. по 31.12.2017р., з 01.12.2017р. по 31.12.2017р., з 31.12.2017р. по 31.12.2017р.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_4 підприємства Керамік заборгованості підлягають частковому задоволенню у сумі 221062,41грн. у тому числі 179937,91грн. заборгованості з орендної плати, 23415,42грн. пені, 3423,59грн. 3% річних, 14285,49грн. інфляційних втрат, в позовних вимогах про стягнення з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Керамік» 47177,66грн. заборгованості з орендної плати та 7,19грн. пені судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3315,34грн. покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Керамік» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 268247,26грн. у тому числі 227115,57грн. заборгованості з орендної плати, 14285,49грн. інфляційного збільшення, 3423,59грн. 3% річних, 23422,61грн. пені - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_4 підприємства «Керамік» (65012, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32432732) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа,1, код ЄДРПОУ 26597691) 179937/сто сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім/грн. 91коп. заборгованості по сплаті орендної плати, 14285/чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять/грн. 49коп. інфляційного збільшення, 3423/три тисячі чотириста двадцять три/грн. 59коп. 3% річних, 23415/двадцять три тисячі чотириста п'ятнадцять/грн. 42коп. пені, 3315/три тисячі триста п'ятнадцять/грн. 94коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. У задоволені позовних вимог Одеської міської ради в частині стягнення з ОСОБА_4 підприємства «Керамік» 47177,66грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 7,19грн. пені - відмовити.

Повне рішення складено 31 липня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова