Ухвала

від 27.07.2018 по справі 826/720/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2018 року

Київ

справа №826/720/13-а

касаційне провадження №К/9901/52464/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №826/720/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТС" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМТС" у січні 2013 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2012 №0006972280 та №0006982280.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 16.08.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.01.2018 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2017 без змін.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася 04.06.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018. Також до касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 14.06.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та на підставі вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України , у зв'язку з ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 14.06.2018 була отримана відповідачем 25.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923688800.

На виконання вимог ухвали від 14.06.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного скарження при поданні 04.06.2018 касаційної скарги відповідач вказує на те, що вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах строку встановленого процесуального закону, утім ухвалою Верховного Суду від 13.03.2018 (К/9901/18114/18) Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Податковий орган 29.03.2018 звернувся вдруге із касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 (К/9901/46470/18) Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Податковий орган звернувся втретє із касаційною скаргою та вказав, що ним вчинялися вчасно всі процесуальні дії щодо оскарження судового рішення апеляційної інстанції, тому вважає цю обставину поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, а строк таким, що належить поновити при цьому не надає жодних доказів на підтвердження вказаного. Вказані обставини були наведені скаржником у первинному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, що визнані ухвалою Верховного Суду від 04.06.2018 неповажними.

Скаржник обґрунтовуючи повторну заяву про поновлення строку касаційного оскарження іншими підставами та доказами, вказав, що з 03.01.2018 призупинення проведення платежів за платіжними дорученнями за всіма кодами програмної класифікації видатків, крім захищених до проведення безспірного списання стало причиною невчасної сплати судового збору. А також зазначає, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві 12.02.2018 направлявся лист до Головного управління ДФС у м. Києві із вимогою сплатити судовий збір, однак документ про сплату судового збору скаржником отримано 05.06.2018, утім доказів направлення листа із вимогою сплатити судовий збір по справі №826/720/13-а не надано.

Також відповідач посилається на практику Верховного Суду у справах №826/5117/16 (К/9901/5090/17), 826/26522/15 (К/9901/4668/17), 826/10811/16 (К/9901/29941/18) щодо задоволення клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Утім, судді у кожному конкретному випадку оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 закінчився 15.02.2018, а також факт повторного звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в повному обсязі.

Утім, таких доказів податковим органом суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №826/720/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТС" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева Р.Ф.Ханова