Рішення

від 01.08.2018 по справі 806/2473/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/2473/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 169699,99 грн.,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області в якому просила стягнути з Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 01.08.2012 по 19.10.2015 та з 01.12.2016 по 15.03.2018 в сумі 169699,99 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 31.07.2012 звільнилась з посади державного податкового інспектора юридичного сектору Володар-Волинської МДПІ. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 у справі №806/2109/17 зобов'язано Коростенську ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області здійснити нарахування та виплату сум індексації заробітної плати, преміальних виплат тощо. 15 березня 2018 року відповідачем перераховано кошти в сумі 133,17 грн, з яких 0,67 грн знято банком за вчинення операції по зарахуванню коштів.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено відкрите судове засідання.

03 липня 2018 року представник позивача надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.

09 липня 2018 в судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання щодо застосування наслідків пропущеного строку звернення до суду.

09.07.2018 позивач подала клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, в строки, передбачені ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановлено, що відповідно до наказу №31-о від 31 липня 2012 року ОСОБА_1 звільнено з Володарсько-Волинської МДПІ ДПА Житомирської області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року у справі №806/378/16 стягнуто з Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 недонараховані та невиплачені при звільненні посадовий оклад у розмірі 67 грн 18 коп., надбавку за спеціальне звання у розмірі 44 грн 55 коп., винагороду за вислугу років у розмірі 33 грн 52 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20 жовтня 2015 року до 21 березня 2016 року у розмірі 16083 грн 17 коп.

Постановою суду від 10 березня 2017 року у справі №806/305/17 стягнуто з Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22 березня 2016 року по 30 листопада 2016 року у розмірі 26 304 грн. 25 грн.

Постанова набрала законної сили 25.05.2017.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 у справі №806/2109/17 зобов'язано Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 сум індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування на лікарняному або у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від середньої заробітної плати, за період її роботи в податковій інспекції з 01.11.2011 по 31.07.2012. Постанова набрала законної сили 06.12.2017.

10.01.2018 та 05.02.2018 ОСОБА_1 зверталась до відповідача із заявами в яких просила перерахувати кошти відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 у справі №806/2109/17.

Як вбачається з копії виписки по картковому рахунку ОСОБА_1, 15 березня 2018 року на картковий рахунок були зараховані кошти в сумі 133,17 грн згідно постанови ЖОАС від 06.09.2017 по справі №806/2109/17.

Вважаючи, що затримка розрахунку при звільненні та невиконання судового рішення призвело до порушення інтересів, позивач звернулась з позовом до суду.

Стаття 47 Кодексу законів про працю України визначає, обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Строки розрахунку при звільненні визначені статтею 116 КЗпП України.

Так, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

Визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2018 року у справі №805/2944/16-а (адміністративне провадження №К/9901/8655/18) зазначив, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати, у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Отже, невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати, оскільки вимоги звільненого працівника щодо її виплати є трудовим спором і регулюються нормами трудового права.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.02.2012 № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу. Вказана правова позиція також висловлена і Верховним Судом України в постановах від 21 січня 2015 року № 6-195цс14 та від 15 вересня 2015 року № 21-1765а15, дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Судом враховано, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 у справі №806/2109/17 зобов'язано Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 сум індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування на лікарняному або у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від середньої заробітної плати, за період її роботи в податковій інспекції з 01.11.2011 по 31.07.2012. .

Згідно довідки Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області здійснено донарахування згідно постанови суду від 06.09.2017 у справі №806/2109/17. До виплати 133,17 грн. (а.с. 19).

15 березня 2018 року кошти в сумі 133,17 грн було зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1.

Суд відмічає, що середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20 жовтня 2015 року до 21 березня 2016 року охоплено постановою суду від 21.03.2016 у справі №806/378/16, а середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22 березня 2016 року по 30 листопада 2016 року стягнуто згідно постанови від 10 березня 2017 року у справі №806/305/17.

Отже, затримка розрахунку при звільненні із дня звільнення по день фактичного розрахунку становить:

- із 01.08.2012 по 19.10.2015 становить 807 робочих днів;

- із 01 грудня 2016 року по 15 березня 2018 року становить 322 робочих дні.

Згідно довідки Володарсько-Волинської ОДПІ від 23.10.2015 №1660/05-01 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 150,31 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку за період із 01.08.2012 по 19.10.2015 та із 01 грудня 2016 року по 15 березня 2018 року становить 169699,99 грн (1129 робочих днів * 150,31 грн). 01.08.2012 по 19.10.2015 та із 01 грудня 2016 року по 15 березня 2018 року становить 169699,99 грн (1129 робочих днів * 150,31 грн).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статями 72-77, 90, 241-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Коротуна, 3,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501, код ЄДРПОУ 39566728) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 01.08.2012 по 19.10.2015 та із 01.12.2016 по 15.03.2018 в сумі 169699 (сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.В. Лавренчук