Постанова

від 31.07.2018 по справі 808/3699/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2018 рокусправа № 808/3699/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Юрко І.В.

судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретарі судового засідання Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника третьої особи Мєхтієвої К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі №808/3699/17 (головуючий 1-ї інстанції Бойченко Ю.П., повний текст рішення складений 11.04.2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО до Державної фіскальної служби України (третя особа - Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05.12.2017 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ДВС України (третя особа - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті складених в електронній формі та поданих ТОВ Виробничо-художня фірма КОЛО із застосування електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку податкових документів: податкової накладної від 31.10.2017 року №3, податкової накладної від 14.11.2017 року №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, оформлену квитанціями від 14.11.2017 року б/н та від 16.11.2017 року №1;

- визнати прийнятими і зареєстрованими у день фактичного отримання ДФС України подані ТОВ ВХФ КОЛО вказані податкові документи.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті складених в електронній формі та поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО із застосування електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного звязку податкових документів, а саме: податкової накладної від 31.10.2017 №3, податкової накладної від 14.11.2017 №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, оформлену квитанціями від 14.11.2017 б/н та від 16.11.2017 №1.

Визнано прийнятими і зареєстрованими у день фактичного отримання Державною фіскальною службою України подані Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО документи, а саме: податкову накладну від 31.10.2017 №3 визнати прийнятою та зареєстрованою 14 листопада 2017 року; податкову накладну від 14.11.2017 №1 визнати прийнятою та зареєстрованою 14 листопада 2017 року; податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5 визнано прийнятою та зареєстрованою 16 листопада 2017 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити вимоги скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи - апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО є юридичною особою (код ЄДРПОУ 24911982), яка зареєстрована 24.06.1997 року, перебуває на податковому обліку в Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (а.с.23).

Відповідач - Державна фіскальна служба України, та третя особа - Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, є суб'єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 грудня 2016 року між ТОВ ВХФ КОЛО та Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м.Запоріжжя) укладено договір про визнання електронних документів №061220162 (а.с.6-7).

Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до пп.3.1 п.3 розділу 3 Договору орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх компютерну обробку.

Відповідно до розділу 6 Договору, він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до розміщеної на сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Україна інформації, посилені сертифікати відкритих ключів, видані керівнику ТОВ ВХФ КОЛО Плетньов К.С., діють до 03.12.2017 року (а.с.14-16).

14 листопада 2017 року та 16 листопада 2017 року засобами електронного документообігу позивачем до ДФС України направлялись податкова накладна від 31.10.2017 року №3, податкова накладна від 14.11.2017 року №1, податкова декларація з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, які не прийняті податковим органом із зазначенням причин відмови як порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233; можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності , що оформлено квитанціями від 14.11.2017 року б/н та від 16.11.2017 року №1 (а.с.8-13).

01.12.2017 підприємство направило до ДФС України новий договір про визнання електронних документів, проте згідно отриманої того ж дня квитанції №1 договір не прийнято, оскільки діє Договір про визнання електронних документів від 06.12.2016 №061220162 .

Не погоджуючись із діями контролюючого органу щодо неприйняття податкових документів, позивач оскаржив такі дії до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано, а судом не встановлено жодних законних підстав для відмови у реєстрації спірних податкових документів при наявності діючого договору про визнання електронних документів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідноси) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобовязань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулюється Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим 29.12.2010 року постановою Кабінету Міністрів України №1246 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з приписами п.12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, визначені вказаним пунктом, та за відсутності порушень, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку).

Судом першої інстанції ретельно досліджено податкові накладні від 31.10.2017 року №3, від 14.11.2017 року №1 та з'ясовано, що вони не містять помилок та відповідають вимогам ст.201 ПК України, а саме мають всі обов'язкові реквізити.

Зазначені вище податкові накладні реєструвались вперше, що виключає факт реєстрації податкових накладних з такими ж реквізитами.

Щодо неприйняття контролюючим органом податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5 встановлено наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного звязку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на день подання податкової декларації за жовтень 2017 із додатками №2 та №5 (16.11.2017 року), строк дії посилених сертифікатів відкритих ключів, виданих керівнику ТОВ ВХФ КОЛО Плєтньову К.С., не закінчився.

Вказана обставина апелянтом не заперечується та не оспорюється.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ту обставину, що підставою припинення електронного документообігу із позивачем стала відсутність ТОВ ВХФ КОЛО за місцезнаходженням (місце проживанням) платника податків, виходячи з наступного.

Відповідно до п.45.2 ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у ЄДРПОУ.

Згідно до ч.1 ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч.1 ст.16 цього Закону ЄДРПОУ створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч.1 ст.18 цього Закону).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 05.12.2017 року, місцезнаходженням ТОВ ВХФ КОЛО зазначено: 69006, м.Запоріжжя, вул.Трегубенка, буд. 6-А.

Вказана обставина апелянтом не спростована.

До того ж, відсутність ТОВ ВХФ КОЛО за юридичною адресою не було визначено підставою неприйняття податкових накладних та податкової декларації.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у

Апелянтом ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів щодо наявності передбачених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 31.10.2017 року №3, податкової накладної від 14.11.2017 року №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність відмови у прийнятті складених в електронній формі та поданих ТОВ Виробничо-художня фірма КОЛО із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку податкових документів.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та судом повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі №808/3699/17 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі №808/3699/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко