Постанова

від 31.07.2018 по справі 810/2340/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №810/2340/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4631/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у складі судді Балаклицького О.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у складі колегії суддів Вівдиченко Т.Р., Борисюк Л.П., Твердохліб В.А., у справі № 810/2340/13-а, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мерідіан Плюс/Україна/ до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

16 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Мерідіан Плюс/Україна/ (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступник - Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 30 квітня 2013 року №0001422200, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 3 728 786 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 873 211 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

29 травня 2013 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, позов Товариства задоволено, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 30 квітня 2013 року №0001422200.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій висновувались на правомірності формування позивачем витрат за звітні податкові періоди 2011 року та 2012 року та недоведеності податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

19 вересня 2014 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, прийняття судових рішень без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Предметом судового розгляду у даній справі є податкове повідомлення-рішення, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток, разом з тим податковий орган виклав в касаційній скарзі доводи, які стосуються податку на додану вартість, окрім доводів щодо формування Товариством валових витрат шляхом віднесення до їх складу собівартості крихти хлібної, зазначивши, що Товариство не мало права на формування сум валових витрат по реалізації відходів виробництва в сумі 1052504 грн. 88 коп. та взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Укрзерногруп за якими сформовані валові витрати у сумі 4 055 242 грн., які податковий орган вважає нікчемними (том 2, арк. справи 43, 48).

22 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано матеріали справи №810/2340/13-а з Київського окружного адміністративного суду.

01 грудня 2015 року справа №810/2340/13-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

16 січня 2018 року справа № 810/2340/13-а разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/4631/18 передані до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 32878486, перебуває на податковому обліку податкового органу з 18 березня 2004 року.

У березні-квітні 2013 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 16 квітня 2013 року №356/22-00/32878486 (далі - акт перевірки).

30 квітня 2013 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки прийняте податкового повідомлення-рішення, яким за порушення позивачем положень пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3728786 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 873211 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій в розрізі спірних господарських операцій встановили наступні обставини.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Укрзерногруп .

Позивачем, як покупцем в жовтні-листопаді 2011 року придбана у цього Товариства олія соняшникова, операції здійснення господарських операцій з придбання олії встановлені судами попередніх інстанцій, внаслідок чого зроблений висновок про правомірність формування валових витрат.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про неправомірне визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 130 889,67 грн, у зв'язку з включенням до складу валових витрат коштів сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрзерногруп".

Щодо заниження позивачем валового доходу в сумі 16 475 028,08 грн.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій податковим органом в акті перевірки встановлено порушення позивачем положень підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму доходів, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, в сумі 16 475 028,08 грн. за ІІІ квартал 2012 року та збільшення валового доходу позивача на суму умовно нарахованих відсотків в розмірі 3 459 755,89 грн.

Норми наведеного підпункту не визначені спірним податковим повідомленням-рішенням у якості підстави збільшення грошового зобов'язання, не зазначені у доводах касаційної скарги, що доводить прийняття податковим органом позиції судів попередніх інстанцій про те, що заборгованість за кредитним договором не є поворотною фінансовою допомогою, в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з урахуванням положень підпункту 14.1.258 пункту 14.1 цієї статті та положень підпункту 153.4.1 пункту 153.4 статті 153 цього кодексу.

Щодо формування валових витрат по реалізації відходів виробництва в сумі 1 052 504,88 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлена помилка податкового органу допущена під час перевірки при здійснені аналізу витрат відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 23, виходячи з того, що аналізом витрат собівартості встановлено, що фактично зворотні відходи виробництва за весь період, що перевірявся, складають суму 781,70 грн., а не 1 052 504,88 грн., як вказано в акті перевірки.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність не тільки арифметичної помилки, а також методологічної помилки обумовленої тим, що на суму зворотних відходів матеріальні витрати не збільшуються, а зменшуються, що встановлено положеннями підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, останнім реченням якого передбачено, що прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Оцінюючи спірну операцію суди попередніх інстанцій висновувалися на встановленні того, що сума витрат 1 052 504,88 грн. на переробку давальницької сировини підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (послуг), наданих позивачу відповідно до Договору про виготовлення продукції з давальницької сировини від 08 січня 2008 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета Смаку /Україна/".

Суд погоджується з тим, що помилковість висновку відповідача про завищення позивачем валового доходу в сумі 1 052 504,88 грн. призвела до протиправності визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 238 925,19 грн.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі № 810/2340/13-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер