Постанова

від 30.07.2018 по справі 906/864/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2018 Справа № 906/864/17

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

представники сторін:

від позивача: Дячок І.О. адвокат, довіреність №б/н від 21.12.2017 (в режимі відеоконференції)

від відповідача-1: Аркіна Л.О. адвокат, довіреність №б/н від 06.06.2018

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

від третьої особи-4: не з'явився

від третьої особи-5: не з'явився

від третьої особи-6: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 у справі №906/864/17 (суддя Суховаров А.В.; рішення ухвалене о 12:23 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 02.05.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів", м.Київ

до відповідача-1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Турсервіс", м.Дніпро

відповідача-2 : Товарна біржа "Перший Електронний Майданчик", м.Київ

відповідача-3 : Відкрите акціонерне товариство "Житомирхліб", м.Житомир

за участю третьої особи-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Гудвілл", м.Київ

за участю третьої особи-2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудвілл-Агро", м.Житомир

за участю третьої особи-3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Андрушівське хлібоприймальне підприємство", м.Андрушівка, Андрушівський район, Житомирська область

за участю третьої особи-4 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Зарудинецьке хлібоприймальне підприємство", с. Зарудинці, Ружинський район, Житомирська область

за участю третьої особи-5 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", м.Київ

за участю третьої особи-6 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3, м.Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги та визнання недійсним аукціону

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турсервіс", Товарної біржі "Перший Електронний Майданчик" і Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Гудвілл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвілл-Агро", Відкритого акціонерного товариства "Андрушівське хлібоприймальне підприємство", Публічного акціонерного товариства "Зарудинецьке хлібоприймальне підприємство", Публічного акціонерного товариства "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" і ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ВАТ "Житомирхліб" по лоту №108679, проведеного у період, з 03.09.2014 по 18.09.2014 Товарною біржею "Перший Електронний Майданчик", переможцем якого визнано ТОВ "Турсервіс" згідно протоколу про результати проведення аукціону/електронних торгів № 108679 від 18.09.2014; визнання недійсним договору купівлі - продажу права вимоги від 23.09.2014, укладеного між ВАТ "Житомирхліб" і ТОВ "Турсервіс" за результатом проведеного аукціону з придбання лоту №108679.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суб'єктний склад оспорюваного договору купівлі-продажу від 23.09.2014 (продавець - ВАТ "Житомирхліб" та покупець - ТОВ "Турсервіс") не відповідає вимогам частини 1 та частини 3 статті 1079 Цивільного кодексу України, оскільки сторони не є банками, фінансовими установами, а отже, такий договір в силу положень частини 1 статті 215, частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України є недійсним. За твердженням позивача укладений за результатами аукціону оспорюваний договір був вчинений сторонами для приховання іншого правочину. Відносини, що склалися за оспорюваним договором за його ознаками необхідно розглядати, як відносини факторингу, отже укладений договір суперечить вимогам чинного законодавства. Оскільки умови аукціону передбачали виникнення між сторонами правовідносин, які по своїй суті є фінансовими послугами, з подальшим оформленням цих правовідносин договором купівлі-продажу права вимоги, то і аукціон є таким, що проведений без дотримання вимог чинного законодавства, а тому - теж недійсний, оскільки до участі в ньому допущені особи, які не володіють спеціальною правосуб'єктністю для укладення договору, а відтак, результати аукціону є такими, що не відповідають положенням закону і спрямовані на укладення недійсного договору. Із посиланням на положення частини 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позивач вважає, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсним. При цьому визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Вказує, що відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 у справі №904/864/17 в позові відмовлено.

Означене рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим що, в матеріалах справи відсутні докази порушення ліквідатором чи організатором аукціону вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при організації та проведенні аукціону з продажу майна ВАТ "Житомирхліб" по лоту №108679, проведеного в період з 03.09.2014 по 18.09.2014. Також матеріалами справи не підтверджується факт порушення прав та законних інтересів позивача проведенням торгів та укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу права вимоги. Щодо обставин укладення за наслідками аукціону оспорюваного договору купівлі-продажу права вимоги, то як встановлено судом спеціальний закон (Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") не містить жодних спеціальних/додаткових вимог (як от наявність певного статусу, ліцензій, дозволів тощо) до продавця та покупця права вимоги боржника в ліквідаційній процедурі. Не містять будь-яких обмежень щодо суб'єктного складу сторін договору відступлення права вимоги і норми статей 512-519 Цивільного кодексу України. Відтак, за висновком суду, посилання позивача на відсутність у сторін спірного договору статусу фінансових установ, як на підставу його недійсності, є безпідставним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Позивач (Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів"), не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 у справі №906/864/17 і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач вважає, що рішення суду прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи і незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

В обґрунтування своїх вимог за апеляційною скаргою позивач, посилаючись на положення Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", глави 73 Цивільного кодексу України, наголошує на тому, що укладений за результатами аукціону оспорюваний договір купівлі-продажу права вимоги від 23.09.2014 містить істотні умови, що відповідають вимогам, встановленим для договору факторингу. Позивач вказує, що суд першої інстанції помилково не застосував до правовідносин продажу за грошові кошти права грошової вимоги (в розмірі більшому, ніж ціна продажу, тобто, з дисконтом) законодавства, що регулює операції з фінансовими активами (якими є грошові кошти та право грошової вимоги) - Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і Розпорядження Нацкомфінпослуг "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231" №352 від 06.02.2014. Тому вважає необґрунтованим висновок суду про те, що на правовідносини купівлі-продажу права грошової вимоги в процедурі банкрутства не розповсюджується дія норм Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". На думку позивача статті 2 і 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 вказують, що й провадження в справі про банкрутство регулюється не лише цим Законом, але й іншими законодавчими актами України. Тобто, цей Закон не є законом, який встановлював би правила для операцій з фінансовими активами.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач-1 (ТОВ "Турсервіс") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами позивача, тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 вказує, що зміст оспорюваного договору купівлі-продажу права вимоги свідчить про те, що він є оплатним договором, але не є договором факторингу, оскільки не передбачає надання фінансових послуг, а направлений на придбання за плату права вимоги. В даному випадку ВАТ "Житомирхліб" в особі ліквідатора мало на меті саме здійснити продаж належних боржнику активів з метою задоволення вимог кредиторів, а не отримати від ТОВ "Турсервіс" фінансову послугу під відступлене право вимоги, а ТОВ "Турсервіс" в свою чергу мало мету та волевиявлення придбати відступлене право вимоги як предмет договору купівлі-продажу.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надали.

В судовому засіданні 30.07.2018 представник позивача, який приймав участь в режимі відеоконференції, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача-1 заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на скаргу. Решта учасників своїх уповноважених представників до суду апеляційної інстанції не направили.

За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 30.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні неоспорені обставини.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.03.2007 у справі №4/41-Б за заявою Приватного підприємства "Надра" (м.Дніпропетровськ) було порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб".

Постановою Господарського суду Житомирської області від 24.10.2008 у справі №4/41-Б ВАТ "Житомирхліб" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22.05.2009 у справі №2-2059/09 за позовом ВАТ "Житомирхліб" до ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", ЗАТ "Торговий дім "Гудвіл", ТОВ "Гудвіл-Агро", ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство", ВАТ "Зарудинецьке приймальне підприємство", ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", ОСОБА_3 задоволено позов та стягнуто з відповідачів в солідарному порядку на користь ВАТ "Житомирхліб" 14614980,97 грн. (а.с.82-86 т.1).

У зв'язку з відкриттям ліквідаційної процедури ВАТ "Житомирхліб" до набрання чинності 19.01.2013 нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором товариства Шведюк Л.П. було подано заявку щодо продажу частини не реалізованого раніше майна боржника.

З протоколу про проведення аукціону №108679 від 18.09.2014 вбачається, що аукціон з продажу майна - ВАТ "Житомирхліб" був проведений організатором філією ТБ "Електронні торги України" в м.Запоріжжя з 03.09.2014 по 18.09.2014.

Переможцем аукціону по лоту №108679 визнано ТОВ "Турсервіс" (м.Дніпропетровськ), яке запропонувало найвищу ціну за вищезазначений лот - 563631,34 грн. (а.с.64-69 т.1).

23.09.2014 між ВАТ "Житомирхліб" в особі ліквідатора Шведюк Л.П. (Продавець) і ТОВ "Турсервіс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу права вимоги підприємства-банкрута.

На умовах даного договору та на підставі протоколу про результати проведення аукціону електронних торгів №108679 від 18 вересня 2014 року, Продавець зобов'язався передати Покупцеві право вимоги боржника (дебіторська заборгованість) до ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", ЗАТ "Торговий дім "Гудвіл", ТОВ "Гудвіл-Агро", ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство", ВАТ "Зарудинецьке приймальне підприємство", ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", ОСОБА_3 на суму 10333008,71 грн., що належить ВАТ "Житомирхліб", через примусове виконання виконавчих листів №2-2059/09, виданих 12.10.2009 (а.с.70-73 т.1).

Вартість права вимоги, яке є предметом даного договору, визначена шляхом аукціону та згідно з протоколом проведення аукціону №108679 від 18 вересня 2014 року становить 563631,34 грн. без ПДВ (п. 1.3. договору).

Між сторонами договору 24.09.2014 складено та підписано акт приймання-передачі права вимоги за договором.

Згідно п. 3 підписанням цього акту сторони підтвердили факт переходу права вимоги ВАТ "Житомирхліб" до ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", ЗАТ "Торговий дім "Гудвіл", ТОВ "Гудвіл-Агро", ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство", ВАТ "Зарудинецьке приймальне підприємство", ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", ОСОБА_3 на суму 10333008,71 гривень, що виникло через примусове виконання виконавчих листів №2-2059/09, виданих 12.10.2009 до ТОВ "Турсервіс" (а.с.72-73 т.1).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 25.08.2015 замінено сторону у виконавчому провадженні у справі №2-2059/09 ВАТ "Житомирхліб" на ТОВ "Турсервіс" про солідарне стягнення 14614980,97 грн. (а.с.89-90 т.1).

Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду

Позивач (ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів") вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами за договором купівлі-продажу права вимоги від 23.09.2014 мають ознаки фінансових послуг, зокрема факторингу. Позивач вважає, що укладений правочин є удаваним, у зв'язку з чим вказаний аукціон і укладений договір суперечать вимогам чинного законодавства, а отже підлягають визнанню недійсними.

Відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним аукціону (протокол про результати проведення аукціону електронних торгів №108679 від 18 вересня 2014 року) і укладеного між ВАТ "Житомирхліб" (відповідач-3) та ТОВ "Турсервіс" (відповідач-1) за його результатами оспорюваного договору купівлі-продажу права вимоги від 23.09.2014, суд першої інстанції виходив із того, що посилання позивача на відсутність у сторін спірного договору статусу фінансових установ, як на підставу його недійсності, є безпідставним.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що наведені висновки суду щодо предмету спору зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення підлягає скасуванню, а провадження у даній справі має бути закрито, з наступних мотивів.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції

Згідно пунктів 1-3 частини першої статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина перша статті 181 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.07.2016 у справі №4/41-Б про визнання банкротом ліквідовано юридичну особу - Відкрите акціонерне товариство "Житоомирхліб".

29.07.2016 державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб".

Означені обставини були підставою для винесення Господарським судом Житомирської області від 19.10.2017 ухвали про припинення провадження у даній справі в частині вимог до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб", з підстав встановлених пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017.

Ця обставина слугувала також підставою для виключення ВАТ "Житомирхліб", як відповідача-3 з учасників процесу та висновку про непідсудність даної справи Господарському суду Житомирської області, у зв'язку із чим матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Турсервис" 2) Товарної біржі "Перший Електронний майданчик" про визнання недійсними результатів аукціону, про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 23.09.2014 направлені за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 27.10.2017 у справі №906/864/17 - залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Приймаючи до провадження дану справу Господарський суд Дніпропетровської області на зміну у складі сторін уваги не звернув та при прийнятті рішення фактично розглянув позовні вимоги позивача по суті спору до всіх трьох відповідачів.

Наразі сторони та треті особи у даній справі не оспорюють правомірність закриття провадження у даній справі відносно відповідача-3 (ПАТ "Житомирхліб").

Причиною апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції є питання правильності встановлення судом першої інстанції низки обставин, які мали місце у правовідносинах сторін, та їх правової оцінки судом, тобто тих обставин та їх оцінки, які впливають на головний висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову, тобто вирішення даного спору по суті.

Частиною першою статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Статтями 50 і 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено укладення правочинів з реалізації майна боржника шляхом проведення публічних торгів, в ході яких здійснюється оформлення протоколу про проведення аукціону.

Відповідно до положень частини першої статті 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Частиною третьою статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також встановлено, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

До предмету дослідження, з питань розгляду недійсності результатів аукціону, входять встановлення обставин підготовки до проведення аукціону (інвентаризація та оцінка майна банкрута), дотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо його проведення, зокрема, порядку проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, дотримання порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів), а також вимог чинного законодавства щодо оформлення результатів аукціону шляхом складення відповідних документів (протоколів про проведення аукціону, договорів купівлі-продажу майна з аукціону (або свідоцтва про продаж майна з публічних торгів), актів про передання права власності на нерухоме майно).

З огляду на положення частини першої статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори боржника вправі оскаржувати результати проведення аукціону.

Однак позивач (ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів") не є кредитором боржника (ВАТ "Житомирхліб"), а отже не вправі оскаржувати результати проведення аукціону.

Не є позивач і стороною оспорюваного договору купівлі-продажу права вимоги підприємства - банкрута від 23.09.2014.

За приписами частини восьмої статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника - фізичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як зазначалось вище, предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги підприємства - банкрута, який був укладений за наслідками продажу майна боржника в провадженні у справі №4/41-Б про банкрутство ВАТ "Житомирхліб" (відповідача-3 у даній справі) шляхом проведення торгів у формі аукціону.

З моменту порушення справи про банкрутство означений боржник знаходився в особливому правовому режимі і Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мав пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних зі справами про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності, окрім випадків, передбачених цим Законом (частина друга статті 2 цього Закону).

Отже, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який має пріоритет перед іншим законодавством України у регулюванні правовідносин банкрутства, вказано, що розгляд питання про визнання недійсним правочину (договору купівлі-продажу), укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрута здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство, а не в окремому провадженні.

Враховуючи викладене, дана позовна заява мала розглядатися в межах справи №4/41-Б про банкрутство ВАТ "Житомирхліб", а не в окремому позовному провадженні.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.07.2016 у справі №4/41-Б затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс ВАТ "Житомирхліб" (м.Житомир); ліквідовано юридичну особу - ВАТ "Житомирхліб" за юридичною адресою: 10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 33, ідентифікаційний код 00378595; припинено повноваження ліквідатора ВАТ "Житомирхліб" Шведюк Л.П.; вимоги кредиторів у справі, які не задоволені за недостатністю майна визначено вважати погашеними; встановлено, що вимоги кредиторів, які не були заявлені в установлений цим законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі припинено.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стан юридичної особи - ВАТ "Житомирхліб" припинено. Дата запису - 29.07.2016, номер запису - 13051170039000716.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з частиною другою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, слід визнати, що юридичну особу ВАТ "Житомирхліб" припинено з 29.07.2016.

Досліджуючи спірні правовідносини, колегія суддів встановила, що ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" було особою - боржником, майнові активи якого були реалізовані у ході оспорюваного аукціону, а також було стороною за оспорюваним договором купівлі-продажу майнових прав, але у зв'язку з припиненням юридичної особи ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" у цих правовідносинах не виникло правонаступництва.

Пункт 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги

Матеріалами даної справи підтверджено, що припинення юридичної особи ВАТ "Житомирхліб" (відповідача-3) мало місце до ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі.

Проте на наведені обставини суд першої інстанції під час розгляду справи уваги не звернув.

За вимогами пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що юридичну особу - Відкрите акціонерне товариство "Житомирхліб" припинено за судовим рішенням, у зв'язку із визнанням її банкрутом, провадження у справі №904/864-17 підлягає закриттю не лише в частині позовних вимог до ВАТ "Житомирхліб", а й в цілому за обома вимогами позивача, які становлять предмет спору, до решти відповідачів у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Тому колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України і дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову підлягає повному скасуванню, з прийняттям нового рішення - про закриття провадження у справі відносно усіх вимог позивача, відповідно до приписів пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки доводам сторін щодо предмету спору та відповідним висновкам суду першої інстанції, не наводить мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу тощо.

Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції та у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції повністю скасоване рішення суду першої інстанції, в провадження у даній справі повністю закрито за усіма вимогами позивача до усіх відповідачів, за відповідним клопотанням позивача останньому має бути повернено з державного бюджету судовий збір, понесений у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 226, 231, 269, 270, 275, 278 ч.1, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 у справі №906/864/17 - скасувати повністю.

Провадження у справі №906/864/17 закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 03.08.2018.

Головуючий суддя Подобєд І.М.

Суддя Орєшкіна Е.В.

Суддя Широбокова Л.П.