Ухвала

від 19.07.2018 по справі 910/23989/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

"19" липня 2018 р. Справа№ 910/23989/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання МельничукуО.С.,

від позивача, відповідача, третіх осіб1, 3 не з'явились,

від третьої особи2 - СарбейВ.В.,

розглядаючи апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства Дельта Банк

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2018

у справі №910/23989/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк

до товариства з обмеженою відповідальністю Тенсифт

(правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю Ріелтор Легасі ),

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача -Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3,

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Ріелтер 7К ,

про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним та застосування наслідків його недійсності, -

встановив:

У грудні 2016 ПАТ Дельта Банк (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Тенсифт (відповідач, правонаступник ТОВ Ріелтор Легасі ) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.10.2014, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Тенсифт (правонаступник ТОВ Ріелтор Легасі ), та про зобов'язання відповідача повернути позивачу оригінали договорів, переданих на виконання договору про відступлення права вимоги від 30.10.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі №910/23989/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 у справі №910/23989/16 рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі №910/23989/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі №910/23989/16 рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі №910/23989/16 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 у справі №910/23989/16 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/23989/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ Дельта Банк звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/23989/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/23989/16 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 02.07.2018.

04.07.2018 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу.

09.07.2018 від ОСОБА_3. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Від відповідача та третьої особи3 відзивів на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 розгляд справи №910/23989/16 призначений на 19.07.2018.

13.07.2018 від третьої особи3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/23989/16 у зв'язку з тим, що представник ТОВ Ріелтер 7К - адвокат МельникО.Д., з 14.07.2018 по 21.07.2018 знаходиться у відпустці за межами України, про що подано копію туристичного ваучеру.

В судове засідання 19.07.2018 представники позивача, відповідача, третіх осіб1, 3 не з'явились. Позивач, відповідач та третя особа1 про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Також, колегія суддів в судовому засіданні 19.07.2018 розглянула клопотання третьої особи3 про відкладення розгляду справи №910/23989/16 та визнала причини неявки, викладені в клопотанні, поважними.

Згідно з ч.1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до п.1), 2) ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з п.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що принцип рівності перед законом і судом є проявом загального принципу рівності, який у різних системах права - міжнародно-правовій і національній (внутрішньодержавній) - зважаючи на особливості суб'єктного складу і характер відносин, виражається в таких особливих проявах, як принцип суверенної рівності у міжнародному праві та принцип рівності однойменних суб'єктів (громадян, юридичних осіб) у внутрішньодержавному праві. Принцип юридичної рівності в найзагальнішому сенсі означає, що до однойменних суб'єктів не можуть застосовуватися будь-які розрізнення, винятки, обмеження чи переваги з огляду на певні їхні властивості. Юридичне розуміння передбачає рівність у правах, у процедурах, стартових можливостях, правилах гри, на відміну від економічної рівності, що вимагає рівності на фініші.

Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (п.3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Принцип рівності перед судом є основою сучасної концепції справедливого правосуддя. Для кожної людини у правовій державі насамперед важливо мати доступ до правосуддя і можливість вільно, швидко, безперешкодно реалізувати право на судовий захист незалежно від належності до певної соціальної групи або інших персональних характеристик особи.

Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993, заява №14448/88, п.33, та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996, заява №17748/91 п.38.

Принцип рівності був неодноразово застосований ЄСПЛ і у справах щодо України. Наприклад, у справі Надточій проти України (Nadtochiy v. Ukraine, заява №7460/03), рішення від 15.05.2008: 26. Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, Кресс проти Франції (Kress v. France), [GC], заява №39594/98, п.72, ECHR 2001-VI; Ф.С.Б. проти Італії (F.C.B. v. Italy) від 28.08.1991, серія A №208-B, п.33; Т. проти Італії (Т. v. Italy) від 12.10.1992, серія A №245-C, п.26; та Кайя проти Австрії (Kaya v. Austria), заява №54698/00, п.28, від 08.06.2006).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. Рішення у справі Ruiz-Mateos проти Іспанії , від 23.06.1993, заява №12952/87, п.63. Захищене статтею 6 ЄКПЛ право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

У п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України (Заява №65518/01) від 06.06.2005 викладено правову позицію цього суду, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с.25, § 63). Раніше в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пеллеґріні проти Італії від 20.07.2001 зазначалося, що невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні, чи то в кримінальній, а чи в цивільній справі, можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам , що вони були почуті , вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів, враховуючи наведене, клопотання третьої особи3 про відкладення розгляду справи №910/23989/16, а також неявку в судове засідання 19.07.2018 представників позивача, відповідача, третіх осіб1, 3, з метою забезпечення прав сторін на участь своїх представників у засіданні Київського апеляційного господарського суду у даній справі, дійшла до висновку про відкладення розгляду справи №910/23989/16.

Керуючись ст.ст.202, 216, 234, 270, 281 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ухвалив:

1. Відкласти розгляд апеляційної скарги публічного акціонерного товариства Дельта Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/23989/16 на 27.08.2018. Судове засідання відбудеться о 16:00год. в приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул.Шолденка, 1, зал судових засідань №10.

2. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження.

3. Відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Є.Ю. Пономаренко

А.О. Мальченко