Постанова

від 01.08.2018 по справі 826/1284/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1284/17 Головуючий у І інстанції - Федорчук А.Б.

Судді у І інстанції - Качур І.А., Келеберда В.І.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменко В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 (м. Київ, дата виготовлення повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Черняхівагроліс до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Черняхівагроліс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним (нечинним) рішення Державної служби геології та надр України про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Черняхівагроліс у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою добування граніту Лебедівського родовища Новоград-Волинського району Житомирської області, прийнятого на підставі протоколу Комісії з питань надрокористування від 08.09.2016 № 3/2016; зобов'язання Державну службу геології та надр України, на підставі Заяви від 05.04.2016 та доданих матеріалів, надати Товариству з обмеженою відповідальністю Черняхівагроліс спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин - граніту Лебедівського родовища Новоград-Волинського району, Житомирської області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Черняхівагроліс задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби геології та надр України про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Черняхівагроліс у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою добування граніту Лебедівського родовища Новоград-Волинського району Житомирської області, прийнятого на підставі протоколу Комісії з питань надрокористування від 08.09.2016 № 3/2016; зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути Заяву від 05.04.2016 та доданих матеріалів наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Черняхівагроліс на отримання спеціальних дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин - граніту Лебедівського родовища Новоград-Волинського району, Житомирської області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що заява позивача №12 від 05.04.2016 про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Лебедівського родовища Новоград-Волинського району, Житомирської області була подана з порушенням вимог п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог законодавства відмовлено ТОВ Черняхівагроліс в наданні спеціального дозволу на користування надрами, чим грубо порушено права позивача на користування надрами.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що ТОВ Черняхівагроліс не в повному обсязі подано пакет документів, що і стало підставою для відмови у наданні дозволу (п. 19 Порядку №615).

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням п'ятнадцятої сесії Кам'яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району від 21.12.2007 та Рішенням чотирнадцятої сесії Новоград-Волинської районної ради Житомирської області від 04.03.2008 за № 214, ТОВ Черняхівагроліс попередньо погоджено отримання спеціального дозволу на користування надрами для дослідно-промислової розробки родовища граніту на земельній ділянці площею 47,0 га, розташованій на відстані 1,5 км на південь від с. Кам'яний Майдан та 1,2 км на північ від с. Лебедівка, а також погоджено умови землекористування.

Між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ДП НАК Надра України Житомирбуррозвідка (Виконавець), з іншої сторони, укладено Договір №38 від 13.03.2008, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з проведення детальної розвідки Лебедівського родовища граніту придатного для виробництва щебню і каменю бурового, яке знаходиться в Новоград-Волинському районі біля с. Лебедтвка на землях запасу Лебедівської та Кам'яномайданської сільських рад Житомирської області.

Умови Договору №38 виконані в повному обсязі, що підтверджується Актами виконаних робіт за березень-травень 2008 року та оплачені послуги в розмірі 270923,54 грн.

ТОВ Черняхівагроліс 15.09.2009 отримало Спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, реєстраційний номер 3614, на користування надрами з метою геологічного вивчення гранітів Лебедівської ділянки, як сировини для виробництва щебеневої продукції.

Між ТОВ Черняхівагроліс (Замовник), з однієї сторони та Виробничим кооперативом Геолог (Виконавець), з іншої сторони 16.11.2012 укладено Договір №1-09 на виконання робіт по геолого-економічній оцінці Лебедівського родовища гранітів в якості каменю будівельного.

Роботи виконані, відповідно до Актів здачі-прийняття робіт за грудень 2012 та березень 2013 року, позивач сплатив виконавцю кошти в сумі 140500,00 грн.

Протоколом № 2900 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 19.04.2013, розглянуті матеріали, подані ТОВ Черніхівагроліс , щодо геолого-економічної оцінки запасів гранітів Лебедівського родовища, придатних для виробництва щебеню та бутового каменю.

На підставі матеріалів Колегія ДКЗ постановила віднести Лебедівське родовище гранітів до родовищ простої геологічної будови відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, та визнала Лебедівське родовище підготовленим до промислового освоєння.

На тринадцятій сесії Кам'яномайданської сільської ради шостого скликання 03.01.2013, на шістнадцятій сесії Новоград-Волинської районної ради сьомого скликання 11.09.2013 та п'ятій сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання 21.07.2016 погодили ТОВ Черняхівагроліс отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів родовища Лебедівське загальною площею 47 га. на території Кам'яномайданської та Лебедівської сільських рад Новоград-Волинського району.

Листом №5/3-6/14143-15 від 18.11.2015 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило ТОВ Черняхівагроліс , що комісією з питань погодження надання надр у користування, прийнято рішення підтвердити можливість надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ Черняхівагроліс за умов, зазначених в Екологічній карті.

Позивачем подано до Державної служби геології та надр України заяву про надання спеціального дозволу на користування надрами - видобування корисних копалин граніту на землях запасу Кам'яного Майдану та Лебедівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області для виробництва щебеневої продукції від 05.04.2016 №12 (вх. 6072/13/12-16 від 07.04.2016).

Листом від 20.10.2016 №19722/13/12-16 Держгеонадра України повідомили позивача, що у наданні спеціального дозволу з метою видобування граніту Лебедівського родовища у Волинському районі Житомирської області відмовлено у відповідності до п. 19 Порядку №615.

Позивач вважаючи, що відповідачем всупереч вимогам законодавства неправомірно відмовлено у наданні спеціального дозволу, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги дійшов до висновку, що відповідачем в порушення вимог законодавства прийнято рішення, яке викладено в формі листа від 20.10.2016 №19722/13/12-16 про відмову позивачу у наданні спеціального дозволу з метою видобування граніту Лебедівського родовища у Волинському районі Житомирської області відмовлено у відповідності до п. 19 Порядку №615.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.14 Кодексу України Про надра надра надаються у користування для, крім іншого, видобування корисних копалин .

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що протягом п'яти років Заявник може звернутися до Державної служби геології та надр України за видачею дозволу без проведення аукціону за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Черняхівагроліс подано до Державної служби геології та надр України заяву про надання спеціального дозволу на користування надрами - видобування корисних копалин граніту на землях запасу Кам'яного Майдану та Лебедівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області для виробництва щебеневої продукції від 05.04.2016 №12 (вх. 6072/13/12-16 від 07.04.2016).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 277 Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України внесені зміни, зокрема, до п. п. 8, 15, 19, 22 Порядку № 615 та до п. 10 Порядку №594.

Зокрема, пп. 1 п. 8 Порядку №615 викладено в новій редакції: видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу .

Разом із тим, судом першої інстанції вірно зазначили, що постанова №277 опублікована в Урядовому кур'єрі 12.04.2016 №69, отже в даному випадку зміни до Порядку №615 почали діяти з 12.04.2016 після отримання відповідачем заяви позивача.

Крім того, Протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України №2900 складено 19.04.2013, а позивачем подано до відповідача заяву та всі документи 05.04.2016 тобто в даному випадку в межах строку (п'ятирічного -19.04.2018, трирічного 19.04.2016).

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до Порядку №615 (в редакції, що діяла станом на 07.04.2016), Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі, натомість відповідач повідомив позивача, що у наданні спеціального дозволу з метою видобування граніту Лебедівського родовища у Волинському районі Житомирської області відмовлено у відповідності до п. 19 Порядку №615 листом від 20.10.2016 №19722/13/12-16, тобто відповідачем в порушенням вимог законодавства розглянуто документи позивача протягом 6 місяців, а не протягом 60 днів, що свідчить про протиправність дій відповідача.

Крім того, відповідачем не надано доказів, що останнім були надіслані запити на отримання інформації передбачених п. 9 Порядку №615, що в свою чергу також свідчить про протиправність дій.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення відповідача, яке викладено в формі листа від 20.10.2016 №19722/13/12-16 про відмову ТОВ Черняхівагроліс у надання спеціального дозволу з метою видобування граніту Лебедівського родовища у Волинському районі Житомирської області є протиправним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування даного рішення.

Разом із тим, щодо позовних вимога позивача про зобов'язання Державну службу геології та надр України, на підставі Заяви від 05.04.2016 та доданих матеріалів, надати Товариству з обмеженою відповідальністю Черняхівагроліс спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин - граніту Лебедівського родовища Новоград-Волинського району, Житомирської області, колегія суддів зазначає.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, зазначена позовна вимога є саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, у даному випадку суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Державної служби геології та надр України повторно розглянути Заяву від 05.04.2016 та доданих матеріалів наданих ТОВ Черняхівагроліс на отримання спеціальних дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин - граніту Лебедівського родовища Новоград-Волинського району, Житомирської області.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача про відмову ТОВ Черняхівагроліс у наданні спеціального дозволу з метою видобування граніту Лебедівського родовища у Волинському районі Житомирської області є протиправним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивачем надано належні докази на підтвердження дотримання трирічного строку подання відповідної заяви з метою отримання дозволу, що вказує на дотримання положень п.8 Порядку №615, натомість відповідачем доказів порушення зазначеного порядку чи інших законів України з боку позивача, зокрема порушення строку подання відповідної заяви, надано не було.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03.08.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна