Постанова

від 02.08.2018 по справі 329/42/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року

м. Запоріжжя

Єдиний унікальний №329/42/18

Провадження №22-ц/778/2445/18

Апеляційний суд Запорізької області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кримської О.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дашковської А.В., Подліянової Г.С.,

за участю секретаря судового засідання Путій Д.В.

учасники справи:

відповідач - ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк

на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2018 року в складі судді Покопцевої Д.О. в справі за позовом публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року ПАТ Укрсоцбанк звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 18.07.2013р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 336ВІ10130718001 на суму 75 000 грн., зі сплатою 33% річних, строком до 17.07.2016р.

В забезпечення виконання зобов'язань 18.07.2013р. між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого останній, як поручитель, зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу) у розмірі, строки та порядку, передбачених договором кредиту №336ВІ10130718001.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 13.12.2017р. має заборгованість, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 60 416 грн. 69 коп.; заборгованість за відсотками - 75 220 грн. 76 коп.; інфляційні витрати за кредитом - 7 975 грн.; інфляційні витрати за відсотками - 8 515 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 16 156 грн. 43 коп.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 17 378 грн. 11 коп., а всього 185 662 грн. 65 коп., яку, разом з понесеними судовими витратами, просив суд солідарно стягнути з відповідачів.

У березні 2018р. представником позивача вимоги уточнені в зв'язку зі стягненням з ОСОБА_1 заочним рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 01.08.2016р. заборгованості за цим кредитним договором станом на 28.04.2016р..

Остаточно просив суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість станом на 12.03.2018р. в сумі 68 251 грн. 32 коп., яка складається з: заборгованість за відсотками - 31 766 грн. 32 коп.; інфляційні витрати за кредитом - 8 397 грн. 92 коп.; інфляційні витрати за відсотками - 3 792 грн. 28 коп.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 16 569 грн. 27 коп.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 7 725 грн. 53 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2 784 грн. 94 коп..

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк інфляційні витрати з березня 2017 року по лютий 2018 року включно в сумі 8 397 грн. 92 коп. за кредитним договором № 336ВІ10130718001 від 18 липня 2013 року, судові витрати в сумі 216 грн. 80 коп., всього 8 614 грн72 коп..

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відмову в задоволенні позовних вимог до поручителя обґрунтовано пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ Укрсоцбанк подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ Укрсоцбанк зазначає, що ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків і комісії за користування кредитом.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог до поручителя, банк зазначає, що правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Відзивів від інших учасників справи до апеляційного суду не надходило.

ПредставникПАТ Укрсоцбанк до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлений про місце та час розгляду справи згідно до вимог ст..ст.128,130 ЦПК України, надіслали письмове клопотання про розгляд справи без участі їх представника ( а.с.158-159).

Відповідач ОСОБА_2 приймає участь в судовому засідання через свого представника.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст.. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що 18 липня 2013 року ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 336ВІ10130718001 , відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 75 000 грн. строком до 17 липня 2016 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 33% річних (а.с.4-10).

На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 18 липня 2013 року між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір поруки № 333ВІ10130515001-ПОР , відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку із порушеннями позичальником зобов'язань за вказаним договором кредиту № 336ВІ10130718001 ПАТ Укрсобанк 31 травня 2016 року звернулося до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості, на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, чим змінив строк виконання зобов'язання з 17.07.2016р. (строк дії договору) на 31.05.2016р. (а.с.108-110).

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 01 серпня 2016 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2013 року № 336ВІ10130718001 станом на 28 квітня 2016 року в розмірі 146 402 грн. 03 коп. (а.с.102)

У наданому суду розрахунку заборгованості за договором кредиту № 336ВІ10130718001 від 18.07.2013р. сума заборгованості за кредитом станом на 12 березня 2018 року складає 68 251 грн. 32 коп., з якої: заборгованість за відсотками - 31 766 грн. 32 коп.; інфляційні витрати за кредитом - 8 397 грн. 92 коп.; інфляційні витрати за відсотками - 3 792 грн. 28 коп.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 16 569 грн. 27 коп.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 7 725 грн. 53 коп. (а.с.83-89).

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином висновок суду першої інстанції щодо втрати можливості позивачем нарахування та стягнення з відповідача відсотків та неустойки поза строком дії кредитного договору відповідає правовій позиції, сформульованій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційного нарахування на суму боргу не оскаржується, а отже у відповідності до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Згідно із ч. 4 ст. 559 цього Кодексу порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 4.5 договору кредиту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених в п. п. 3.3.5, 3.3.6 цього договору, протягом більше ніж один місяць, строк користування кредитом вважається таким, що сплинув, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня кредитора погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Договором поруки в п. 2.1. передбачено зміст забезпеченого порукою зобов'язання, його розмір, строк та порядок виконання, а саме: повернення кредиту в сумі 75 000 грн., з порядком погашення, що визначений умовами договору кредиту та кінцевим терміном повернення всієї суми кредиту до 17 липня 2016 року (включно), а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а вказано про забезпечення зобов'язання відповідно до умов договору кредиту та вказано на можливість дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту.

Останній платіж за кредитом було здійснено 30 грудня 2015 року (а.с.26, зворот).

У зв'язку з невиконанням позичальником обов'язків, визначених в п. п. 3.3.5, 3.3.6 договору кредиту, зі спливом одного місяця після 30 грудня 2015 року, в силу умов договору (п.4.4), термін повернення кредиту змінився, а у відповідача виник обов'язок повернення кредитних коштів та сплати інших передбачених договором сум ( а.с.7).

За таких обставин банк отримав право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 31 січня 2016 року, протягом наступних шести місяців.

З даним позовом ПАТ Укрсоцбанк звернулося до суду 18 січня 2018 року, тобто з пропуском визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, ОСОБА_2 заявлялося про застосування позовної давності у справі, тому висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав стягнення заборгованості з поручителя обґрунтовані та відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові №668/5299/14-ц від 23 травня 2018 року.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2018 року.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

ОСОБА_4