Рішення

від 26.07.2018 по справі 910/22212/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2018Справа № 910/22212/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент

до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів , Товариства з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро

третя особа ОСОБА_1

про стягнення 768052,50 грн.

за участі представників :

від позивача - Тхорівський М.С. (представник за довіреністю);

від відповідача 1 - Мартинюк О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача 2 - Мартинюк О.М. (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ресіліент звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів , ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро про стягнення 768052,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем, як покупцем, ОСОБА_1, як продавцем 1 та поручителем 1, Товариством з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро , як продавцем 2, Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів , як поручителем 2, було укладено Договір купівлі-продажу часток участі у Товаристві з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком від 30.04.2015.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідачі зобов'язались відшкодувати та гарантувати відшкодування покупцю усіх втрат, зобов'язань, витрат або видатків, в тому числі оплати та витрат на будь-які обґрунтовані та належні юридичні та інші професійні послуги, у кожному випадку, якщо вони не були сплачені до завершення, які були зазнані або понесені покупцем або компанією після завершення.

В подальшому ТОВ Сатурн Агроком було змушене сплатити на вимогу ДФС штрафні санкції за актом перевірки у розмірі 768052,50 грн. за порушення податкового законодавства, які вчинені до укладення вказаного договору, тому позивач вимагає стягнення вказаних витрат з відповідачів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент повернено позивачу без розгляду на підставі ст.58, п.п.3, 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття зазначеної ухвали.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 14.02.2018 у справі №910/22212/17, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2017 скасовано, матеріали справи №910/22212/17 направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів та Товариства з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро та відкрито провадження у справі №910/22212/17 за правилами загального позовного провадження. В частині позовних вимог до ОСОБА_1 відмовлено у відкриття провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2018 залучено до участі у справі №910/22212/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро у поданому до суду відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що нарахування ДФС штрафних санкцій відбулось внаслідок порушення ТОВ Сатурн-Агроком податкового законодавства. Вказаним товариством було в повному обсязі сплачено штрафні санкції, відтак на думку відповідача, позивач не позбавлений права звернутись до суду із позовом до ТОВ Сатурн-Агроком .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів , відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, разом з тим, в судовому засіданні представник заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, жодних пояснень по суті спору не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.04.2015 між ОСОБА_1 (продавець-1), Товариством з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро (продавець-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ресілієнт (покупець), а також ОСОБА_1 (поручитель-1), Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів (поручитель-2) укладено Договір купівлі-продажу часток участі у Товаристві з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком , відповідно до умов якого, продавці погодилися продати та покупець погодився придбати частки участі, що продаються у компанії ТОВ Сатурн-Агроком .

Пунктом 3.1 Договору визначено, що загальна купівельна сума, яку сплачує покупець продавцям за продаж часток участі становить 7179477 грн.

Як визначено в п.9.1 Договору, поручителі цим, спільно та окремо, безумовно погоджуються з покупцем, його правонаступником та цесіонаріями щодо наступного: продавці зобов'язані належним чином, сумлінно та своєчасно дотримуватись положень та виконувати свої зобов'язання, що передбачені цим договором (п.9.1.1); якщо продавці не виконують усі або частину вищевикладених обов'язків, поручителі повинні, на підставі письмового повідомлення щодо такого невиконання, негайно усунути будь-яке порушення, що можна виправити та в найкоротший термін взяти на себе обов'язок виконати зобов'язання, що передбачені договором, так, якби поручителі від початку були особами, що прийняли на себе зобов'язання, у відповідності до термінів та умов договору (п.9.1.2); поручителі повинні сплатити покупцю на письмову вимогу всі гроші, належні до сплати продавцями покупцю відповідно до договору або відповідно до будь-якої істинного твердження, зробленого покупцем, що пов'язані або виникають з договору, включаючи будь-які суми, заявлені за будь-яким поручительством або за збитки за будь-яке порушення гарантій продавцями, без будь-якого заліку зустрічних вимог або зустрічного позову (п.9.1.3); відшкодувати покупцю на письмову вимогу всі втрати, шкоду, витрати і кошти, які покупець може понести в результаті будь-якого порушення зобов'язань продавців за договором та/або якщо будь-які зобов'язання продавців за договором не можуть бути стягнуті з поручителів за пунктами 9.1.1 до 9.1.3 (п.9.1.4); відшкодувати покупцю на письмову вимогу всі витрати і розумні платежі (у тому числі юридичні, так і поза кишенькові витрати і податок на додану вартість, якщо застосовується, на ці витрати і платежі), які покупець може понести у зв'язку з збереженням або здійсненням і примусовим виконанням будь-яких прав за або у зв'язку з цим договором або будь-якою спробою зробити це (п.9.1.5).

Відповідно до Розділу 1 Договору, сторонами було обумовлено Гарантії договору, які викладені у Додатку №2.

Так, відповідно до п.2.15.4 Додатку №2, покупцю гарантовано, що не існує жодного питання, яке могло б спричинити цивільне, кримінальне, арбітражне, адміністративне або інше провадження у будь-якій юрисдикції за участі компанії або особи, за чиї дії або порушення компанія може нести відповідальність.

Згідно з п.2.18.2 Додатку №2, компанія завжди в належний час подавала усі декларації, розрахунки, звітність, повідомлення, відбори, вимоги та іншу інформацію в цілях оподаткування. Уся інформація, яку компанія надала будь-якому податковому органу, була та є повною та точною.

Пунктом 2.18.3 Додатку №2 визначено, що компанія завжди в належний час сплачувала усі податки та подавала податкові декларації, за які вона відповідальна.

Не існує жодної інформації, яка не була розкрита покупцю, яка, якщо розкрита, може обґрунтовано впливати на бажання покупця придбати на бажання покупця придбати частки участі, що продаються на умовах, що викладені у цьому договорі (п.2.19 Додатку №2).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Сатурн-Агроком з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності застосування спеціального режиму з ПДВ за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, проведеної Красилівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, складено Акт №115/22/37927265 від 04.03.2016.

На підставі висновків, викладених у вказаному Акті перевірки Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.04.2016 №0000212201, яким зменшено податкове зобов'язання на 14919814 грн. та №0000202201 від 04.04.2016 яким збільшено податкове зобов'язання на 768052,50 грн. Так сума нарахованого грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням склала 614442 грн., за штрафними санкціями склала 153610,50 грн.

В подальшому, позивачем було оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення №0000212201 від 04.04.2016.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі №822/984/16 за позовом ТОВ Сатурн-Агроком до Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, судом було відмовлено у задоволення вказаного позову з огляду на правомірність та законність спірних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №822/984/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-Агроком на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 повернуто особі, яка її подала.

Постановою Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №822/984/16 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-Агроком задоволено. Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі №822/984/16 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто особі, яка її подала.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи, факт правомірності прийнятих Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016 №0000212201, яким зменшено податкове зобов'язання на 14919814 грн. та №0000202201 від 04.04.2016 яким збільшено податкове зобов'язання на 768052,50 грн. е доведеним, та в казані податкові повідомлення-рішення є чинними.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вказаних податкових повідомлень-рішень, Товариством з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком перераховано в дохід Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 768052,50 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №182 від 19.12.2016.

В подальшому, 29.03.2017 позивач звернувся до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів із претензіями, в яких повідомив про обставини, що спричинили прийняття Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016 та просив у тритижневий строк з моменту отримання вказаних претензій, перерахувати на користь позивача 768052,50 грн. Докази направлення вказаних претензій наявні в матеріалах справи. Проте відповідач та третя особа залишили вказані претензії без відповіді та задоволення.

Звертаючись із розглядуваним позовом до суду, позивач зазначив, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору відповідачі зобов'язались відшкодувати та гарантувати відшкодування покупцю усіх втрат, зобов'язань, витрат або видатків, в тому числі оплати та витрат на будь-які обґрунтовані та належні юридичні та інші професійні послуги, у кожному випадку, якщо вони не були сплачені до завершення, які були зазнані або понесені покупцем або компанією після завершення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком перераховано в дохід Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 768052,50 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №182 від 19.12.2016.

Так, у вказаному платіжному дорученні, в графі платник зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком , код 37927265, призначення платежу - сплата грошових зобов'язань по акту перевірки від 04.03.2016 №115/22/37927265.

Суд зазначає, що ТОВ Сатурн Агроком є самостійною юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик та незалежно від позивача, в свою чергу, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказані витрати понесені саме позивачем і саме на його рахунок відповідачі мають сплатити кошти, сплачені ТОВ Сатурн Агроком внаслідок винесення Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими засобами доказування обставини, викладені у позовній заяві.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 06.08.2018

Суддя Я.В. Маринченко