Постанова

від 14.11.2018 по справі 910/22212/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2018 р. Справа№ 910/22212/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Порайко А.М. - представник на підставі ордеру серії КВ № 748415 від 31.08.2018 р.;

від відповідача 1: Мартинюк О. М. - представник на підставі ордеру серії № 415280 від 05.10.2018 р.;

від відповідача 2: Мартинюк О. М. - представник на підставі ордеру серії № 415273 від 05.10.2018 р.;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 р. у справі № 910/22212/17 (суддя Маринченко Я.В., м. Київ, повний текст складено та підписано 06.08.2018 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр ділових контактів"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : ОСОБА_4

про стягнення 768 052,50 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Ресіліент звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів , ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро про стягнення 768 052,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідачі зобов'язались відшкодувати та гарантувати відшкодування покупцю усіх втрат, зобов'язань, витрат або видатків, в тому числі оплати та витрат на будь-які обґрунтовані та належні юридичні та інші професійні послуги, у кожному випадку, якщо вони не були сплачені до завершення, які були зазнані або понесені покупцем або компанією після завершення. В подальшому ТОВ Сатурн Агроком було змушене сплатити на вимогу ДФС штрафні санкції за актом перевірки у розмірі 768 052,50 грн. за порушення податкового законодавства, які вчинені до укладення вказаного договору, тому позивач вимагає стягнення вказаних витрат з відповідачів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів та Товариства з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро та відкрито провадження у справі №910/22212/17 за правилами загального позовного провадження. В частині позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено у відкриття провадження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 р. у справі № 910/22212/17 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ТОВ Сатурн Агроком є самостійною юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик та незалежно від позивача, в свою чергу, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказані витрати понесені саме позивачем і саме на його рахунок відповідачі мають сплатити кошти, сплачені ТОВ Сатурн Агроком внаслідок винесення Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016 р.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресіліент" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; стягнути у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр ділових контактів", товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент" 768 052, 50 грн, а також за результатом апеляційного розгляду здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи № 910/22212/17 в Господарському суді міста Києва та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом рішення Господарського суду міста Києва 26.07.2018 р. у справі № 910/22212/17 у суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договором купівлі-продажу часток та додатком до нього засвідчено, що ТОВ Сатурн-Агроком вело свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому за умовами договору продавці зобов'язані відшкодувати позивачу понесені компанією витрати на виконання податкових повідомлень-рішень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді - Яковлєв М.Л., Станік С.Р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у справі № 910/22212/17.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Актом прийняття-передачі судової справи від 01.10.2018 справу № 910/22212/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/22212/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча) судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 07.11.2018 р.

У судовому засіданні 07.11.2018 р. було оголошено перерву до 14.11.2018 р.

Позиції учасників справи

10.10.2018 р. через відділ документального забезпечення суду від представника відповідачів надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідачів, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що в договорі передбачено відшкодування витрат та видатків, які виникли в результаті чітко зазначених фактів (випадків).

Представник третьої особи у судове засідання 14.11.2018 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2018 р. апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідачів у судовому засіданні 14.11.2018 р. проти апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.04.2015 р. між ОСОБА_4 (продавець-1), Товариством з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро (продавець-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ресілієнт (покупець), а також ОСОБА_4 (поручитель-1), Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів (поручитель-2) укладено Договір купівлі-продажу часток участі у Товаристві з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком , відповідно до умов якого, продавці погодилися продати та покупець погодився придбати частки участі, що продаються у компанії ТОВ Сатурн-Агроком .

Пунктом 3.1 Договору визначено, що загальна купівельна сума, яку сплачує покупець продавцям за продаж часток участі становить 7 179 477 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору продавці зобов'язуються відшкодувати та гарантувати відшкодування покупцю усіх втрат, зобов'язань, витрат або видатків, в тому числі оплати та витрат на будь-які обґрунтовані та належні юридичні та інші професійні послуги, у кожному випадку, якщо вони не були сплаченні до завершення, які були зазнані або понесенні покупцем або компанією після завершення та які виникають в результаті будь-якого з наступних факторів, що зазначені нижче:

- будь-якого порушення будь-якого чинного законодавства щодо повної оплати продавцем 2 часток участі, що продаються; (8.1.1.)

- будь-якого порушення будь-якого чинного законодавства щодо входження продавця 2 до складу учасників Компанії та збільшення статутного капіталу шляхом додаткового внеску продавця 2; (8.1.2.)

- будь-яких існуючих невиконаних зобов'язань компанії, яка діє в якості позичальника, поручителя, гаранта або іншим чином, згідно з кредитним або іншими фінансовими договорами; (8.1.3.)

- невідповідності умов договорів оренди щодо земельних ділянок положенням чинного законодавства, в тому числі, без обмежень, відсутності необхідних істотних умов, що може призвести до скасування або визнання недійсними або іншого впливу на дійсність таких договорів оренди; (8.1.4.)

Згідно з в п. 9.1 Договору, поручителі цим, спільно та окремо, безумовно погоджуються з покупцем, його правонаступником та цесіонаріями щодо наступного:

- продавці зобов'язані належним чином, сумлінно та своєчасно дотримуватись положень та виконувати свої зобов'язання, що передбачені цим договором (п.9.1.1);

- якщо продавці не виконують усі або частину вищевикладених обов'язків, поручителі повинні, на підставі письмового повідомлення щодо такого невиконання, негайно усунути будь-яке порушення, що можна виправити та в найкоротший термін взяти на себе обов'язок виконати зобов'язання, що передбачені договором, так, якби поручителі від початку були особами, що прийняли на себе зобов'язання, у відповідності до термінів та умов договору (п.9.1.2);

- поручителі повинні сплатити покупцю на письмову вимогу всі гроші, належні до сплати продавцями покупцю відповідно до договору або відповідно до будь-якої істинного твердження, зробленого покупцем, що пов'язані або виникають з договору, включаючи будь-які суми, заявлені за будь-яким поручительством або за збитки за будь-яке порушення гарантій продавцями, без будь-якого заліку зустрічних вимог або зустрічного позову (п.9.1.3);

- відшкодувати покупцю на письмову вимогу всі втрати, шкоду, витрати і кошти, які покупець може понести в результаті будь-якого порушення зобов'язань продавців за договором та/або якщо будь-які зобов'язання продавців за договором не можуть бути стягнуті з поручителів за пунктами 9.1.1 до 9.1.3 (п.9.1.4);

- відшкодувати покупцю на письмову вимогу всі витрати і розумні платежі (у тому числі юридичні, так і поза кишенькові витрати і податок на додану вартість, якщо застосовується, на ці витрати і платежі), які покупець може понести у зв'язку з збереженням або здійсненням і примусовим виконанням будь-яких прав за або у зв'язку з цим договором або будь-якою спробою зробити це (п.9.1.5).

В розділі 1 Договору сторонами було обумовлено Гарантії договору, які викладені у Додатку №2.

Так, відповідно до п.2.15.4 Додатку №2, покупцю гарантовано, що не існує жодного питання, яке могло б спричинити цивільне, кримінальне, арбітражне, адміністративне або інше провадження у будь-якій юрисдикції за участі компанії або особи, за чиї дії або порушення компанія може нести відповідальність.

Згідно з п.2.18.2 Додатку №2, компанія завжди в належний час подавала усі декларації, розрахунки, звітність, повідомлення, відбори, вимоги та іншу інформацію в цілях оподаткування. Уся інформація, яку компанія надала будь-якому податковому органу, була та є повною та точною.

Пунктом 2.18.3 Додатку №2 визначено, що компанія завжди в належний час сплачувала усі податки та подавала податкові декларації, за які вона відповідальна.

Не існує жодної інформації, яка не була розкрита покупцю, яка, якщо розкрита, може обґрунтовано впливати на бажання покупця придбати на бажання покупця придбати частки участі, що продаються на умовах, що викладені у цьому договорі (п.2.19 Додатку №2).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Сатурн-Агроком з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності застосування спеціального режиму з ПДВ за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, проведеної Красилівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, складено Акт №115/22/37927265 від 04.03.2016 р.

На підставі висновків, викладених у вказаному Акті перевірки Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.04.2016 №0000212201, яким зменшено податкове зобов'язання на 14919814 грн. та №0000202201 від 04.04.2016 яким збільшено податкове зобов'язання на 768052,50 грн. Так сума нарахованого грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням склала 614442 грн., за штрафними санкціями склала 153610,50 грн.

В подальшому, позивачем було оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення №0000212201 від 04.04.2016.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 р. у справі №822/984/16 за позовом ТОВ Сатурн-Агроком до Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, судом було відмовлено у задоволенні вказаного позову з огляду на правомірність та законність спірних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 р. у справі № 822/984/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-Агроком на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 р. повернуто особі, яка її подала.

Постановою Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №822/984/16 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-Агроком задоволено. Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 р. у справі №822/984/16 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто особі, яка її подала.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вказаних податкових повідомлень-рішень, Товариством з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком перераховано в дохід Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 768052,50 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 182 від 19.12.2016 р.

29.03.2017 р. позивач звернувся до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр ділових контактів із претензіями, в яких повідомив про обставини, що спричинили прийняття Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016 та просив у тритижневий строк з дати отримання вказаних претензій, перерахувати на користь позивача 768 052,50 грн.

Проте відповідачі та третя особа залишили вказані претензії без відповіді та задоволення.

Звертаючись з вказаним позовом до суду, позивач зазначив, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору відповідачі зобов'язались відшкодувати та гарантувати відшкодування покупцю усіх втрат, зобов'язань, витрат або видатків, в тому числі оплати та витрат на будь-які обґрунтовані та належні юридичні та інші професійні послуги, у кожному випадку, якщо вони не були сплачені до завершення, які були зазнані або понесені покупцем або компанією після завершення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена норма кореспондується з статтею 526 Цивільного кодексу, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 8.1. договору сторонами було узгоджено, продавці зобов'язуються відшкодувати та гарантувати відшкодування покупцю усіх витрат, зобов'язань, витрат або видатків, в тому числі оплати та витрат на будь-які обґрунтовані та належні юридичні та інші професійні послуги, у кожному випадку, якщо вони не були сплаченні до завершення, які були зазнані або понесенні покупцем або компанією після завершення та які виникають в результаті будь-якого з наступних факторів, що зазначені нижче:

- будь-якого порушення будь-якого чинного законодавства щодо повної оплати продавцем 2 часток участі, що продаються;

- будь-якого порушення будь-якого чинного законодавства щодо входження продавця 2 до складу учасників Компанії та збільшення статутного капіталу шляхом додаткового внеску продавця 2;

- будь-яких існуючих невиконаних зобов'язань компанії, яка діє в якості позичальника, поручителя, гаранта або іншим чином, згідно з кредитним або іншими фінансовими договорами;

- невідповідності умов договорів оренди щодо земельних ділянок положенням чинного законодавства, в тому числі, без обмежено, відсутності необхідних істотних умов, що може призвести до скасування або визнання недійсними або іншого впливу на дійсність таких договорів оренди;

Отже, в договорі сторонами було передбачено вичерпний перелік фактів (підстав), в результаті яких у продавців (відповідачів) виникає обов'язок з відшкодування позивачу, витрат, втрат чи видатків, які були зазнані або понесенні Компанією.

Колегією суддів встановлено, що вказаним пунктом договору не передбачено обов'язку відповідачів відшкодовувати позивачу витрати у зв'язку з порушенням Компанією (ТОВ Сатурн-Агроком ) вимог Податкового кодексу України.

В той же час, іншими умовами договору передбачено відповідальність продавців (відповідачів) з відшкодування шкоди та витрат, які понесені саме покупцем (ТОВ "Ресіліент") під час виконання договору, а не Компанією (ТОВ Сатурн-Агроком ).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, саме Товариством з обмеженою відповідальністю Сатурн Агроком було перераховано в дохід Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 768 052,50 грн. з призначенням платежу: сплата грошових зобов'язань по акту перевірки від 04.03.2016 №115/22/37927265 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №182 від 19.12.2016 р.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, ТОВ Сатурн Агроком є самостійною юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик та незалежно від позивача.

В свою чергу, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказані витрати понесені саме позивачем і саме на його рахунок відповідачі мають сплатити кошти, сплачені ТОВ Сатурн Агроком внаслідок винесення Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 04.07.2011 р. у справі N 42/78-10.

У розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань настає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Обов'язок доказування збитків та їх обґрунтування покладається на позивача, оскільки збитки мають реальний характер, тому позивач вважаючи, що його права були порушені, а ним понесені збитки, повинен довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає на недоведеності позивачем обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідачів - протиправної поведінки відповідачів, збитків, причинно-наслідкового зв'язку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З ухвали Старосинявського районного суду Хмельницької області від 22.03.2017 р. у справі № 684/154/17 вбачається, що прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Хмельницької області звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4, як директора ТОВ Сатурн Агроком , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, на підставі ч.4 ст.212 КК України, у кримінальному провадженні №32016240000000019 від 31.05.2016 року.

Вказаною ухвалою було встановлено, що директор ТОВ Сатурн Агроком ОСОБА_4, у період з 01.08.2014 р. по 30.04.2015 р., будучи службовою особою підприємства, умисно шляхом неправомірного застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість, безпідставного формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість при документальному оформленні безтоварних операцій із контрагентами та їх відображенні в бухгалтерському та податковому обліках підприємства, і як наслідок відображення недостовірних показників діяльності в деклараціях з податку на додану вартість (загальний режим оподаткування) та в скорочених деклараціях з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства), умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 614 442 гривні, що в 2015 році у 1008 разів перевищував встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є значним розміром.

Отже, ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 22.03.2017 р. у справі № 684/154/17 встановлено особу, яка винна у завданні збитків ТОВ Сатурн-Агроком .

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказані витрати понесені саме позивачем і саме на його рахунок відповідачі мають сплатити кошти, сплачені ТОВ Сатурн Агроком внаслідок винесення Красилівською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2018 року у справі № 910/22212/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 року у справі № 910/22212/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 року у справі № 910/22212/17 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва 26.07.2018 року у справі № 910/22212/17.

5. Матеріали справи № 910/22212/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 19.11.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко