Ухвала

від 06.08.2018 по справі 915/1191/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову в задоволенні подання

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

06 серпня 2018 року Справа № 915/1191/17

м. Миколаїв.

Суддя Господарського суду Миколаївської області Коваль Ю.М.,

розглянувши подання приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В.,

вул. Нікольська, 19, оф. 4, м. Миколаїв, 54030;

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

громадянина ОСОБА_1 - керівника боржника

у справі № 915/1191/17

за позовом фізичної особи-підприємця Самуляк Христини Мирославівни,

АДРЕСА_1, 76018,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрізер Україна",

вул. Самойловича, 32/1, м. Миколаїв, 54051,

про розірвання договору та стягнення 52400 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. звернулася з поданням, зареєстрованим у Господарському суді Миколаївської області 03.08.2018 за № 9698/18, у порядку ст. 337 ГПК України та п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1, який, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Фрізер Україна", яке є боржником у відповідності до рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2018 у даній справі.

Подання обґрунтоване: 1) посиланням на ухилення боржника від виконання судового рішення в даній справі, а саме: неявку керівника боржника на виклик приватного виконавця; невиконання судового рішення у добровільному порядку; неподання на вимогу приватного виконавця декларації про доходи та майно боржника та пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця; 2) посиланням на п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону та ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до такого.

Державний виконавець у поданні як на спеціальне законодавство посилається на п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону, згідно якого виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи чи керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд вважає, що указана норма Закону не є спеціальною щодо вирішення питань, порушених у поданні, тому що порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" в редакції, чинній з 06.02.2018, а тому останній є спеціальним законом. Цим законом визначено вичерпний перелік підстав, за яких право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, а саме: "коли: він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом , - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду" (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України").

Господарським процесуальним законодавством також визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням , на строк до повного виконання такого судового рішення (ст. 337 ГПК України).

Отже, наведеними вище положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та господарського процесуального законодавства не передбачено застосування обмеження громадянина України, який є керівником боржника, у праві виїзду за межі України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що підстав для задоволення подання приватного виконавця немає.

Керуючись ст.ст. 234, 337 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити повністю в задоволенні подання приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Фрізер Україна" ОСОБА_1.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.М.Коваль.