Ухвала

від 06.08.2018 по справі 910/11547/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"06" серпня 2018 р. Справа№ 910/11547/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2017, повний текст якого складений 20.11.2017

у справі № 910/11547/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Техприлад

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд

про стягнення 2 383 565,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням прийнятої судом першої інстанції заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявлено про стягнення основного боргу в сумі 986 438,62 грн. за договором № 043/14 про закупівлю (постачання) товару від 04.06.2014, пені в сумі 175 242,37 грн., 3 % річних в сумі 114 596,85 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 107 287,56 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2017, повний текст якого складений 20.11.2017, у справі № 910/11547/17 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в сумі 986 438,62 грн., 3 % річних в сумі 114 596,85 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 107 287,56 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, 30.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Східгазбуд звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 у справі № 910/11547/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України з огляду на сплату апелянтом судового збору в сумі на 2 891,34 грн. менше за встановлений законодавством розмір.

22.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Східгазбуд вдруге звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 у справі № 910/11547/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, з огляду на сплату апелянтом судового збору в сумі, на 14 301,38 грн. менше за встановлений чинним на момент звернення з апеляційною скаргою законодавством розмір (ставки судового збору за звернення з апеляційною скаргою у період між поданням першої та другої апеляційних скарг був змінений з 110% відсотків від суми, яка підлягала сплаті в суді першої інстанції, до 150% - примітка суду).

За таких обставин, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Східгазбуд залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам статті 258 ГПК України, та роз'яснено, що у випадку неусунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто у зв'язку з неусуненням скаржником недоліків, які зумовили залишення апеляційної скарги без руху.

У зв'язку з не усуненям відповідачем недоліків, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд повернуто скаржнику без розгляду.

22.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Східгазбуд втретє звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 у справі № 910/11547/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України з посиланням на те, що скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

19.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Східгазбуд вчетверте звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2017 у справі № 910/11547/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018 справа № 910/11547/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст. 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також, 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (далі Закон № 1401).

За приписами частини третьої статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону №1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV Перехідні положення Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, починаючи з 01.01.2018, представництво в апеляційних судах у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатами.

При цьому підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Апеляційну скаргу підписано Апонащенком Сергієм Станіславовичем як представником Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд . До апеляційної скарги додано довіреність від 23.10.2017.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно зі ст. 15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Стаття 17 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлює, що:

- рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1).

- до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом. Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката (ч. 2);

- адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ч. 3);

- інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи (ч. 4).

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України Апонащенко Сергія Станіславович є адвокатом ( http://erau.unba.org.ua/profile/17409 ).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір ).

З урахуванням вказаних приписів закону, того, що предметом позову у цій справі є майна вимога на загальну суму 2 383 565,40 грн., при зверненні до суду з позовом судовий збір мав бути сплачений в розмірі 35 753,49 грн. (2 383 565,40 /100*1,5), а при зверненні з цією апеляційною скаргою, відповідно, 53 630,22 грн. (35 753,49 /100*150).

З наданих заявником платіжних доручено № 140 від 30.11.2017 на суму 36 437,50 грн. та № 150 від 21.12.2017 на суму 2 891,34 грн. вбачається, що заявником судовий збір сплачено в розмірі, на 14 301,39 грн. (53 630,22-36 437,50-2 891,34), меншому за передбачений законодавством на дату звернення з цією апеляційною скаргою.

Водночас при зверненні з апеляційною скаргою заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому апелянт просить відстрочити йому сплату судового збору в розмірі 14 301,38 грн. до вирішення справи в суді апеляційної станції.

В обґрунтування поданого клопотання заявник послався на те, що на даний час всі його рахунки арештовані, а він позбавлений можливості здійснити доплату судового збору та не має фінансових джерел для його оплати.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлений ст. 8 Закону України Про судовий збір згідно з якою:

- враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (ч. 1);

- суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2).

Отже, право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору закон пов'язує з встановленням чітко визначеного переліку обставин, до яких не відносяться обставини, викладені заявником у заяві.

За таких обставин, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд про відстрочення сплати судового збору колегією суддів відмовляється.

Відтак, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Також слід зазначити про таке.

Згідно з п. 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України в редакції, яка діяла станом на дату звернення до суду з цією апеляційної скаргою, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних правових норм, апеляційну скаргу на рішення суду Господарського суду міста Києва від 03.11.2018, повний текст якого складений 20.11.2017, заявник мав подати в строк по 01.12.2017 включно, проте подав її 19.07.2018.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України в редакції на дату винесення цієї ухвали, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України в редакції на дату винесення цієї ухвали, згідно з якою днем вручення судового рішення є, зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0103044543340 (а.с. 265 т. 1) слідує, що спірне рішення заявником було отримано 23.11.2017.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що:

- вперше з апеляційною скаргою він звернувся 30.11.2017, проте в ухвалі якою йому було повернуто апеляційну скаргу (ухвала від 14.12.2017), до апелянта ставилась єдина вимога - здійснити доплату судового збору в сумі 2 891,34 грн., що ним і було зроблено;

- водночас при повторному зверненні з апеляційною скаргою судом встановлено, що судовий збір має бути додатково до вже сплаченого доплачений в розмірі 14 301,38 грн. (ухвала від 22.01.2018);

- при цьому 15.01.2018 Головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Фещук О.А. на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 № 910/8943/17 винесено постанову про арешт майна боржника № ВП52240846 якою арештовані рахунки апелянта;

- факт накладення арешту на рахунки апелянта підтверджується наданими ним довідками банків;

- станом на момент звернення до суду з даним клопотанням арешт за рахунків не знято, з огляду на що заявник позбавлений можливості здійснити доплату судового збору та не має фінансових джерел для його оплати.

Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає таке.

Наданим апелянтом документами підтверджується, що постановою про арешт майна боржника № ВП52240846 від 15.01.2018 накладено арешти на рахунки апелянта у межах суми 539 189,91 грн., а довідками ПАТ Перший Український банк № К22/12 від 04.04.2018, ПАТ ОТП Банк № 002-3-3/528 від 03.04.2018, АТ ТАСКОМБАНК № 130/500 від 03.04.2018 - що станом на дати їх видачі на рахунки апелянта накладено арешт.

Водночас вказані документи не свідчать а ні про те, що арешт накладено на всі рахунки апелянта, а ні про те, що на даний час вказані рахунки перебувають під арештом а ні про те, що, з огляду на накладення арешту лише в межах суми 539 189,91 грн., апелянт не мав жодної можливості користуватись грошами, які перебували на вказаних рахунках.

Слід зазначити і про те, що сама лише відсутність грошових коштів для сплати судового збору не може бути достаньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже:

- відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

- відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

- відсутність прибутку становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а кожний учасник господарської діяльності приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.

Колегія суддів зазначає про те, що з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що вищезгадане рішення суду у справі № 910/8943/17, на виконання кого накладено арешт на рахунки відповідача, набрало законної сили 17.10.2017 (дата підписання повного тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2018), а відтак, саме з цієї дати заявник був обізнаний про наявність в нього обв'язку виконати судове рішення та про можливі негативні наслідки, пов'язані з його добровільним невиконанням, в тому числі і щодо накладення арешту на рахунки.

У ч. 8 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України від 17.05.2011 № 7 зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення ст. 43 ГПК України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено й у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ГПК України, сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист.

Однак наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Згідно з п.п. 1-4 ст. 11 ГПК України:

- суд при розгляді справи керується принципом верховенства права;

- суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України;

- суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд), як джерело права.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 Пономарьов проти України Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Причини, за яких строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, встановлений статтею 256 ГПК України, відповідно до ч. 3 якої такий строк може бути поновлений з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Наведені заявником у відповідній заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарженні не можуть бути визнані поважними.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору в сумі 14 301,38 грн., а також відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що:

- відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою;

- відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2017, повний текст якого складений 20.11.2017, у справі № 910/11547/17 залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд має право усунути недоліки, а саме, подати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 14 301,38 грн., а також відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд , що в разі невиконання в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, ухвали суду:

- в частині надання доказів того, що розмір судового збору, який вона має заплатити при зверненні з цією скаргою, перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту;

- в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

5. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії Східгазбуд , що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

6. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло