Ухвала

від 20.07.2018 по справі 171/1093/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/834/18 Справа № 171/1093/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

20 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника Селянського

(фермерського) господарства «Дарґя» ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника скаржника ОСОБА_6 , який діє в інтересах Селянського (фермерського) господарства «Дарґя» в особі голови ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року, у кримінальному провадженні за №42018041490000078, про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про арешт майна, та накладено арешт на сільськогосподарську культуру, а саме - озимого ячменю, озимої пшениці ярої пшениці, що вирощується на території земельної ділянки площею 34,7 га, що розташована на території Володимирівської сільської ради, яка була надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_9 на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП АП № 000175 від 13.06.2000 року та була вилучена згідно Розпорядження Голови районної державної адміністрації № 596-р-12 від 12.07.2012 року «Про вилучення земельної ділянки із постійного користування громадянина ОСОБА_9 у зв`язку з його смертю» та переведена до земель запасу на території Володимирівської сільської ради, з метою забезпечення збереження речових доказів та виконання завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що 15.05.2018 року Апостолівським відділом Нікопольської місцевої прокуратури внесено відомості до ЄРДР № 4201804149000078 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на сільськогосподарську культуру, що вирощується в межах вказаної земельної ділянки, розташованої на території Апостолівської міської ради (колишньої Володимирівської сільської ради), площею 34,700 га, розташовану між земельними ділянками з визначеними кадастровими номерами 1) зі східної сторони межує з земельною ділянкою кадастровий номер 1220382200:01:002:0003 та з західної межує з земельною ділянкою кадастровий номер 1220382200:01:001:0162, яка належить державі в особі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з метою забезпечення збереження речових доказів та виконання завдань кримінального провадження.

Зазначені висновки слідчого судді мотивовані тим, що вищевказані посіви на ній являються доказом злочину, вказане майно - відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, арешт у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України застосовується з метою забезпечення збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі:

- представник скаржника адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді скасувати.

Вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, прийнятою передчасно, без всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, та з порушенням збору всіх доказів у кримінальному провадженні.

На його думку, слідчим суддею було проігноровано той факт, що відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 29.12.2012 року за №1347-р-12 саме на цю земельну ділянку, яку використовує громадянин ОСОБА_7 , який після смерті свого тестя ОСОБА_9 став головою Фермерського господарства «Дар`я» було накладений сервітут, та розроблена технічна документація для передачі землі в оренду, а до часу укладення договору оренди на земельну ділянку встановлений земельний сервітут.

Крім того, згідно акта встановлення меж дії зони сервітуту від 11 листопада 2013 року за погодженням з Апостолівською районною державною адміністрацією та Володимирівською сільською радою і Апостолівським районним відділом земельних ресурсів, земельна ділянка передана землекористувачу ОСОБА_7 , який є головою селянського фермерського господарства «Дар`я».

Вважає, що в даному випадку немає складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, тому що в даному випадку право користування чужою земельною ділянкою, як сервітутом, передбачено вимогами статті 401 ЦК України.

При винесені ухвали, слідча суддя, на його думку, проігнорувала також той факт, що відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 29.12.2012 року за №1347-р-12 голові ФГ «Дар`я» ОСОБА_7 надано дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у оренду земельних ділянок у розмірі, 34,7 га за рахунок земельної ділянки, яка перебувала у користуванні покійного голови СФГ «Дар`я» ОСОБА_9 згідно державного акту серії ДП АП №000175 від 13.06.2000 року на праві постійного користування.

Крім того, вважає, що відповідно до проекту землеустрою та акту прийомки-передачі сервітуту та межевих знаків на зберігання від 11 листопада 2013 року, саме землекористувач ОСОБА_7 прийняв земельну ділянку площею 34,7 га як сервітут і прийняв межеві знаки на зберігання.

Вважає, що слідчий суддя помилково прийшла до висновку про те, що сільськогосподарська культура на земельні ділянці площею 34,7 га, розташована на території Володимирівської сільської ради підлягає арешту, незважаючи на той факт, що вона не визнана речовим доказом та не має ознаків у розумінні ст. 98 КПК України.

Також послався, що згідно акту про передачу зерна продавець передав покупцю зібрану з 34,7 га озимупшеницю вартістю 34025,00 тисяч гривень, яка є, на його думку, суттєво заниженою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника скаржника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі і просив її задовольнити, вивчивши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши відповідні матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів перевіривши заяву ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження ухвали районного суду, вважає за необхідне її задовольнити, оскільки з наданих матеріалів об`єктивно видно, що вказаний строк апелянтом пропущено з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст.368 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді клопотання у відповідності до ст.170 КПК України не врахував всі підстави для його застосування, та на підставі досліджених в судовому засіданні матеріалів, не вірно прийшов до висновку, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри.

Доводи адвоката,на думкуколегії суддівє слушними,адже що слідчим суддею не було прийнято до уваги факт, що відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації від 29.12.2012 року за №1347-р-12 саме на цю земельну ділянку, яку використовує громадянин ОСОБА_7 , та який після смерті свого тестя ОСОБА_9 став головою Фермерського господарства «Дар`я»

В апеляційному суді встановлено, що був накладений сервітут, та розроблена технічна документація для передачі вказаної землі в оренду, а до часу укладення договору оренди на земельну ділянку встановлений земельний сервітут.

Крім того, згідно акта встановлення меж дії зони сервітуту від 11 листопада 2013 року за погодженням з Апостолівською районною державною адміністрацією та Володимирівською сільською радою і Апостолівським районним відділом земельних ресурсів, земельна ділянка була передана землекористувачу ОСОБА_7 , який є головою селянського фермерського господарства «Дар`я».

В апеляцному суді ОСОБА_10 пояснив що за цими на його думку, неправомірними діями знаходяться працівники прокуратури Апостолівського району, які незаконним шляхом заволоділи зерном, та не покидають намірів заволодіти земельною ділянкою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно наданих копій постанови суду, за аналогічних підстав, щодо вказаної земельної ділянки, в минулому році суддею ОСОБА_11 вже було закрито провадження. Але, в цьому році знову, з аналогічних по суті підстав, знову внесені відомості в ЄРДР, на що районний суд належної уваги не звернув.

Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що є слушною думка про те, що в даному випадку право користування чужою земельною ділянкою, як сервітутом, передбачено вимогами статті 401 ЦК України. Даних, які б свідчили про порушення вимог Закону з боку ОСОБА_7 ,- не встановлено.

Колегія суддів вважає оскаржувану заявником ухвалу не законною, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та приходить до висновку про її скасування, та постановлення нової, якою в задоволенні клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про арешт майна, та про накладення арешту на сільськогосподарську культуру,- відмовити

Керуючись ст.ст. 170, 376, 404, 405,407, 409, 419,422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах Селянського (фермерського) господарства «Дарґя» про поновлення строків на оскарження ухвали,- задовольнити.

Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження ухвали.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах Селянського (фермерського) господарства «Дарґя» в особі голови ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про арешт майна, та накладено арешт на сільськогосподарську культуру, скасувати.

Постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про арешт майна, та накладення арешту на сільськогосподарську культуру,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: