Дата документу 06.08.2018 Справа № 554/6113/18
Провадження № 1кс/554/7295/2018
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
слідчого судді - Савченко Л.І.
при секретарі - Гаврись В.В.,
за участю прокурора - Жмурка Т.П.,
захисника - Гостіка Є.В.
підозрюваного - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави клопотання слідчого спеціалізованої поліції відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції Дембіцького І.В., погоджене прокурором військової прокуратури Полтавського гарнізону старшим лейтенантом юстиції Жмурко Т.П., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018170690000040 від 30.07.2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Дуброва, Миколаївського району, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, перебуваю чого на посаді інженера з пожежної безпеки та цивільного захисту Машівської філії УПГГК,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До Октябрського районного суду м.Полтави надійшло зазначене клопотання.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що відповідно до наказу Командуючого Сухопутних військ Збройних Сил України №575 від 15.07.2015 майор ОСОБА_1 призначений на посаду військового комісара Машівського РВК Полтавської області, де і до цього часу проходить військову службу.
Службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Службовими особами, які займаюсь відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 КК України є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України Про державну службу належить до категорії Б , судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Відповідно до статті 3 Закону України Про Збройні Сили України Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Комплектування Збройних Сил України особовим складом і мобілізаційне та оперативне розгортання в особливий період, здійснення заходів, повязаних з підготовкою та призовом громадян на військову службу забезпечується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України визначено, що Міністерство оборони у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з пиатнь національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва.
Як зазначено в абзаці 16 статті 1 Закону України Про оборону України , до органів військового управління віднесено і військові комісаріати, що забезпечують, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Таким чином, Міністерство оборони України реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військовго будівництва як безпосередньо, так і через органи військового управління, що перебувають у його підпорядкуванні.
Пунктом 1.3 Положення про військові комісаірати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389, визначено, що військові комісаріати утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві, інших містах, районах, районах у містах, які очолюють військові комісари, що організовують їх діяльність.
При цьому районні, об'єднанні районні, міські, обєднані міські, військові комісаріати, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, та є відокремленими підрозділами відповідних обласних військових комісаріатів, тобто одиницею органу державної влади.
Отже, військові комісари є службовими особами, які займають відповідальне становище, оскільки вони є керівниками одиниці органу державної влади та на них покладено організаційно-розпорядчі обов'язки, до яких входить:
- забезпечення виконання особовим складом військового комісаріату поставлених перед ним завдань;
- присвоєння військового звання солдата (матроса) запасу одночасно з прийняттям на військовий облік осіб, які не проходили військової служби або були позбавлені військових звань під час проходження військової служби та служби у військовому резерві чи за вироком суду;
- здійснювати заходи щодо підвищення кваліфікації військовослужбовців та працівників військових комісаріатів;
- здійснювати контроль за веденням військового обліку військовозобов'язаних та призовників, бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах.
Враховуючи вищевикладене, майор ОСОБА_1, перебуваючи на посаді військового комісара Машівського районного військового комісаріату в Полтавській області являється службовою особою, що займає відповідальне становище.
27.07.2018 до Машівського районного військового комісаріату Полтавської області прибув військовозобов'язаний ОСОБА_2, який перебував на обліку у даному військовому комісаріаті, визнаний придатним для проходження військової служби та отримав повістку на вибуття для проходження зборів в оперативному резерві в якості резервіста. Гр. ОСОБА_2, не бажаючи проходити збори в оперативному резерві, звернувся до військового комісара Машівського РВК Полтавської області майора ОСОБА_1 з проханням не посилати його на вказані збори, на що отримав відмову.
В подальшому, переслідуючи свій злочинний намір, який полягав у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, гр. ОСОБА_2 30.07.2018 близько 09 год. 30 хв. знову прибув до службового кабінету військового комісара Машівського РВК Полтавської області майора ОСОБА_1, та запропонував військовому комісару вирішити питання щодо непризову його на військові збори, зазначивши, що за виконання вказаних дій надасть майору ОСОБА_1 неправомірну вигоду в розмірі 100 доларів США. Після отримання такої пропозиції майор ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочин.
02.08.2018 приблизно о 12 год. 40 хв. гр. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на ухилення від проходження військових зборів шляхом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, знову прийшов до Машівського РВК Полтавської області, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, у службовому кабінеті військового комісара надав майору ОСОБА_1, який знаходився під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду в сумі 100 доларів США, за вирішення питання щодо непризову його на військові збори.
Цього ж дня, ОСОБА_2, після передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди в розмірі 100 доларів США затримано, в порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, дій з використанням службового становища, тобто злочин передбачений ч. 3 ст. 369 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджуються: протоколом прийняття заяви від військового комісара Машівського РВК Полтавської області ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 30.07.2018; протоколами допиту свідка ОСОБА_1 від 30.07.2018; протоколом обшуку службового кабінету військового комісара Машівського РВК Полтавської області ОСОБА_1 від 02.08.2018, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_1 від 02.08.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.08.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.08.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, під час давання показань.
Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків, а тому є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням у Полтавській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№23).
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та у подальшому суду, продовжувати кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не ставиться, оскільки лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання останнім процесуальних рішень.
З огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_2 є тяжким, беручи до уваги те, що жодним іншим з запобіжних заходів не буде забезпечено запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_2, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти тримання його під вартою, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, однак зазначив, що неправомірну вигоду з нього вимагав сам ОСОБА_1 за те, щоб не відправляти його на військові збори. До правоохоронних органів не звернувся, так як не хотів нікого підставляти. Прохав не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки це є найсуворіший запобіжний захід, а правопорушення не є особливо тяжким. Вважає, що до нього необхідно застосувати особисте зобов язання, оскільки ризики прокурором не доведені, підозрюваний є учасником бойових дій, одружений, має неповнолітню дитину, постійне місце проживання, роботу. Неправомірну вигоду вимушений був дати, оскільки з нього її вимагав військовий комісар, про що шкодує.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018170690000040 від 30.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
02.08.2018 о 13 год. 23. хв. ОСОБА_2 затримано, в порядку ст. 208 КПК України.
03.08.2018 о 09 год. 30 хв. ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, що підтверджується:
- протокол прийняття заяви від військового комісара Машівського РВК Полтавської області ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 30.07.2018;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_1 від 30.07.2018;
- протоколом обшуку службового кабінету військового комісара Машівського РВК Полтавської області ОСОБА_1 від 02.08.2018, під час проведення якого у службовому кабінеті ОСОБА_1 виявлено громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також грошові кошти у сумі 100 доларів США однією банкнотою, які знаходились на робочому столі ОСОБА_1 Як пояснив ОСОБА_1 вказані грошові кошти йому надав як неправомірну вигоду гр. ОСОБА_2 для вирішення питання щодо не призову його на військові збори у якості резервіста.
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_1 від 02.08.2018;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.08.2018;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.08.2018;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, під час давання показань у якому ОСОБА_2 визнав пропозицію та надання неправомірної вигоди службові особі, яка займає відповідальне становище.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання у вчиненні ним кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, оскільки свідками у кримінальному провадженні, окрім інших, являються співробітники Машівського РВК Полтавської області, та ті, хто приймав участь у слідчих діях в якості понятих, які проживають разом із підозрюваним в одному населеному пункті, у зв язку з чим може вплинути на їхні подальшу покази, тобто може викривити показання свідків.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій підозрюваного, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п ять років.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин відповідно до ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 умисного тяжкого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої; застосування більш м яких запобіжних заходів до нього є неможливим, а саме особисте зобов'язання не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочини, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; особиста порука не може бути застосована, оскільки на адресу слідчого управління, прокуратури області та слідчого судді не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного; заставу неможливо застосувати, оскільки слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_2 рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу, також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; домашній арешт не можливо застосувати у зв'язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
З вказаних підстав, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання відносно ОСОБА_2. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ст. 197 КПК України, на строк 60 (шістдесят) днів з 02 серпня 2018 року 13 год. 23 хв. до 01 жовтня 2018 року 13 год. 23 хв.
Застосований запобіжний захід відносно підозрюваного виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року), а альтернативні запобіжні заходи, на думку суду, не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, оцінивши сукупність обставин відповідно до ст.178 КПК України, а саме наявність у підозрюваного сім ї, неповнолітньої дитини, міцність соціальних зв язків у місці постійного проживання, відсутність судимостей, те, що він є учасником бойових дій, а також, що протягом 2 років не працював і працевлаштувався перший день на посаду інженера з пожежної безпеки та цивільного захисту Машівської філії УПГГК, має позитивну характеристику з попереднього місця роботи, а також ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 03 серпня 2018 року становить 73 640 грн. (сімдесят три тисячі шістсот сорок гривень).
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді підозрюваним не надано.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 309, 372,376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого спеціалізованої поліції відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції Дембіцького І.В., погоджене прокурором військової прокуратури Полтавського гарнізону старшим лейтенантом юстиції Жмурко Т.П., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018170690000040 від 30.07.2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Дуброва, Миколаївського району, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, перебуваю чого на посаді інженера з пожежної безпеки та цивільного захисту Машівської філії УПГГК
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України, на строк 60 (шістдесят) днів з 02 серпня 2018 року 13 год. 23 хв. до 01 жовтня 2018 року 13 год. 23 хв.
Визначити суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 73 640 грн. (сімдесят три тисячі шістсот сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава, справа №554/6113/18, провадження № 1кс/554/7295/2018 до сплину терміну тримання під вартою.
Роз яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м. Полтави.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, з-під варти звільнити.
З моменту звільнення з -під варти у зв язку із внесенням застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками по справі.
Роз яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Зобов язати слідчого негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Л.І.Савченко
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2018 |
Оприлюднено | 09.08.2018 |
Номер документу | 75707956 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Октябрський районний суд м.Полтави
Савченко Л. І.
Кримінальне
Октябрський районний суд м.Полтави
Савченко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні