Рішення

від 01.08.2018 по справі 641/1770/18

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1182/2018 Справа № 641/1770/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді- Чайка І.В.,

за участю секретаря - Дрокіної С.О.,

позивача- ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/1770/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс про захист прав споживачів та визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс , в якому просить визнати недійсним договір № 100147 від 29.07.2017 року, який був укладений між сторонами у справі, зобов язавши відповідача повернути ОСОБА_2 грошові кошти за вищевказаним договором в сумі 66000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на її корить понесені нею витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 28600,00 грн., а також судовий збір .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 29.07.2017 року з метою придбання автомобіля вона уклала договір № 100147 з ТОВ Фінавто-Плюс про надання відповідних послуг з придбання автомобіля за вказаною нею спеціфикацією. Позивач вважає вказаний договір таким, що порушує її права як споживача послуг, які відповідач зобов'язався надати відповідно до умов вказаного договору, оскільки такі умови завдають шкоди позивачу та надають право відповідачу без будь-якої відповідальності не виконати його умови. Отже, відповідач отримавши за свої послуги передоплату в сумі 66000,00 грн. фактично не виконав умови договору , чим причинив позивачу матеріальну шкоду . Позивач вважає, що укладений між нею та відповідачем договір є недійсним, оскільки останнім не дотримано вимог законодавства, які необхідні для чинності правочину. Тому, в порядкунорм Закону України Про захист прав споживачів та Цивільного кодексу України, позивач просила визнати договір № 100147 від 29.07.2017 року недійсним, зобов язавши відповідача повернути сплачені позивачем кошти. Крім того, позивач вказує, що через свою необізнаність у юридичних питаннях, вона була змушена звернутися за правовою допомогою, уклавши договір з ФОП - ОСОБА_3 про надання правової допомоги, згідно якого сплатила за такі послуги 26800,00 грн., у зв'язку з чим позивач просила стягнути з відповідача вказані витрати.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року провадження у справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 17.07.2018 року у протокольній формі, суд задовольнив клопотання представника позивача про виклик та допит в якості свідка - позивача по справі.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви та просили позов задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача в судове засідання не з явився , про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку , про причини своєї неявки суду не повідомив та відзиву на позов до суду не подав.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, допитавши в якості свідка -позивача по справі та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав .

Як визначено ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Судом встановлено, що 29.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінавто-плюс ( надалі за текстом договору - Повірений , Виконавець ) та ОСОБА_2 ( надалі за текстом договору - Довіритель , Замовник ) було укладено договір № 100147, відповідно до розділу 3 якого визначено предмет договору , за яким :

- п.3.1 Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується вчинити за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультаційні послуги з питання отримання Замовником у власність ( користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу ,

а саме: - п.п.3.1.1 пошук належного транспортного засобу, в тому числі інформування Замовника з метою задоволення його інформаційних потреб про Продавців транспортного засобу, про ринок продажу транспортного засобу в Україні, про умови і види правочинів, згідно з якими можливе отримання транспортного засобу , що пропонується продавцям на території України, аналітична діяльність виконавця з надання Замовнику консультації, спрямована на доказ або спростування наявності інформації, на моделювання ( прогнозування) можливості зміни цієї інформації в майбутньому, а також на надання Замовнику вичерпної інформації щодо предмету його замовлення (інформаційно-консультаційна послуга);

- п.п. 3.1.2 представництво інтересів Замовника при укладанні договорів щодо отримання транспортного засобу у відповідного Продавця, в тому числі виконання підготовчих дій з метою отримання Замовником транспортного засобу, здійснення аналізу і оцінки ризиків в межах передавання повноважень , а також розрахунок суми платежів ( внесків) за можливим укладеним договором щодо отримання Замовником транспортного засобу, укладання договору щодо отримання транспортного засобу у відповідного продавця;

- п.п.3.1.3. представництво інтересів Замовника у відносинах з юридичними та фізичними особами, державними органами з питань супроводу виконання умов можливих контрактів / договорів Замовником з отримання транспортних засобів, а в разі виникнення порушення умов контрактів /договорів, представництво інтересів в судах України та Державній виконавчій службі України;

- п.п.3.2 Назва транспортного засобу, ціна , за якою Замовник бажає його придбати , обумовлюється окремою заявкою Замовника, що є додатком № 1 до Договору ;

- п.п.3.3 У разі вчинення будь-яких юридичних та/або фактичних дій, їх перелік зазначається у кожній окремій заявці;

- п.п. 3.4 Замовник може доручати Повіреному викнання інших дій ( страхування, реєстрація тощо) , які необхідні для укладення / виконання договорів щодо отримання транспортного засобу чи виникають з потреб Замовника.

Крім того, п.9.5 вказаного договору визначено вартість юридичної послуги , що становить 1,5% від суми , вказаної в заявці, зазначеній у п.3.3. Договору.

Пунктом 15 Умов договору встановлено, наступне - Строк дії договору визначено з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов язань. Замовник має право відмовитись від Договору в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Повіреного, шляхом направлення рекомендованою поштою, на адресу Повіреного, відповідного листа з чітким волевиявленням щодо відмови від договору та зазначенням власних банківських реквізитів. У випадку відмови Замовника від договору до надання послуг , Повірений повертає кошти протягом 15 банківських днів з дня укладення сторонами відповідної додаткової угоди. Додаткова угода укладається на підставі отриманої від Замовника заяви про відмову від Договору та повернення коштів із зазначенням банківських реквізитів. Виногорода за надані послуги тримання від Замовника заяви про відмову від Договору та повернення коштів, із зазначенням власних банківських реквізитів . Винагорода за надані послуги не підлягає поверненню .

Відповідно до Додатку № 1 до договору № 100147 від 29.07.2017 року, позивачем подано заявку № 1 на виконання п.3.2 Договору та просила вчинити дії, зазначені у п. 3.1. Договору які будуть направлені на отримання нею в подальшому транспортного засобу Mitsubishi ASX Instyle ( 2.0. АТ, бензин червоного кольору) у власність ( користування, розпорядження) за бажаною ціною 660 000,00 грн.

Згідно квитанції № 0.0.817536059.1 від 29.07.2017 року, позивач сплатила на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-плюс , за Договором № 100147 від 29.07.2017 року суму коштів в розмірі 66000,00 грн.

На підставі заявки № 1 до Договору, складену позивачем, відповідачем було сформовано письмовий аналітичний висновок, з якого вбачається, що ТОВ Фінавто-плюс здійснило відповідні дії, пов'язані з виконанням договору від 14.08.2017 року, а також позивачу було надано рекомендацію від 14.08.2017 року, звернутися до лізингової компанії для отримання транспортного засобу з правом викупу через 12 місяців або придбати транспортний засіб за повну вартість ( а.с. 14-22).

Згідно копії заяви позивача ( без дати) остання звернулася до відповідача із заявою про повернення грошових коштів , сплачених у якості першопочаткового взносу в сумі 66000,00 грн., у зв'язку з тим,що автомобіль не був їй наданий, оскільки був повернутий постачальнику, у зв'язку із заводським браком та в подальшому їй було повідомлено, що більше їй автомобіль надати не можуть ( а.с.25)

Листом відповідача від 19.09.2017 року , позивачу було відмовлено у поверненні сплаченого нею внеску, посилаючись на те, що Товариством були надані позивачу відповідні послуги щодо виконання умов договору та у зв'язку з чим на підставі умов договору заява позивача щодо повернення коштів залишена без задоволення ( а.с.26)

Допитана в судовому засіданні в якості свідка - позивач по справі , вказала відповідач ввів її в оману стосовно природи правочину, оскільки вона вважала , що відповідач здійснить їй продаж автомобіля. Укладений з відповідачем договір вона читала та підписувала, протоколу розбіжностей до договору не подавала. Також свідок вказує, що відповідач показував їй фото автомобілів та вона обрала Mitsubishi , також відповідачем були надані технічні характеристики автомобілю. Вона сплатила відповідачу 66000,00 грн., а через тиждень їй зателефонували та повідомили, що автомобіль, який вона обрала з браком, а потім зателефонували та повідомили , що іншого автомобіля не буде, у зв'язку з чим вона вимагала повернути сплачені кошти, але їй було в цьому відмолено.

Так, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст. 11 ЦК України).

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно ст. 229 ЦК Україниякщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

В той же час позивач не надав до суду будь-яких доказів того, що на момент укладення правочину відповідач замовчував певні обставини та ввів його в оману, а також доказів того, що позивач помилявся щодо обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з оскаржуваного Договору та заявки №1 позивача, що є додатком до вказаного договору, позивач ознайомившись з умовами договору, підписала його, отримала примірник договору, а також здійснила оплату коштів за надані відповідачем послуги.

Отже, твердження позивача проте, що її волевиявлення не відповідало умовам Договору суперечить фактичним обставинам справи.

Разом з тим, позивач відповідно до умов договору подала заявку на вчинення відповідачем дій які будуть направлені на отримання нею в подальшому транспортного засобу, а саме: формування письмового аналітичного висновку, що і було здійснено ТОВ Фінавто - плюс .

Ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угод (чи її умов) недійсними, а саме у зв'язку з несправедливими умовами договору.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів передбачено підстави визнання недійсним правочину, який здійснений з використанням нечесної підприємницької практики.

Отже, ст.18 та ст.19 вказаного Закону передбачено різні взаємовиключні підстави визнання правочину недійсним.

Так, позивач посилається на ч.6, ч.8 ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , які передбачають, що у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Однак, позивачем не доведено, що відповідачем у договорі зазначено нечіткі або двозначні положення та не доведено, які умови договору, зміна яких зумовить визнання недійсним договору в цілому, в тому числі щодо природи договору позивачем не доведено які саме дії відповідач не вчинив чи не виконав умови договору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Отже, для визнання правочину недійсним в зв'язку з нечесною підприємницькою практикою необхідна наявність двох умов, однак в даному випадку діяльність відповідача не суперечить правилам здійснення господарської діяльності та не впливає на економічну поведінку позивача, а в Договорі чітко визначені усі умови, з якими позивач погодився під час підписання договору та Додатків до нього.

Відповідно до п.1 ч.2 цього закону передбачено, що якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару.

Як зазначено вище, в договорі чітко передбачено, які послуги надаються відповідачем за Договором і позивачем було їх отримано згідно наданого відповідачем аналітичного висновку № 100147/1 від 14.08.2017 року .

Також, ч.12 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , передбачає, що якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача. Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини.

Однак, в даному випадку відсутні підстави для застосування даних норм, оскільки ціна за надані відповідачем послуги була узгоджена між сторонами договору і позивач сплатив відповідну суму за надані відповідачем послуги,

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання договору № 100147 від 29.07.2017 року недійсним.

Також, позивач просив в судовому порядку стягнути з відповідача на її користь понесені витрати з оплати надання їй правової допомоги.

У відповідності до вимог п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволені позову відмовлено у повному обсязі, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суддя, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс про захист прав споживачів та визнання договору недійсним - залишити без задоволення.

Сплачений в дохід держави судовий збір та витрати пов язані з розглядом справи позивачу не відшкодовується .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони та учасники справи :

Позивач - ОСОБА_2, адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Представник позивача- ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - в матеріалах справи відсутній .

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс , юридична адреса: м. Київ , вул.Євгена Коновальця, 31 кімн. 710, код ЄДРПОУ - 41159995.

Повний текст рішення по справі складено 06 серпня 2018 року.

Суддя: І. В. Чайка