Рішення

від 09.09.2010 по справі 2-975/10

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-975/10

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" вересня 2010 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі головуючої судді Ігнатової Г.В.

при секретарі Лежигубської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської обл. про здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо неперерахування та виплати особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України Про соціальний захист дітей війни від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ (далі ЗУ № 2195-ІУ), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2007 року по грудень 2009 рік включно та зобов язати УПФ здійснити перерахування такої доплати і забезпечити виплату заборгованості.

Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, позов підтримав, з підстав викладених в позовній заяві, просить задоволити.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі в судове засідання не з'явився, хоча про день та час судового розгляду справи були належним чином повідомлені. Надав заперечення на позов, в якому пояснив, що протягом 2007р., 2008р. та 2009 року надбавка по пенсії позивачу виплачувалася в розмірі встановленого для дітей війни на підставі Закону України „Про Державний бюджет України„ на відповідні роки, оскільки кошти на це були передбачені в Державному бюджеті .Крім того, відповідачі посилаються на те, що Пенсійного фонду України виступає лише розпорядником коштів державного бюджету однак коштів для проведення доплати у відповідності до Закону України Про соціальний захист дітей війни не надходило, що унеможливлювало реалізацію виплати необхідних соціальних доплат в повному обсязі. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст.169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу в їх відсутності, оскільки у справі є достатньо доказів про права та взаємини сторін та постановлення рішення.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що вказаний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Ст.1 даного Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення - 02.09.1945 р. Другої світової війни було менше 18 років.

Як слідує з матеріалів справи, і не оспорюється стронами по справі, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.

Окрім цього, на звернення позивача пенсійним органом відмовлено у перерахунку йому пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської обл., протягом 2007 року їй виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а протягом 2008-2009 років позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що стверджується довідками відповідача.

Пунктом 12 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст.6 ЗУ №2195-ІУ зупинено на 2007 рік із врахуванням ст. 111 цього Закону. Проте рішенням Конституційного Суду України (далі КСУ) від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.12 ст.71 та ст ЗУ №489-У.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II ЗУ Про Державний бюджет України на 2008 рік було змінено редакцію ст.6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , проте рішенням КСУ від 22 травня 2008 року ці зміни також визнані неконституційними, оскільки правилами ч.2 ст.З ЗУ Про соціальний захист дітей війни державні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно- правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Разом із цим на підставі вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування посадові особи зобов язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, та з 22 травня по 31 грудня 2008 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідні бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідні дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України Про соціальний захист дітей війни залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

На виконання вищевказаної норми Кабінетом міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особ віднесеним до категорії дитини війни . Пунктом 8 постанови КМУ №530 і 28.05.2008р. Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян передбачено, що дітям війни ( крім тих на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нациських переслідувань до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи держави соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах, встановлених вказаною постановою, Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року цією постановою не визначений і змін стосовно цього питання у 2009 році у вказану постанову не вносилося.

Відтак, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України Про соціальний захист дітей війни .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача пр підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії особі, яка має правовий статус дитини війни, здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської обл., тому відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії відповідача у передбаченому ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війних розмірі за період 09.07.2007р.-31.12.2007р.та за період з 22.05.2008р. по 31 грудня 2008р. та за з січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. включно суд не вбачає. Відповідно відмова УПФ в Підгаєцькому районі в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю.

Покликання відповідача на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України Про соціальний захист дітей війни доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України ).

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про соціальний захист дітей війни є чинними, а ОСОБА_1, належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

З урахуванням того, що законодавством України у 2009 році дію ст.6 Закону не зупинено, тому управління було зобов'язане проводити нарахування та виплату позивачу згаданої надбавки у цей період.

Із врахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що в даному випадку має місце порушення прав позивача, що підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог, а саме слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених у 2008-2009 році сум відповідно до положень ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", а в іншій частині вимог відмовити.

В порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача по справі, слід стягнути витрати ІТЗ. в сумі- 17 грн. в користь позивача

На підставі наведеного , керуючись ст.ст.15,10,60, 88,213,215. 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської обл. про здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задоволити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської обл. провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р включно, та з 1 січня по 31 грудня 2009 року із урахуванням проведених виплат за вказаний період, в решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської обл. в користь ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі - 17 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення Підгаєцького районного суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений для її подання.

Головуючий: ОСОБА_2