Ухвала

від 31.07.2018 по справі 910/14083/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця

м. Київ

31.07.2018Справа № 910/14083/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду скарги №23/07 від 12.07.2018р. "На бездіяльність державного виконавця" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача (стягувача) Боляба О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача (боржника) не з'явились;

від виконавчої служби ОСОБА_2 (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" про стягнення грошових коштів за договором про надання юридичних послуг № 1 від 11.01.2013 р. в розмірі 180 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання юридичних послуг № 1 від 11.01.2013 р., зокрема, в повному обсязі не сплатив грошових коштів за надані йому позивачем, як юридичною фірмою, послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за відповідним правочином.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. у даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" грошові кошти: основного боргу - 180 000,00 грн. та судові витрати у розмірі 3 600,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. у справі № 910/14083/13 залишено без змін.

На виконання рішення від 10.12.2013 р. Господарським судом міста Києва видано наказ від 01.04.2014 р. у справі № 910/14083/13.

13.07.2018 р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" надійшла скарга №23/07 від 12.07.2018р. "На бездіяльність державного виконавця", в якій скаржник просить суд визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 протиправною та зобов'язати головного державного виконавця ОСОБА_2 вчинити передбачені законом заходи з примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/14083/13 наказ суду від 01.04.2014 року.

Скарга обґрунтована тим, що бездіяльність головного державного виконавця ОСОБА_2 щодо примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/14083/13 від 01.04.2014 року у період від 01.03.2018 року по 12.07.2018 року підтверджується даними, які розміщені на офіційному сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження №53259592 ідентифікатор доступу 2В7ББ2Д464БГ, де зазначено, що будь-яких процесуальних дій окрім поновлення виконавчого провадження 01.03.2018 року головний державний виконавець ОСОБА_2 не вчиняв. На особистому прийомі 11.07.2018 року головний державний виконавець ОСОБА_2 повідомив керівника стягувана стосовно того, що у останнього не має бажання і наміру здійснювати заходи з примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/14083/13 від 01.04.2014 року .

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.07.2018 року скаргу №23/07 від 12.07.2018р. "На бездіяльність державного виконавця" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" з доданими до неї матеріалами передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року розгляд скарги №23/07 від 12.07.2018р. "На бездіяльність державного виконавця" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" по справі № 910/14083/13 призначено на 27.07.2018 року.

В судовому засіданні 27.07.2018 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 подав пояснення (відзив) на скаргу № 53259592/3 від 27.07.2018 року, в якому останній заперечує проти доводів стягувача та вказує на те, що державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення у даній справі було вчинено всіх дій та дотримано порядок його виконання, визначений Законом України "Про виконавче провадження".

В судовому засіданні 27.07.2018 року судом оголошувалася перерва.

В судове засідання 31.07.2018 року представники відповідача (боржника) не з'явились.

В судовому засіданні 31.07.2018 року представник стягувача підтримав доводи скарги та просив суд її задовольнити. Представник виконавчої служби проти доводів скарги заперечив та просив відмовити в її задоволені.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши пояснення представника стягувача та державного виконавця, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату видачі наказу суду).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на дату видачі наказу суду).

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 1 ст. 327 якого виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби (ч. ч. 4, 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В ч. 1 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

За змістом ч.ч. 2, 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Положеннями ст. 56 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, постановою державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.01.2017 року відкрито виконавче провадження №53259592 з примусового виконання наказу суду від 01.04.2014 року у даній справі.

Судом також встановлено, що в подальшому виконавче провадження №53259592 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 54013555 (постанова державного виконавця від 20.03.2017 року) та постановою від 05.10.2017 року виконавчий документ у даній справі передано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 18.10.2017 року наказ суду від 01.04.2014 року прийнято до виконання, а вже постановою від 26.12.2017 року на підставі п. п. 7, 9 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто стягувачеві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №910/14083/13 задоволено, визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 53259592 від 26.12.2017р.

01.03.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 53259592 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року у справі №910/14083/13.

Скаржник зазначає, що бездіяльність головного державного виконавця ОСОБА_2 щодо примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/14083/13 від 01.04.2014 року у період від 01.03.2018 року по 12.07.2018 року підтверджується даними, які розміщені на офіційному сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження №53259592 ідентифікатор доступу 2В7ББ2Д464БГ, де зазначено, що будь-яких процесуальних дій окрім поновлення виконавчого провадження 01.03.2018 року головний державний виконавець ОСОБА_2 не вчиняв.

Тоді як, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 стверджує, що ним при примусовому виконанні судового рішення у даній справі було вчинено всіх дій та дотримано порядок його виконання, визначений Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказів на підтвердження вчинення державним виконавцем виконавчих дій після винесення постанови про відновлення виконавчого провадження від 01.03.2018 року у період від 01.03.2018 року по 12.07.2018 року щодо вчинення заходів з примусового виконання наказу суду від 01.04.2014 року у справі №910/14083/13 матеріали справи не містять.

При розгляді даної скарги, судом встановлено, що державним виконавцем у період від 01.03.2018 року по 12.07.2018 року не проведено належних виконавчих дій по розшуку коштів та майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, акту з цього приводу останні не складено.

Посилання органу державної виконавчої служби на те, що державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення у даній справі було вчинено всіх дій та дотримано порядок його виконання, визначений Законом України "Про виконавче провадження" судом не приймаються, оскільки це спростовується наданими суду матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Органом державної виконавчої служби у встановленому законом порядку доводів стягувача щодо порушення його прав не спростовано, доказів протилежного суду не надано.

Оскільки при розгляді даної скарги, судом встановлено порушення державним виконавцем прав стягувача як сторони виконавчого провадження, суд дійшов висновку задовольнити скаргу №23/07 від 12.07.2018р. "На бездіяльність державного виконавця" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз", визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 протиправною та зобов'язати головного державного виконавця ОСОБА_2 вчинити передбачені законом заходи з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 01.04.2014 року у справі № 910/14083/13.

Керуючись ст.ст. 233-235, 339-345, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №23/07 від 12.07.2018р. "На бездіяльність державного виконавця" Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" - задовольнити.

2. Визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 протиправною та зобов'язати головного державного виконавця ОСОБА_2 вчинити передбачені законом заходи з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 01.04.2014 року у справі № 910/14083/13.

Ухвала набирає законної сили 31 липня 2018 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 07 серпня 2018 року.

Суддя О.В. Котков