Ухвала

від 03.08.2018 по справі 154/2043/18

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/2043/18

1-кс/154/667/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. Володимир-Волинський

Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , його представника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання слідчогоСВ Володимир-ВолинськогоВП ГУНПу Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018030060000537, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.290, ч.1 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2018 року близько 22 год. 00 хв. працівниками поліції на вулиці Луцькій у

м. Володимир-Волинському Волинської області у зв`язку з допущеним порушенням правил дорожнього руху був зупинений автомобіль марки «БМВ-525», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .

При перевірці свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу було виявлено, що у ньому зазначено два номери шасі (кузова, рами) автомобіля, а саме НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , в той час як відповідно до електронної бази Національної поліції України «НАІС АМТ», автомобіль марки БМВ-525, р.н. НОМЕР_1 , має шасі (кузов, раму) за номером НОМЕР_3 , що свідчить про можливе підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та/або шасі (кузова, рами) автомобіля.

Проведеним оглядом номерів вузлів та агрегатів автомобіля «БМВ-525», р.н. НОМЕР_1 , встановлено, що на ньому міститься номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що не відповідає електронній базі Національної поліції України «НАІС АМТ», у зв`язку з чим вказаний транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію було вилучено у ОСОБА_4 .

27 липня 2018 року слідчим СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинський області були внесені в ЄРДР відомості за даним фактом та розпочато кримінальне провадження № 12018030060000537 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Оскільки транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію мали статус тимчасово вилученого майна, слідчий 27 липня 2018 року за допомогою засобів поштового зв`язку скерував до суду клопотання про накладення на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вказане клопотання надійшло до Володимир-Волинського міського суду Волинської області 30 липня 2018 року, однак ухвалою слідчого судді від 01 серпня 2018 року повернуте прокурору в порядку ч.3 ст.172 КПК України для усунення недоліків із визначенням строку в 72 години.

02 серпня 2018 року слідчим СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинський області було внесене до ЄРДР кримінальне провадження № 12018030060000551 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, яке цього ж дня було об`єднане в одне провадження із кримінальним провадженням № 12018030060000537.

02 серпня 2018 року вилучені автомобіль марки «БМВ-525», р.н. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26 лютого 2013 року, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

03 серпня 2018 року після усунення недоліків слідчий за погодженням із прокурором повторно звернулися до Володимир-Волинського міського суду Волинської області із клопотанням про накладення арешту на вказаний вище транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію, із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, мотивуючи його необхідністю збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту на майно з підстав, викладених у ньому, усно доповнивши необхідністю призначення та проведення щодо них відповідних судових експертиз з метою точного з`ясування чи підроблялося свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26.02.2013 року, а також чи піддавалися знищенню, підробці або заміні номери вузлів та агрегатів автомобіля марки БМВ-525, р.н. НОМЕР_1 .

Володілець майна ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що є добросовісним користувачем автомобіля марки БМВ-525, р.н. НОМЕР_1 , який придбав разом із зазначеним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу близько року назад, однак право власності на нього не реєстрував. Погодився щодо можливості накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію вказаного засобу, що унеможливить відчуження, розпорядження та користування самим автомобілем, а транспортний засіб просив передати йому на відповідальне зберігання.

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав доводи свого довірителя, просив накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а сам автомобіль передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 . Разом з тим зазначив, що орган досудового розслідування безпідставно зареєстрував кримінальне провадження за ст.290 КК України, оскільки в ході слідства жодних ознак підроблення, заміни або знищення номерів та вузлів даного транспортного засобу встановлено не було.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали, які були додані до клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

На підставі ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

На підставі ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відтак, вилучений 26 липня 2018 року в ході проведення огляду автомобіль марки «БМВ-525», р.н. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26 лютого 2013 року, є тимчасово вилученим майном.

У відповідності до ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у разі пропущення слідчим, прокурором визначених КПК України строків подачі клопотання про арешт майна; у разі пропущення слідчим суддею, судом визначених КПК України строків постановлення ухвали про арешт майна; у разі скасування арешту.

У відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого,прокурора проарешт тимчасововилученого майнаповинно бутиподано непізніше наступногоробочого дняпісля вилученнямайна,інакше майномає бутинегайно повернутоособі,у якоїйого буловилучено.

Клопотання слідчого про арешт майна було скероване ним поштою 27 липня 2018 року, тобто не пізніше наступного робочого для після вилучення майна, а надійшло для розгляду слідчим суддею 30 липня 2018 року.

У відповідності до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Судове засідання щодо розгляду клопотання про арешт майна відбулось 01 серпня 2018 року, тобто в межах визначених КПК України строків. Однак ухвалою слідчого судді від 01 серпня 2018 року клопотання про арешт майна повернуте прокурору в порядку ч.3 ст.172 КПК України для усунення недоліків із визначенням строку в 72 години.

У відповідності до положень, визначених ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Після усунення недоліків, в межах 72 годин, а саме 03 серпня 2018 року, слідчий повторно звернувся із клопотанням про накладення арешту на вказане вище майно.

Тобто, як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим були дотримані строки його подання до суду.

У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.

Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а відтак арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПКУкраїни, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В даному випадку органом досудового розслідування перевіряється версія щодо можливого знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу «БМВ-525», р.н. НОМЕР_1 , та підроблення свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26 лютого 2013 року.

Фактична невідповідність наявного номера шасі (кузова, рами) транспортного засобу «БМВ-525», р.н. НОМЕР_1 , зазначеному у його реєстраційних документах, а в той же час відомостям у електронній базі Національної поліції України «НАІС АМТ», де не зазначено відомостей про заміну номерів вузлів та агрегатів вказаного транспортного засобу, надає органу досудового розслідування сукупність підстав та розумних підозр вважати, що їх могло бути знищено, підроблено або замінено, а відтак вказаний автомобіль може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, і на ньому можуть міститись сліди його вчинення.

В той же час, мотиви знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу та/або свідоцтва про його реєстрацію дають можливість припускати можливість вчинення інших предикатних злочинів, зокрема незаконного заволодіння транспортним засобом, чи інших, перевірка та дослідження яких є обов`язком органу досудового розслідування.

Зазначені відомості також можуть свідчити про необхідність вилучення такого транспортного засобу із незаконного обігу, оскільки у відповідності до ст.1211 КУпАП, експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені заборонена.

Аналогічно, сукупність вказаних обставин вказує на можливість підроблення свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26.02.2013 року, а тому вказаний документ може бути предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Відтак при розгляді даного клопотання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правомірних підстав для визнання слідчим транспортного засобу «БМВ-525», р.н. НОМЕР_1 , а також свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26 лютого 2013 року, речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому доцільності задоволення клопотання щодо накладення на них арешту з метою збереження вказаних речових доказів та їх подальшого експертного дослідження із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном.

Також слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_4 не є власником майна, на яке слідчий просить накласти арешт, а також в ході провадження досудового розслідування та в судовому засіданні будь-яких інших документів, якими б зміг підтвердити право законного володіння вказаним транспортним засобом також не представив, що ставить під сумнів правомірність його претензій на тимчасово вилучене майно.

За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення автомобіля ОСОБА_4 .

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися арештованим автомобілем.

Вирішення питання під час досудового розслідування щодо зберігання або ж передачі на відповідальне зберігання речових доказів у виді транспортних засобів та документів на які накладено арешт, регламентоване ст.100 КПК України, а також Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, не є предметом розгляду даного клопотання та відноситься до компетенції сторони обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Володимир Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «БМВ», моделі «525», державний номерний знак України НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , видане 26 лютого 2013 року на автомобіль марки «БМВ», моделі «525», державний номерний знак України НОМЕР_1 , номери шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , якими користувався ОСОБА_4 заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним автомобілем та свідоцтвом.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження-судом.

Згідно ч.2ст.174КПК України,арешт майнатакож можебути скасованоповністю чичастково ухвалоюслідчого суддіпід часдосудового розслідуваннячи судупід час судового провадження за клопотаннямпідозрюваного,обвинуваченого,їх захисника чи законного представника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом п`яти діб з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено, підписано та проголошено 07 серпня 2018 року.

Слідчий суддя /--/ підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинськогоміського суду ОСОБА_1