Рішення

від 07.08.2018 по справі 525/790/18

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 69, сел. Велика Багачка, Полтавська область, 38300 тел. 9-13-92, факс 9-12-08

E-mail: inbox@vb.pl.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02897939

Справа № 525/790/18 Провадження № 2-а/525/26/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2018 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Лисенко Н.В., за участю секретаря Хоменка М.М., позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владислава Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Великобагачанський районний відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 757731 від 20 червня 2018 року, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 27 червня 2018 року до суду з позовом до інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владислава Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Великобагачанський районний відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 757731 від 20 червня 2018 року.

З адміністративного позову вбачається, що 20 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 рухався по автошляху Київ-Харків в районі с. Поділ Великобагачанського району Полтавської області на тракторі марки МТЗ-80 реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4 без страхового полісу на транспортний засіб, внаслідок чого працівниками поліції він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1, посилаючись на норми чинного законодавства України вказує, що наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в осіб, які керують тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо - будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами не є обов'язковою.

Посилаючись на вищевикладені обставини позивач ОСОБА_1 вважає дії уповноваженого працівника поліції неправомірними, тому він звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 757731 від 20 червня 2018 року, що складена інспектором роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владиславом Анатолійовичем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та призупинити рішенням суду виконання постанови.

Ухвалою суду від 06 липня 2018 року відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 25 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 25 липня 2018 року виконання постанови інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй В.А. від 20 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП призупинено до набранням законної сили рішення суду по даній справі.

В судовому засіданні 25 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 позов підтримали та просили розгляд справи відкласти, а в судове засідання 07 серпня 2018 року не з'явилися, до суду надіслали заяви про розгляд справи у їхню відсутність та підтримання позову в повному обсязі, до суду позивач надіслав також письмові пояснення.

Відповідач інспектор роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй В.А. в судові засідання 25 липня та 07 серпня 2018 року не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судовими повістками з рекомендованими повідомленнями, які були направлені на адресу УПП в Полтавській області та були отримані уповноваженим працівником Управління 09 липня та 30 липня 2018 року, до суду 20 липня 2018 року відповідач надіслав відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, в якому просив суд в задоволенні його позову відмовити в повному обсязі. Вказав, що ним правомірно було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., оскільки позивачем було допущено порушення вимог безпеки дорожнього руху, як наслідок, трактор під керуванням ОСОБА_1 є транспортним засобом, і тому водій такого транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та пред'явити для перевірки страховий поліс.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щолдо предмета спору, Великобагачанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області в судові засідання 25 липня та 07 серпня 2018 року не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду начальником відділу Бондарь А.О. надіслано заяву про розгляд справи у відсутність їхнього представника та вирішення спору по даній справі на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2 в судовому засіданні 25 липня 2018 року, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владислава Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Великобагачанський районний відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 757731 від 20 червня 2018 рокупідлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою відповідача - інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владислава Анатолійовичавід 20 червня 2018 року серія НК № 757731 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він, як вказано у постанові, цього дня о 19 год. 40 хв. на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 185 км. керував трактором марки МТЗ-80 з реєстраційним номером НОМЕР_2 не маючи при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 21 г) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с.5).

З свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 трактора колісного марки МТЗ - 80 з реєстраційним номером НОМЕР_2 1990 року випуску вбачається, що даний трактор належить ОСОБА_4 (а.с.6).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 31 Закону України "Про Національну поліцію" зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно п.1.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 90 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Таким чином, при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, винесена відповідачем постанова розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, протоколом про адміністративне правопорушення т. і.), тому не може виступати єдиним доказом, на основі якого встановлюється наявність адміністративного правопорушення.

Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853). Відповідно до п. 4 Розділу І вказаної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП України керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 от 10.10.2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, у п. 1.10 Правил дорожнього руху наводиться тлумачення визначення механічного транспортного засобу. Так, механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Трактор - це моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі та характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як 6 кілометрів на годину, спеціально призначений для того, щоб тягти, штовхати, везти і приводити в рух змінні причіпні машини, що використовуються для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських та лісогосподарських робіт і обладнується сидіннями для пасажирів.

Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних в Україні врегульовано Законом України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " № 1961-IV від 01.07.2004 р.

Відповідно до пункту 1.5 ст. 1 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах. У цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.

Коригуючі коефіцієнти та їх розміри встановлено та затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за № 689/17984.

При укладанні договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховики щодо класифікації транспортних засобів використовують норми Державного стандарту України ДСТУ 2984-95 "Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення", затверджені та введені в дію наказом Держстандарту України № 31 від 25 січня 1995 року, а також Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року.

Згідно з вказаним вище Розпорядженням, трактор не відноситься до типів транспортних засобів щодо яких встановлений коригуючий коефіцієнт та не підлягає державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України, а реєструється державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах на підставі Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08 липня 2009 року.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (ст.34 Закону України "Про дорожній рух").

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналіз ст. 251 КУпАП свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом того, що особою вчинено певне діяння, яке може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

Із врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП відповідачем інспектором роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй В.А. в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд приходить до висновку, що відповідачем інспектором роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй В.А., всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт порушення позивачем ОСОБА_1 дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є не доведеним.

Відповідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України ( в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що трактор марки МТЗ-80 реєстраційний номер НОМЕР_2, за керування яким без страхового полісу притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, не відноситься до транспортних засобів у розумінні Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів", а тому не підлягає обов'язковому страхуванню за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владислава Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Великобагачанський районний відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 757731 від 20 червня 2018 рокупідлягає задоволенню, як наслідок, необхідно скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владислава Анатолійовичавід 20 червня 2018 року серія НК № 757731про притягнення позивача ОСОБА_1до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП,застосування стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити провадження по даній справі про адміністративне правопорушення, оскільки не доведено наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.19,22,55 Конституції України, ст.ст. 283, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14,20, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 жителя с. Поділ Великобагачанського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владислава Анатолійовича (юридична адреса: м. Полтава вул. Європейська, 164 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Великобагачанський районний ВДВС ГТУЮ у Полтавській області місцезнаходження: сел. Велика Багачка Полтавської області вул. Каштанова, 19-а про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 757731 від 20 червня 2018 року задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону патрульно-постової служби УПП у Полтавській області Федяй Владислава Анатолійовичавід 20 червня 2018 року серія НК № 757731про притягнення позивача ОСОБА_1до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., а провадження по даній справі про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Згідно ч.1 ст.272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя -