Ухвала

від 06.08.2018 по справі 921/62/17-г/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 921/62/17-г/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2018

за позовом Тернопільської обласної спілки споживчих товариств м. Тернопіль

до Підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Поділля" м. Тернопіль,

2) Козівської селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання незаконними дій та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

14.07.2018, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, ОСОБА_2 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 921/62/17-г/17.

30.07.2018 зазначена касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду.

15.12.2017 набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Предметом оскарження є постанова Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2018, отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку, припадав на 16.05.2018 .

У даному випадку, скаржник звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 справі № 921/62/17-г/17 - 14.07.2018 , підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте, касаційна скарга ОСОБА_2 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 921/62/17-г/17, яке мотивоване тим, що скаржник у період з 21.03.2018 по 18.06.2018 перебував за межами України на підтвердження чого останній надав копію сторінки закордонного паспорту, з оскаржуваною постановою ознайомився лише 03.07.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому у встановлений законом строк не мав можливості скласти і подати касаційну скаргу. Інших причин неможливості вчасного подання належним чином оформленої касаційної скарги скаржником наведено не було.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку не є поважними, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, зокрема залучено до участі у цій справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2. Зазначена ухвала була направлена скаржникові 15.02.2018 та отримана останнім 19.02.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

01.03.2018 ОСОБА_2 було подано до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи незалежно від його присутності.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 користався своїми процесуальними правами та був обізнаний про розгляд цієї справи.

Повний текст оскаржуваної постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 було надіслано сторонам 07.05.2018, що підтверджується відбитком штампа на зворотному боці останнього аркуша документа.

Крім цього, повний текст оскаржуваної постанови оприлюдено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.05.2018, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з її повним текстом без одержання копії постанови від суду апеляційної інстанції в максимально стислі строки.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справа "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року, справа Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Наведені скаржником доводи про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки ним не зазначено обставин за якими він протягом майже одного місяця з дати повернення на територію України (з 18.06.2018 по 03.07.2018) не вжив заходів, щоб дізнатися про результати розгляду справи апеляційним судом.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, з наведенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.

Крім того, слід звернути увагу скаржника на те, що в матеріалах справи міститься докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови особисто ОСОБА_2 23.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, а.с.244), яке ставить під сумнів доводи, викладені скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку щодо неотримання повного тексту оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 у справі № 921/62/17-г/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 27 серпня 2018 року .

2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ю.Я. Чумак