Рішення

від 01.08.2018 по справі 910/23970/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2018Справа №910/23970/15

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Князькова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд

до відповідачів: 1. Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України;

2. Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби України;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД ;

4. Товариства з обмеженою відповідальністю Логірус ;

5. Товариства з обмеженою відповідальністю Дев-Груп ;

6. Товариства з обмеженою відповідальністю Вайд ЛТД ;

7. Товариства з обмеженою відповідальністю Кардинал Інвест ;

8. Іноземної компанії Голдман Промоушн ЛТД

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Сордант , в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія по управлінню активами Домініон-Капітал

про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу електронних торгів та акту державного виконавця про проведені електронні торги, скасування свідоцтва про право власності та запису про право власності, зобов'язання призначити нові електронні торги та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

За участю представників:

від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: від відповідача 3: від відповідача 4: від відповідача 5: від відповідача 6: від відповідача 7: від відповідача 8: від третьої особи:Лавков О.С. не з'явився не з'явився ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не з'явився не з'явився не з'явився ОСОБА_8 не з'явився не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Київфундаментбуд (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України (відповідач 1), Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби України (відповідач 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД (відповідач 3) з позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів, проведених 02.09.2015, з реалізації адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), загальною площею 1 522,00 кв. м. у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А за ціною 6 405 184 грн. (лот №35975), що оформлені протоколом №112973, який сформовано 03.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання державним виконавцем та організатором електронних торгів порядку реалізації арештованого майна боржника. За твердженнями позивача, на веб-сайті Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України було розміщено неповну інформацію про об'єкт продажу, не опубліковано оголошення у друкованих засобах про призначені торги, не повідомлено боржника про проведення торгів, а також порушено порядок визначення вартості об'єкта продажу. Зокрема, позовні вимоги обґрунтовано тим, що електронні торги відбулись з порушенням положень статей 58, 62 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV, оскільки початкову ціну предмета реалізації станом на 13.05.2014 встановлено на підставі звіту про оцінку майна від 19.05.2014, який станом на дату проведення електронних торгів 02.09.2015 втратив чинність, у зв'язку з тим, що між датою підписання звіту та датою електронних торгів пройшло більше шести місяців.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2015 порушено провадження у справі.

Згідно з заявою позивача від 27.10.2015 про уточнення позовних вимог, яку прийнято судом до розгляду, Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд заявлено позовні вимоги про:

- визнання недійсними електронних торгів, проведених 02.09.2015, та їх результатів з реалізації адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), загальною площею 1 522,00 кв. м. у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А за ціною 6 405 184 грн. (лот №35975), що оформлені протоколом №112973, який сформовано 03.09.2015;

- визнання недійсним та скасування протоколу №112973 проведення електронних торгів, який сформовано 03.09.2015,

- визнання недійсним та скасування акту державного виконавця №23237641/2 від 18.09.2015 про проведені електронні торги;

- скасування свідоцтва від 18.09.2015, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В., про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД на придбане з електронних торгів нерухоме майно;

- скасування запису про право власності на нерухоме майно (адміністративно-виробничу будівлю (літ. З) у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А) за Товариством з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно (номер запису про право власності 11244312 від 18.09.2015);

- зобов'язання Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України призначити нові електронні торги з реалізації адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), загальною площею 1 522 кв. м., у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 06.04.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 та постанову Вищого господарського суду України від 02.02.2016 скасовано, справу №910/23970/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

На підставі розпорядження в. о. керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №04-23/767 від 18.04.2016 та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 18.04.2016 справу №910/23970/15 передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні.

11.05.2016 позивачем подано до суду заяву про доповнення позовних вимог, в якій додатково заявлено вимогу про витребування на користь Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд з незаконного володіння від Товариства з обмеженою відповідальністю Логірус , Товариства з обмеженою відповідальністю Дев-Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Вайд ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю Кардинал Інвест адміністративно-виробничу будівлю (літ. З), загальною площею 1 522,00 кв. м. у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А, виключивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Логірус (за яким зареєстровано ? частки у праві спільної часткової власності на будівлю, номер запису про право власності 12771524, рішення про реєстрацію №27542809 від 25.12.2015) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дев-Груп (за яким зареєстровано ? частки у праві спільної часткової власності на будівлю, номер запису про право власності 12771524, рішення про реєстрацію №27542809 від 25.12.2015), та виключивши відомості про реєстрацію іпотечного обтяження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вайд ЛТД (запис про обтяження №12844423, рішення про реєстрацію №27673792 від 29.12.2015), а також відомості про реєстрацію прав на управління нерухомим майном за Товариством з обмеженою відповідальністю Кардинал Інвест (запис про речове право №13216094, рішення про реєстрацію №28197208 від 11.02.2016).

Вказана заява прийнята судом до розгляду у судовому засіданні 11.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 до участі у справі в якості інших відповідачів залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Логірус (відповідач 4), Товариство з обмеженою відповідальністю Дев-Груп (відповідач 5), Товариство з обмеженою відповідальністю Вайд ЛТД (відповідач 6) та Товариство з обмеженою відповідальністю Кардинал Інвест (відповідач 7).

Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву від 11.05.2016 проти задоволення позову заперечив, посилаючись на дотримання при проведенні спірних торгів Тимчасового порядку та інших норм законодавства, а також відсутність порушеного майнового права позивача. За твердженнями відповідача 3, проведені торги були конкурентними і визнані такими, що відбулись, а спірне майно продано за ринковою ціною.

Третя особа у письмових поясненнях, поданих до суду 23.05.2016, проти задоволення позову заперечила, посилаючись на дотримання встановленого законодавством порядку проведення електронних торгів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Іноземну компанію Голдман Промоушн ЛТД , Республіка Сейшельські Острови (відповідач 8).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016, провадження у справі №910/23970/15 за клопотанням відповідача 3 було зупинено для направлення судового доручення до компетентного органу іноземної держави з метою повідомлення про розгляд справи Іноземної компанії Голдман Промоушн ЛТД , Республіка Сейшельські Острови.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі №910/23970/15 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 за №04-23/2346, у зв'язку з перебуванням судді Карабань Я.А. на навчанні, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/23970/15.

У результаті автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали судової справи №910/23970/15 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 відхилені зауваження позивача на протоколи судових засідань від 23.05.2016 та від 30.05.2016.

23.11.2016 відповідачем 5 подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з необхідністю вручення судових документів Іноземній компанії Голдман Промоушн ЛТД , Республіка Сейшельські Острови. У судовому засіданні 23.11.2016 вказане клопотання відповідача 5 судом розглянуто та залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Логірус до Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд про усунення перешкод в користуванні майном повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на нерухоме майно - адміністративно-виробничу будівлю (літера З), загальною площею 1 522,00 кв.м., розташовану за адресою: вул. Куренівська, 16-А у місті Києві, яке належить на праві спільної часткової власності Товариству з обмеженою відповідальністю Логірус (за яким зареєстровано ? частки у праві спільної часткової власності на будівлю, номер запису про право власності 12771524, рішення про реєстрацію №27542809 від 25.12.2015) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дев-Груп (за яким зареєстровано ? частки у праві спільної часткової власності на будівлю, номер запису про право власності 12771524, рішення про реєстрацію №27542809 від 25.12.2015).

Окрім того, у судовому засіданні 07.12.2016 судом було розглянуто та частково задоволено клопотання відповідачів 3 та 4 про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 у справі №910/23970/15 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено питання: яка ринкова (дійсна) вартість адміністративно-виробничої будівлі (літера З), загальною площею 1 522,00 кв.м., розташованої за адресою: вул. Куренівська, 16-А у місті Києві, станом на дату проведення торгів, тобто 02.09.2015. Витрати на проведення судової експертизи покладено в рівних частинах на Товариство з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД та Товариство з обмеженою відповідальністю Логірус . Провадження у справі №910/23970/15 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

12.12.2016 до суду надійшли письмові пояснення відповідача 2, в яких Міністерство юстиції України просило суд залишити позов без задоволення з підстав його необґрунтованості та розглянути справу без участі представника відповідача 2.

Згідно з супровідним листом від 03.01.2017, на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2016, матеріали справи №910/23970/15 були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 задоволено клопотання експерта про проведення судової експертизи у термін понад три місяці, зобов'язано відповідача 3 здійснити оплату вартості проведення експертизи відповідно до виставленого рахунку.

05.05.2017, 22.05.2017, 26.05.2017 та 11.07.2017 представником відповідача 5 були подані до суду клопотання, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю Дев-Груп просило суд змінити експертну установу, посилаючись на упередженість експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Розгляд вказаних клопотань було відкладено судом до повернення матеріалів справи №910/23970/15 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У зв'язку з невиконанням попередньої оплати судової експертизи матеріали справи №910/23970/15 були повернуті до Господарського суду міста Києва без виконання ухвали суду від 07.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 поновлено провадження у справі №910/23970/15, розгляд справи призначено на 20.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 судом повторно призначено у справі №910/23970/15 судову експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. На вирішення експерту поставлено наступне питання: яка ринкова (дійсна) вартість адміністративно-виробничої будівлі (літера З), загальною площею 1 522,00 кв.м., розташованої за адресою: вул. Куренівська, 16-А у місті Києві, станом на дату проведення торгів, а саме - 02.09.2015? Витрати за проведення судової експертизи покладено на Приватне акціонерне товариство Київфундаментбуд . Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

09.10.2017 матеріали справи №910/23970/15 були направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 поновлено провадження у справі №910/23970/15 у зв'язку з надходженням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження об'єкта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 клопотання експерта задоволено у повному обсязі, а саме: надано згоду на проведення судової експертизи у справі №910/23970/15 у строк понад 90 календарних днів, зобов'язано позивача здійснити оплату проведення судової експертизи, зобов'язано позивача та відповідачів 3, 4, 5, 6, 7 забезпечити безперешкодне обстеження судовим експертом об'єкта дослідження, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16-а, провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

23.04.2018 на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/23970/15 разом з висновком судової оціночної експертизи №19754 від 06.04.2018, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 поновлено провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 23.05.2018.

У підготовчому засіданні 23.05.2018 представник відповідача 3 заявив клопотання про недопущення до участі у справі представників позивача, які не мають належних повноважень, у зв'язку з відстороненням керівника позивача від виконання покладених на нього обов'язків на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2018 у справі №910/3353/16 у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд .

23.05.2018 судом відкладено підготовче засідання на 20.06.2018, у зв'язку з необхідністю з'ясування особи, яка наділена повноваженнями представляти позивача в суді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.07.2018.

04.07.2018 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 01.08.2018.

У судовому засіданні 01.08.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів 3 та 7 проти задоволення позову надали заперечення.

Представники інших учасників справи, які повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явились. Належне повідомлення учасників справи про розгляд справи підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також поштовими конвертами, які були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками за закінченням терміну зберігання , не знаходиться , не розшукано .

Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

За таких обставин, з огляду на неявку представників відповідачів 1, 2, 4, 5, 6, 8 та третьої особи, враховуючи, що явка представників вказаних осіб обов'язковою судом не визнавалась, господарський суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників вказаних учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо строку розгляду справи господарський суд зазначає, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004).

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Одночасно з цим, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Як вбачається з матеріалів справи, тривалий розгляд спору було зумовлено, перш за все, направленням даної справи на новий розгляд Верховним Судом України, а по-друге, значною кількістю процесуальних дій, які були вчинені судом. Так, з метою встановлення наявності порушеного майнового права позивача судом було призначено судову експертизу, до закінчення проведення якої провадження у справі неодноразово зупинялось. Окрім того, на час розгляду справи вплинуло заявлення позивачем заяви про зміну предмету позову та залучення до участі у справі інших відповідачів.

Отже, приймаючи до уваги предмет спору та вчинені в межах справи процесуальні дії, зокрема, призначення у справі судової експертизи, строк проведення якої не залежить безпосередньо від суду, з огляду на неодноразове направлення матеріалів справи до судів вищих інстанцій для розгляду відповідних скарг, та зважаючи на тривалі намагання суду встановити фактичні обставини справи за допомогою належних та допустимих доказів, господарський суд зазначає, що строк вирішення даного спору вважається розумним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідачів 3 та 7, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вказівки Верховного Суду України у даній справі, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

31.07.2009 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення суду у справі №33/224 про стягнення з Закритого акціонерного товариства Київфундаментбуд на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії Подільське відділення Промінвестбанку в м. Київ суми заборгованості по кредиту в розмірі 9 038 518,37 грн., суми заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 1 048 708,99 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на майно боржника шляхом реалізації на прилюдних торгах майна:

за договором застави обладнання №1696 від 08.01.2008;

за іпотечним договором від 22.06.2017, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим №К-2268, а саме:

адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, загальною площею 1 522,00 кв.м.,

будівлі бази (складів) (літ. І), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, загальною площею 991,40 кв.м.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.12.2010 відкрито виконавче провадження №23237641 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.07.2009 у справі №33/224. Вказане виконавче провадження об'єднано з іншим виконавчим провадженням щодо боржника Закритого акціонерного товариства Київфундаментбуд , а саме виконавчим провадженням №21994112 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 у справі №37/407.

Постановою державного виконавця від 02.04.2013 накладено арешт на майно боржника - предмет іпотеки та оголошено заборону його відчуження.

Постановою державного виконавця від 02.04.2013 призначено суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі №33/224 замінено сторону виконавчого провадження Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на Публічне акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Сордант , в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія по управлінню активами Домініон-Капітал .

19.05.2014 фізичною особою-підприємцем Жировим А.К. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11957/11 від 03.06.2011) складено звіт про оцінку майна, згідно з яким ринкова вартість об'єкта станом на 13.05.2014 становить 11 752 658,00 грн., з яких: 1) ринкова вартість адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), загальною площею 1 522,00 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, - 7 116 872,00 грн.; 2) будівлі бази (складів) (літ. І), загальною площею 991,40 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, - 4 635 786,00 грн.

Листом вих.№14-0-21997217/5 від 30.05.2014 державним виконавцем направлено копію звіту про оцінку майна на адреси боржника та стягувача, а також роз'яснено останнім положення статті 58 Закону України Про виконавче провадження щодо порядку оскарження результатів оцінки.

27.11.2014 електронні торги по лоту №13254 не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що організатором торгів сформовано протокол №14905 проведення електронних торгів.

25.12.2014 державним виконавцем складено акт уцінки майна, згідно з яким стартову ціну об'єкта продажу на підставі статті 62 Закону України Про виконавче прокладення зменшено на 25 відсотків, тобто до 5 337 654,00 грн.

Повторні електронні торги з реалізації арештованого майна, призначені на 05.02.2015, були зупинені на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 у справі №37/407.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2015 у справі №37/407 в частині зупинення реалізації арештованого майна, внаслідок чого державним виконавцем відновлено проведення повторних прилюдних торгів (лист державного виконавця вих.№15-0-23237641/2 від 05.08.2015).

Листом вих.№20146/01-06 від 17.08.2015 Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України боржника, стягувача та державного виконавця повідомлено про дату та час проведення електронних торгів, а саме 02.09.2015 о 9:00 год.

02.09.2015 засобами Системи електронних торгів арештованим майном Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України відбулись електронні торги по лоту №35975 з продажу адміністративно-виробничої будівлі (літ. З) за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А зі стартовою ціною продажу 5 337 654,00 грн.

03.09.2015 організатором торгів сформовано протокол №112973 проведення торгів по лоту №35975, за змістом якого переможцем торгів є учасник 11 - Товариство з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД (відповідач 3) з ціновою пропозицією 6 405 184,80 грн. Вказаний протокол підписано організатором торгів та переможцем.

Згідно з платіжними дорученнями №17 від 01.09.2015 на суму 266 882,70 грн. (гарантійний внесок), №18 від 03.09.2015 на суму 53 376,54 грн. (винагорода організатора) та №16 від 16.09.2016 на суму 6 084 925,56 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД оплачено вартість придбаного нерухомого майна.

18.09.2015 складено акт №23237641/2 державного виконавця про проведені електронні торги, яким затверджено результати проведених електронних торгів від 02.09.2015.

На підставі вказаного акту державного виконавця 18.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В. видано свідоцтво (реєстр. №763), яким посвідчено набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД права власності на адміністративно-виробничу будівлю (літ. З), загальною площею 1 522,00 кв. м., вартістю 6 405 184,80 грн., за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №11244312 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2015 за №24571129.

25.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Логірус (покупець/відповідач 4) укладено договір купівлі-продажу ? частки об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим номером 2925. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №12771524 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.12.2015 за №27543291.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дев-Груп (покупець/відповідач 5) укладено договір купівлі-продажу ? частки об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим номером 2924. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №12771254 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.12.2015 за №27542809.

Також 25.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Логірус , Товариством з обмеженою відповідальністю Дев-Груп (іпотекодавці) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вайд ЛТД (іпотекодержатель/відповідач 7) укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим номером 2975. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про іпотеку №12844611 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.12.2015 за №27674044.

11.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Логірус , Товариством з обмеженою відповідальністю Дев-Груп (установники управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кардинал Інвест (управитель/відповідач 6) укладено договір довірчого управління майном, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. за реєстровим номером 235. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про речове право №13216094 на підставі рішення про державну реєстрацію прав від 11.02.2016 за №28197208.

29.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дев-Груп (продавець 1), Товариством з обмеженою відповідальністю Логірус (продавець 2) та Компанією Голдман Промоушн ЛТД в особі представника на території України Осколкова І.Л. (покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративно-виробничої будівлі, площею 1 522,00 кв.м. (літера З), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А.

07.12.2016 Господарським судом міста Києва застосовано заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Спір у справі виник у зв'язку з незгодою позивача з результатами електронних торгів від 02.09.2015, результати яких оформлені протоколом №112973 проведення електронних торгів від 03.09.2015, у зв'язку з відчуженням майна, на думку позивача, за заниженою ціною.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також відповідні заперечення інших учасників справи, господарський суд виходить з наступного.

Щодо вимог про визнання результатів електронних торгів недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у статті 16 Цивільного кодексу України, згідно з пунктом 2 частини 2 якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Згідно із частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними електронних торгів, проведених 02.09.2015, та їх результатів з реалізації адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), загальною площею 1 522,00 кв. м. у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А за ціною 6 405 184 грн. (лот №35975), що оформлені протоколом №112973, який сформовано 03.09.2015, а також визнання недійсним та скасування акту державного виконавця №23237641/2 від 18.09.2015 про проведені електронні торги відповідають передбаченим законом способам захисту.

При цьому, зважаючи на суб'єктний склад даного позову, господарський суд зазначає, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів. Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тому у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Таким чином, відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів залучається також особа, визнана їх переможцем.

Такі висновки суду підтверджуються правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.06.2018 у справі №910/856/17, а також висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 року у справі №911/845/17 та від 14.03.2018 у справі №910/1454/17.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними ).

При новому розгляді даної справи господарським судом першої інстанції прийнято до уваги вказівки Верховного Суду України, які викладені у постанові від 06.04.2016 у даній справі, а саме враховано, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суду необхідно встановити:

- чи мало місце порушення вимог норм законодавства при проведенні електронних торгів;

- чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів;

- чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Щодо дотримання при проведенні спірних торгів вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства.

На момент проведення електронних торгів 02.09.2015 порядок реалізації арештованого майна на електронних торгах визначався, зокрема, Законом України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 у відповідній редакції (далі - Закон №606-XIV) та Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 №656/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за №427/25204 (далі - Тимчасовий порядок).

Частиною 1 статті 52 Закону №606-XIV визначалось, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ч. ч. 1, 8 ст. 54 Закону №606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про іпотеку (в редакції, що діяла на дату проведення спірних торгів) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону (ч. ч. 1, 3 ст. 62 Закону №606-XIV).

Відповідно до пункту 1 розділу II Тимчасового поряду реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону №606-XIV.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону №606-XIV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Частинами 2- 4 статті 58 Закону №606-XIV передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності у передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності та є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина 5 статті 58, частина 3 статті 62 Закону №606-XIV, частина 2 статті 43 Закону України Про іпотеку ).

Пунктом 1 Розділу V Тимчасового порядку визначено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів. Передачею майна на реалізацію вважається момент внесення інформації про лот у систему електронних торгів. Вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 58 Закону № 606-XIV звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Проведення електронних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача про те, що на дату проведення електронних торгів 02.09.2015 звіт про оцінку майна від 19.05.2014, складений фізичною особою-підприємцем Жировим А.К. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11957/11 від 03.06.2011), втратив чинність, а тому в межах даної справи підлягає встановленню та обставина, яким чином вказане порушення вплинуло на результати спірних електронних торгів.

З приводу інших доводів позивача про недотримання державним виконавцем порядку реалізації майна боржника господарський суд зауважує, що такі доводи не підтверджуються матеріалами судової справи та матеріалами виконавчого провадження, копії яких надано суду державним виконавцем.

Зокрема, твердження позивача про відсутність у засобах масової інформації публікацій оголошень про призначення торгів на 02.09.2015 спростовуються наявними у матеріалах справи копіями оголошень у виданнях Сегодня від 17.08.2015 та Aviso PLUS №63 від 17.08.2015.

Доводи позивача про неповідомлення останнього про дату та час проведення торгів спростовуються наявним в матеріалах справи листом Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України вих.№20146/01-06 від 17.08.2015, а також численними зверненнями та скаргами самого позивача до відділу державної виконавчої служби, прокуратури та суду щодо зупинення реалізації майна на торгах, призначених на 02.09.2015, зі змісту яких вбачається, що позивач був обізнаний про дату проведення торгів.

Також матеріалами справи підтверджується факт повідомлення державним виконавцем учасників виконавчого провадження про призначення суб'єкта оціночної діяльності та про результати проведеної оцінки.

Окрім того, згідно з позицією Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 24.10.2012 у справі №6-116цс12 та від 12.10.2016 у справі №6-1981цс16, порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження , до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст.18, 24-27, 32, 33, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Щодо правових наслідків проведення торгів на підставі звіту про оцінку майна, який втратив чинність, та впливу такого порушення на результати торгів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як зазначалось судом, відповідно до частини 1 статті 58 Закону №606-XIV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Стартовою ціною лоту є ціна, яка формується, виходячи з вартості майна, що виставляється на електронних торгах, зазначеної у заявці державного виконавця на реалізацію майна; ціною продажу лота є фактична ціна реалізації лота на торгах (п. 1 Тимчасового порядку).

Відтак, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, до предмету доказування у даній справі входять обставини відповідності початкової ціни предмету реалізації його ринковій (дійсній) вартості на дату проведення спірних торгів.

З метою встановлення вказаних обставин ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено питання: яка ринкова (дійсна) вартість адміністративно-виробничої будівлі (літера З), загальною площею 1 522,00 кв.м., розташованої за адресою: вул. Куренівська, 16-А у місті Києві, станом на дату проведення торгів, а саме - 02.09.2015.

Для повного та всебічного дослідження судом було направлено до експертної установи матеріали справи, у тому числі надані учасниками справи докази: складену позивачем довідку про технічний стан приміщення та рекламно-інформаційні дані продажу та оренди у місті Києві подібних приміщень; надані відповідачем 3 копію технічного паспорту на будівлю, фототаблиці будівлі, копії договорів підряду та відповідної кошторисної документації.

За наслідками проведення судової експертизи у справі №910/23970/15 судовим експертом складено висновок судової оціночної експертизи №19754 від 06.04.2018.

Зі змісту експертного висновку вбачається, що дослідження було проведене методом візуального обстеження нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, методом вивчення і аналізу технічної документації, аналізу стану ринку нерухомості районів розташування, а також аналізу технічного стану оцінювання об'єкта.

У дослідницькій частині висновку судовим експертом встановлено, що в нежитлових приміщеннях будівлі частково відсутні внутрішнє оздоблення, вікна, підлога, двері, відсутнє опалення у всіх приміщеннях, частково зруйновані сходи, маються сліди залиття, тріщини по оздоблювальному покриттю, часткове руйнування відмостки та фасадного оздоблення, тріщини по всій площі. На підставі проведеного візуального огляду та наданих на дослідження матеріалів експертом визначено, що технічний стан нежитлової будівлі адміністративно-виробничого призначення характеризується як задовільний. Елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту. В результаті застосування порівняльного підходу експертом встановлено, що ринкова вартість об'єкта станом на 02.09.2015 становить 6 369 030,00 грн. В результаті застосування дохідного підходу експертом встановлено, що ринкова вартість об'єкта станом на 02.09.2015 становить 6 243 530,00 грн. При визначенні ринкової вартості об'єкта оцінки експертом застосовано середнє значення, одержане дохідним та порівняльним підходами.

На підставі обставин, встановленим в ході проведення експертизи, судовим експертом зроблено наступний висновок: ринкова вартість адміністративно-виробничої будівлі (літера З), загальною площею 1 522,00 кв.м., розташованої за адресою: вул. Куренівська, 16-А у місті Києві, станом на дату проведення торгів, а саме - 02.09.2015, складає 6 306 280,00 грн. без урахування ПДВ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності . Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд звертає увагу учасників справи, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 1 Закону України Про судову експертизу визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши наданий суду висновок експерта в сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, господарський суд дійшов висновку, що експертом було надано повну та точну відповідь на порушене питання у відповідності до інших фактичних даних, дослідницька частина та підсумкові висновки судової експертизи узгоджені між собою; експертний висновок обґрунтований та узгоджений з іншими матеріалами справи.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, при прийнятті цього рішення суд приймає до уваги висновок №19754 від 06.04.2018, складений експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, в якості належного доказу, що підтверджує дійсну ринкову вартість спірного об'єкта нерухомості станом на дату проведення електронних торгів 02.09.2015.

При цьому, судом не беруться до уваги письмові пояснення з запереченнями щодо результатів проведеної судової експертизи, які подані до суду 16.05.2018 від імені Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд та підписані ОСОБА_1, а також підписані представником ОСОБА_17 та подані до суду 24.05.2018 клопотання про виклик експерта та клопотання про долучення до матеріалів справи рецензії на висновок судової оціночної експертизи №19754 від 06.04.2018, складеної 22.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Центр судових експертиз Альтернатива .

У даному випадку господарський суд виходить з того, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018 у справі №910/3353/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд , яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018, було відсторонено ОСОБА_1 від посади голови правління Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд та покладено виконання обов'язків голови правління Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд на розпорядника майна - арбітражного керуючого Коротку А.В.

23.05.2018 до суду надійшли письмові пояснення арбітражного керуючого Короткої А.В., яка повідомила суд про відсторонення ОСОБА_1 від посади голови правління Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд та відкликання усіх довіреностей та угод про правову допомогу, підписаних останнім.

Одночасно з цим, вдаючись до змісту поданих до суду документів, господарський суд зазначає, що безпідставними є зауваження про заниження ціни продажу з тієї причини, що спірний об'єкт нерухомості - адміністративно-виробнича будівлю (літера З), загальною площею 1 522,00 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16-А, була відчужена окремим лотом (а не разом з суміжним об'єктом). Матеріали справи свідчать, що така будівля є окремим об'єктом права власності, індивідуально-визначеним майном та могла бути відчужена окремо.

Також з огляду на зміст рецензії, складеної 22.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Центр судових експертиз Альтернатива , господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів висновки державної установи - Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, яким проведено експертне дослідження на підставі відповідної ухвали суду за результатами фактичного обстеження об'єкта оцінки (а не лише на підставі письмових доказів). Відповідно до статті 4 Закону України Про судову експертизу експерта, який проводив експертизу, було попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що на електронних торгах, які відбулись 02.09.2015, адміністративно-виробничу будівлю (літера З), загальною площею 1 522,00 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 16-А, ринкова вартість якої станом на 02.09.2015 становила 6 306 280,00 грн., було відчужено за ціною 6 405 184,00 грн. (лот №35975), чим спростовуються твердження позивача про реалізацію майна за заниженою ціною.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що виставлення майна на продаж на підставі звіту про оцінку, який втратив чинність, не вплинуло на результати таких торгів та не спричинило заниження ціни продажу.

Щодо наявності у позивача порушеного майнового права.

Як зазначалось судом, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

За висновками суду, всупереч вимогам процесуальних норм позивачем не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження правомірності позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів, зокрема не доведено, що в результаті відчуження адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), загальною площею 1 522,00 кв. м. у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А за ціною 6 405 184 грн. (лот №35975) були порушені майнові права позивача.

Навпроти, під час розгляду справи судом було встановлено, що проведені електронні торги були конкурентними, а ціна продажу є вищою за ринкову вартість реалізованого нерухомого майна боржника на дату проведення спірних електронних торгів.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів, проведених 02.09.2015, та їх результатів з реалізації адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), загальною площею 1 522,00 кв. м. у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А за ціною 6 405 184 грн. (лот №35975), що оформлені протоколом №112973, який сформовано 03.09.2015; визнання недійсним та скасування протоколу №112973 проведення електронних торгів, який сформовано 03.09.2015;визнання недійсним та скасування акту державного виконавця №23237641/2 від 18.09.2015 про проведені електронні торги.

Щодо інших заявлених позовних вимог.

Пунктом 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Тобто, вимоги щодо реєстрації права власності на майно та недійсності документів, виданих на наслідками здійсненої реєстрації (у тому числі свідоцтва про право власності) розглядаються господарським судом у випадку, якщо такі позовні вимоги є похідними від спору щодо такого майна. Таким вимогам повинні передувати вимоги щодо оскарження правочину або рішення, якими було порушено майнове право позивача.

Господарський суд зауважує, що саме по собі свідоцтво про право власності на нерухоме майно посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, тобто не є правочином. Свідоцтво видається на підтвердження права, яке вже виникло.

Отже, приймаючи до уваги висновки суду про правомірність угоди, укладеної за наслідками проведення електронних торгів 02.09.2015, похідні вимоги про скасування свідоцтва від 18.09.2015, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В., про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД на придбане з електронних торгів нерухоме майно, та скасування запису про право власності на нерухоме майно (адміністративно-виробничу будівлю (літ. З) у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А) за Товариством з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно (номер запису про право власності 11244312 від 18.09.2015) задоволенню не підлягають.

Позовна вимога про зобов'язання Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України призначити нові електронні торги з реалізації адміністративно-виробничої будівлі (літ. З), загальною площею 1 522 кв. м., у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А, також не підлягає задоволенню як така, що не узгоджується з передбаченими законом способами захисту, а також з огляду на висновки суду про правомірність проведених торгів.

Щодо позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 328 вказаного Кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. По суті, це вимога власника, який не володіє майном, повернути майно в натурі. Підставою віндикаційного позову за змістом статті 387 Цивільного кодексу України є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача).

Таким чином, зважаючи на те, що правомірною підставою для переходу права власності є укладення договору купівлі-продажу (у тому числі шляхом проведення електронних торгів), приймаючи до уваги, що позивачем не було доведено наявності підстав для визнання електронних торгів недійсними, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про витребування спірного нерухомого майна з володіння відповідачів 4, 5, 6, 7 на користь позивача задоволенню не підлягають.

Щодо залучення до участі у справі відповідача Іноземної компанії Голдман Промоушн ЛТД .

Частиною 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) передбачалось, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Матеріали справи свідчать, що підставою для залучення до участі у справі Іноземної Компанії Голдман Промоушн ЛТД в якості відповідача 8 стало клопотання відповідачів 4, 5 від 23.05.2016. В подальшому, провадження у справі було зупинено ухвалою суду від 23.05.2016 для направлення судового доручення до компетентного органу іноземної держави з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання за клопотанням відповідача 3 від 30.05.2016.

Позивач, в свою чергу, проти залучення відповідача 8 заперечував та неодноразово наголошував (як у письмових поясненнях по справі, так і в апеляційній та касаційній скарзі на ухвалу суду від 30.06.2016 про зупинення провадження у справі), що Приватне акціонерне товариство Київфундаментбуд не заявляє жодних позовних вимог до Іноземної компанії Голдман Промоушн ЛТД та не має спору з вказаною юридичною особою.

Вищий господарський суд України, скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016, вказав, що намір іноземної компанії укласти до 31.12.2016 з відповідачами 4, 5 договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна (пункт 1 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.04.2016) не свідчить про те, що особа може бути стороною індикаційного позову. Залучення за клопотанням відповідачів до участі у справі особи, яка не володіє спірним майном має розцінюватись господарським судом як зловживання стороною процесуальними правами. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших його учасників та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд справи упродовж розумного строку.

На вимогу суду позивачем були надані письмові пояснення від 20.09.2017, в яких останній вказав, що жодних позовних вимог до відповідача Іноземної компанії Голдман Промоушн ЛТД у позивача немає.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , про відсутність предмета спору, зокрема, свідчить припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, оскільки жодних позовних вимог до Іноземної компанії Голдман Промоушн ЛТД позивачем не заявлялось, враховуючи, що між вказаними учасниками справи відсутній спір та немає неврегульованих питань, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо відповідача 8 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір в сумі 3 654,00 грн. (2 х 1218,00 грн. (за позовні вимоги) + 2 х 609,00 грн. (за дві заяви про забезпечення позову), а також витрати на проведення судової експертизи в сумі 22 320,00 грн. залишаються за позивачем.

Також судом було з'ясовано, що при зверненні до суду з заявою про зміну предмета позову позивачем не було доплачено судовий збір у встановленому законом розмірі. Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) було передбачено, що ціна позову у позовах про витребування майна визначається вартістю майна, що витребується.

Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пункті 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна) (п. 2.7 Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013).

Згідно з висновком судової оціночної експертизи №19754 від 06.04.2018, складеним Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, ринкова вартість адміністративно-виробничої будівлі (літера З), загальною площею 1 522,00 кв.м., розташованої за адресою: вул. Куренівська, 16-А у місті Києві, станом на дату проведення торгів, а саме - 02.09.2015, складає 6 306 280,00 грн. без урахування ПДВ.

Отже, оскільки факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з позивача в дохід державного бюджету. Розмір недоплаченого судового збору становить 94 594,20 грн. (1,5% х 6 306 280,00 грн. = 94 594,20 грн.).

Одночасно з цим, при новому розгляді справи також підлягає розподілу судовий збір, який був сплачений учасниками справи за подання апеляційної та/або касаційної скарги/скарг, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Матеріали справи свідчать, що за подання апеляційної скарги на рішення суду від 29.10.2015 позивач сплатив судовий збір в сумі 2 676,60 грн., за подання касаційної скарги - 2 923,20 грн., за подання заяви про перегляд справи Верховним Судом України - 3 583,00 грн., а всього - 9 182,80 грн.

При цьому, зважаючи на висновки Верховного Суду України, які стали підставою для скасування судових рішень у даній справі, про невірне застосування судами норм матеріального права, господарський суд вважає за можливе відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати на суму 9 182,80 грн. Тому, з позивача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в сумі 85 411,40 грн. (94 594,20 грн. - 9 182,80 грн. = 85 411,40 грн.).

Також позивачем було сплачено 1 378,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 1 378,00 грн. за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 про зупинення провадження у справі, яку було скасовано Вищим господарським судом України.

Судом прийнято до уваги, що провадження у справі було помилково зупинено саме за клопотанням відповідача 3, який, за висновками суду, повинен відшкодувати позивачу понесені ним витрати на суму 2 756,00 грн. (1 378,00 грн. + 1 378,00 грн = 2 756,00 грн.).

Сплачений відповідачем 3 судовий збір в сумі 1 378,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 про забезпечення позову залишається за Товариством з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД .

Щодо застосованих заходів забезпечення позову.

Частиною 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

При цьому, згідно з частиною 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України в такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

За таких обставин, оскільки господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідачів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та закриття провадження у справі щодо відповідача 8, заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою суду від 07.12.2016, підлягають скасуванню одночасно з прийняттям рішення у даній справі.

Керуючись ст. 129, ст. 145, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд до Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД , Товариства з обмеженою відповідальністю Логірус , Товариства з обмеженою відповідальністю Дев-Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Вайд ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю Кардинал Інвест про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу електронних торгів та акту державного виконавця про проведені електронні торги, скасування свідоцтва про право власності та запису про право власності, зобов'язання призначити нові електронні торги та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити у повному обсязі.

2. Закрити провадження у справі щодо відповідача Іноземної компанії Голдман Промоушн ЛТД .

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, ідентифікаційний код 33056977) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 85 411 (вісімдесят п'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 40 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 16; ідентифікаційний код 39692723) на користь Приватного акціонерного товариства Київфундаментбуд (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-А, ідентифікаційний код 33056977) судовий збір в сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

5. Залишити за Приватним акціонерним товариством Київфундаментбуд судовий збір в сумі 3 654,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 22 320,00 грн.

6. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Цитадель КМД судовий збір в сумі 1 378,00 грн.

7. Скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 у даній справі, про накладення арешту на нерухоме майно - адміністративно-виробничу будівлю (літера З), загальною площею 1522,00 кв. м., розташовану за адресою: вул. Куренівська, 16 - А у місті Києві, яке належить на праві спільної часткової власності Товариству з обмеженою відповідальністю Логірус (за яким зареєстровано ? частки у праві спільної часткової власності на будівлю, номер запису про право власності 12771524, рішення про реєстрацію 27542809 від 25.12.2015) та Товариству з обмеженою відповідальністю Дев-Груп (за яким зареєстровано ? частки у праві спільної часткової власності на будівлю, номер запису про право власності 12771254, рішення про реєстрацію 27542809 від 25.12.2015).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили даним рішенням суду.

Повне рішення складено 10.08.2018.

Суддя В.В. Князьков