Рішення

від 30.07.2018 по справі 913/169/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 липня 2018 року Справа № 913/169/18

Провадження №19/913/169/18

Розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (вул. 8 Березня, 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської ради (бульвар Дружби Народів, 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" (вул. Волинська, 48/50, м. Київ, 03151

про стягнення 465116 грн 69 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від прокуратури - ОСОБА_1, прокурор відділу Прокуратури Харківської області за службовим посвідченням №028256 від 15.08.2014;

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2, предстанвик за довіреністю б/н від 04.07.2018; ОСОБА_3, адвокат на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №312 від 02.04.2010, ордеру на надання правової допомоги серія ХВ №000046 від 30.07.2018.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" про стягнення 465116 грн 69 коп.

Позовні вимоги заявника обґрунтовані тим, що 17.02.2014 між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «РБФ» РЕМ (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Новікова, 2-н, м. Сєвєродонецьк. На підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна №336 від 21.03.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер" є власником нерухомого майна - корпус №1 (механічний цех, камера - тупік фарбувальний, камера - тупік сушильний), розташованого за адресою: вул. Новікова, 2-н, м. Сєвєродонецьк, яке перейшло від колишнього власника - ТОВ «РБФ» РЕМ. У зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер" набуло право власності на будівлю, розміщену на вказаній земельній ділянці, що перебувала у користуванні, то до нього відповідно до положень ст.120 Земельного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача за договором оренди. Між Сєвєродонецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боремер" договори оренди земельних ділянок не укладались. Отже після набуття права власності на корпус №1 (механічний цех, камера - тупік фарбувальний, камера - тупік сушильний), розташований за адресою: вул. Новікова, 2-н, м. Сєвєродонецьк, Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер", всупереч вимогам чинного законодавства, здійснює використання земельної ділянки, яка розташована на території Сєвєродонецької міської ради, без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, при цьому не сплачуючи орендну плату за землю, що призводить до неповного надходження плати за землю до місцевого бюджету м. Сєвєродонецьк. З огляду на це, на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України Сєвєродонецькою міською радою за період з 08.06.2016 по 31.03.2018 нараховані до стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою на суму 465116 грн 69 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.04.2018 підтверджено підстави представництва керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради з заявленими позовними вимогами; відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.05.2018.

Ухвалами Господарського суду Луганської області від 17.05.2018, 29.05.2018 оголошувались перерви в судових засіданнях до 29.05.2018 та до 05.06.2018 відповідно.

Відповідач у відзиві №2613 від 02.06.2018 на позовну заяву просив відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером №4412900000:07:001:0034 перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» до 25.12.2038. Зареєструвати право користування відповідача цією земельною ділянкою не вбачається за можливе. Така неможливість пов'язана з тим, що згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідач не є особою, яка вправі звертатися до державного реєстратора про скасування державної реєстрації оренди земельної ділянки до 2038 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» . З 2015 року і по цей час належне відповідачу нерухоме майно передано у користування підрозділам Збройних сил України. Відтак, фактичними користувачами земельної ділянки з кадастровим номером №4412900000:07:001:0034 є зазначені підрозділи Міністерства оборони України. Відповідач цією земельною ділянкою не користується, доходів від неї не отримує. Крім того, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права і до спірних правовідносин відсутні підстави застосовувати норми ст.1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.06.2018 задоволено клопотання №2611 від 02.06.2018 відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 19.06.2018.

Позивач у листі б/н від 06.06.2018 просив розглянути справу без участі його представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Сєвєродонецька місцева прокуратура Луганської області у письмових запереченнях зазначила, що відповідно до інформації Головного управління Державної фіскальної служби в Луганській області №995/5/12-32-12-03-02 від 14.02.2018 станом на 31.01.2018 остання звітність з орендної плати за землю ТОВ РБФ РЕМ надавалася у 2014 році, що свідчить про неподання ним податкових декларацій за землю у період з 2014 року по теперішній час. Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер" не перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області як платник плати за землю. Інформація щодо укладених договорів оренди між Сєвєродонецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боремер" відсутня.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.06.2018 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 17.07.2018.

Відповідач у письмових запереченнях №09-2018 від 09.07.2018 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві.

Ухвалою суду від 17.07.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 30.07.2018.

Представник позивача в судове засідання 30.07.2018 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 30.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, господарський суд зазначає наступне.

17.02.2014 між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю РБФ РЕМ (орендар) укладено договір оренди землі №4412900000070010034, відповідно до п.1 якого, орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №3364 від 26.12.2013 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості (під корпус №1 (механічний цех, камера - тупик фарбувальний, камера - тупик сушильний), яка знаходиться за адресою: вул. Новікова, 2-н, м. Сєвєродонецьк.

Відповідно до п.п.2, 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7623 га, у тому числі: під газонами - 0,0124 га, під капітальною одноповерховою - 1,7600 га; під газонами - 0,2237 га; під газонами - 0,0067 га; під газонами - 0,0058 га; під газонами - 0,0343 га; під газонами - 0,0179 га; під газонами - 0,1094 га; під газонами - 0,0152 га; під газонами - 0,0095 га; під газонами - 0,0099 га; під тимчасовою - 0,0014 га; під газонами - 0,0635 га; під проходами, проїздами та площадками - 0,3708 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий №4412900000:07:001:0034 становить - 7642455 грн 41 коп. (п.5 договору).

Договір укладено на 25 років, строком по 25.12.2038 включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Згідно з п.20 договору, після припинення дії договору (розірвання) орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку згідно додаткової угоди до договору оренди землі протягом трьох днів у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану та несвоєчасного звільнення земельної ділянки має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується в судовому порядку.

В п.35 договору сторони погодили, що дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку на який його було укладено.

Договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення (за бажанням однієї із сторін договору) та його державної реєстрації (п.41 договору).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, договір оренди землі №4412900000070010034 від 17.02.2014 зареєстровано 08.04.2014 (запис №5278749).

Земельна ділянка кадастровий номер №4412900000:07:001:0034 була передана Товариству з обмеженою відповідальністю РБФ РЕМ в користування за актом передачі - прийняття земельної ділянки в натурі, який підписано сторонами 17.02.2014.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з 21.03.2014 власником об'єкту нерухомого майна - корпус №1 (механічний цех, камера - тупік фарбувальний, камера - тупік сушильний), об'єкт житлової нерухомості), розташованого за адресою: вул. Новікова, 2-н, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, є Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРЕМЕР" на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна №336 від 21.03.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Відповідно до інформації Головного управління Державної фіскальної служби в Луганській області №995/5/12-32-12-03-02 від 14.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер" не перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області. Інформації від Сєвєродонецької міської ради щодо укладених договорів оренди - відсутня.

Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 465116 грн 69 коп. за період з 08.06.2016 по 31.03.2018 (ст.1212 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 377 ЦК визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За положенням частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки у частині щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Наведене також узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду України від 08.06.2013 у справі №21-804а16.

Наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. При цьому відповідний договір оренди землі припиняється щодо попереднього власника майна, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто договір оренди не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.

Наведене узгоджується з правою позицією постанов Верховного суду від 03.03.2018 у справі №904/6296/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі №4412900000070010034 від 17.02.2014 укладено на 25 років, строком по 25.12.2038 включно.

Отже 21.03.2014 (договір купівлі - продажу нерухомого майна №336 від 21.03.2018) у Товариства з обмеженою відповідальністю РБФ РЕМ автоматично припинилося, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 2,7623 га за адресою: вул. Новікова, 2-н, м. Сєвєродонецьк.

При цьому, договір оренди землі №4412900000070010034 від 17.02.2014, укладений 17.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю РБФ РЕМ та Сєвєродонецькою міською радою, не припинив 21.03.2014 дію в цілому, а в цей день 21.03.2014 відбулася заміна сторони в зобов'язанні, а саме Орендаря, з Товариства з обмеженою відповідальністю РБФ РЕМ на Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності факту використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відносно посилань прокурора на приписи ст.1212 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вже зазначалось судом, в договорі оренди землі №4412900000070010034 від 17.02.2014 відбулася заміна сторони в зобов'язанні, а саме Орендаря, з Товариства з обмеженою відповідальністю РБФ РЕМ на Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер", тобто останнє користується земельною ділянкою за наявності правових підстав.

З огляду на що до спірних правовідносин положення ст.1212 ЦК України не застосовуються.

Ураховуючи вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з позовом до суду Прокуратурою Луганської області сплачено судовий збір за платіжним дорученням №360 від 02.04.2018 у розмірі 7007 грн 42 коп., у той час як, виходячи з розміру заявлених позовних вимог (465116 грн 69 коп.), повинен був сплачений судовий збір у сумі 6976 грн 75 коп.

З огляду на викладене, на цей час існує переплата судового збору в загальній сумі 30 грн 67 коп., який відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір у розмірі 6976 грн 75 коп. покладається на прокурора згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в особі Сєвєродонецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" про стягнення 465116 грн 69 коп. у справі №913/169/18 відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на прокурора.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.08.2018.

Суддя Т.В. Косенко