Постанова

від 30.07.2018 по справі 23/100-12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 23/100-12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2018 (суддя Рябцева О.О.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 (головуючий - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф. Пашкіна С.А.) у справі

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України"

на дії державного виконавця,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України,

про стягнення 7 924 241,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк") звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця при виконанні рішення Господарського суду Київської області 27.08.2014 у справі № 23/100-12 у якій просило:

1) визнати недійсним звіт М № 20171113/01 про незалежну оцінку вартості майна від 13.11.2017, який складено 20.11.2017, що виконаний на замовлення державного виконавця суб'єктом оціночної діяльності ФОП Кірей Костянтином Леонідовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів України №4076 від 28.10.2005 року, Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №0241-ПК від 18.11.2016) (далі - звіт М № 20171113/01);

2) визнати незаконними дії державного виконавця щодо використання у виконавчому провадженні звіту М № 20171113/01 для подальшої примусової реалізації об'єкта оцінки на електронних торгах згідно із Законом України "Про виконавче провадження";

3) зобов'язати державного виконавця призначити нову оцінку описаного та арештованого майна боржника, а саме: виробничого обладнання, підйомного обладнання, тари, вігів автомобільних та інших засобів, згідно з переліком, наведеним у договорі застави від 07.06.2010 №151210Z, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи зазначену скаргу скаржник зазначив, що звіт М №20171113/01, не відповідає нормативним вимогам банку та законодавства через ряд наступних чинників: відсутні посилання на конкретні джерела інформації для використаних об'єктів порівняння; відсутні обґрунтування застосованих коригувань, у тому числі фізичного зносу; в звіті присутнє коригування на рівні -10% "на правовий статус", для використання якого повністю відсутні обґрунтування; у звіті є наступне формулювання "розміри поправок встановлено на основі опитування провідних агенцій нерухомості..", в той час як предметом оцінки є обладнання. Також скаржник зазначає, що описова частина звіту (в частині характеристики об'єкту оцінки) є вкрай обмеженою: для значної частини об'єктів відсутнє зазначення марки, моделі, комплектності, стану.

Отже, на думку скаржника, визначена суб'єктом оціночної діяльності ФОП Кірей К.Л. ринкова вартість предмета застави у сумі 3 796 549 грн., з урахуванням ПДВ, є сумнівною і такою, що не відповідає нинішнім ринковим цінам на аналогічне майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2018 у справі №23/100-12, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018, відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" від 19.12.2017 №176-00/1490 на дії державного виконавця при виконанні рішення Господарського суду Київської області у справі № 23/100-12 в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні зазначеної скарги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що звіт М № 20171113/01 складено із дотриманням вимог Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". При цьому, скаржник суду не надав жодного доказу на підтвердження наведених ним обставин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2018, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії державного виконавця при виконанні рішення Господарського суду Київської області у справі №23/100-12.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами для скасування ухвали та постанови ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" зазначає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заявник звертає увагу на те, що звіт М №20171113/01 не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440. Крім цього, наголошує, що суб'єкт оцінювання не проводив огляд об'єкта оцінки, а також зазначає, що вартість предмета застави, визначена у звіті, не відповідає ринковим цінам та є заниженою.

Водночас, скаржник звертає увагу на те, що відповідно до пункту 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають оскаржити їх у судовому порядку.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі, оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість цих судових рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" (далі - ТОВ "Агрохолдинг") у відзиві на касаційну скаргу також просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення - без змін.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Щодо вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" стосовно визнання недійсним звіту М № 20171113/01 колегія зазначає, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон України № 2658-III).

Згідно з частиною 4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини 1 статті 10 і частини 1 статті 11 Закону України № 2658-III).

Відповідно до статті 33 Закону України № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною 2 якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у разі неналежного виконання (зокрема, недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна) ним своїх обов'язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Із викладеного вбачається, що за змістом статей 12, 33 Закону України № 2658-III звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Аналогічну правову позицію наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17 (провадження №12-18гс18) та Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 у справі №711/650/13-ц (провадження №61-1186 св 17).

Зважаючи на викладене та з урахуванням положень пункту 5 частини 1 статті 308 та статті 313 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" на дії державного виконавця при виконанні рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2014 у справі №23/100-12 щодо визнання недійсним звіту М № 20171113/01, а провадження у зазначеній справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК.

Щодо вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" про визнання незаконними дій державного виконавця із використання у виконавчому провадженні звіту М № 20171113/01 для подальшої примусової реалізації об'єкта оцінки на електронних торгах згідно із Законом України "Про виконавче провадження" та зобов'язання державного виконавця призначити нову оцінку описаного та арештованого майна боржника, а саме: виробничого обладнання, підйомного обладнання, тари, вагів автомобільних та інших засобів, згідно з переліком наведеним у договорі застави від 07.06.2010 №151210Z, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, колегія зазначає таке.

За змістом частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Частиною 5 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Згідно з частиною 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, зокрема, таке.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, задоволено позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк". Стягнуто з ТОВ "Агрохолдинг" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" 6 777 245,03 грн. заборгованості за кредитом, 542 868,64 грн. заборгованості за процентами, 609 277,62 грн. пені, 470 009,03 грн. 3% річних та 64 380,00 грн. судового збору.

19.09.2014 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2014 видано відповідний наказ.

У подальшому, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 07.09.2015 відкрито виконавче провадження № 48608674 із примусового виконання наказу № 23/100-12, виданого 19.09.2014.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 26.10.2017 описано та накладено арешт на майно боржника за переліком, що наведена у цій постанові.

Зазначене у постанові майно передано у заставу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ТОВ "Агрохолдинг" згідно з договором застави від 07.06.2010 № 151210Z51.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 13.11.2017 на виконання положень статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ФОП Кірея Костянтина Леонідовича.

За змістом пункту 2 зазначеної постанови суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ФОП Кірей Костянтину Леонідовичу доручено провести експертну оцінку описаного у постанові від 26.10.2017 майна боржника, про що виготовити відповідний висновок (звіт).

Крім цього, у постанові від 13.11.2017 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання - Фізичну особу-підприємця Кірей Костянтина Леонідовича попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту з питань, викладених у постанові.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що державний виконавець, залучивши суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна, діяв відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно вимог цього ж Закону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеними звітами про оцінку майна.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що 13.11.2017 суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Кірей Костянтином Леонідовичем (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ № 465/15 від 27.05.2015, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів України № 4076 від 28.10.2005, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 3829 від 17.09.2005, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 0241-ПК від 18.11.2016) складено звіт М № 20171113/01 про незалежну експертну оцінку вартості майна, відповідно до якого вартість об'єкта оцінки - майна, що належить ТОВ "Агрохолдинг", станом на 13.11.2017, з урахуванням ПДВ, сумарно становить 3 796 549,00 грн.

Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України № 2658-III передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до статті 13 Закону № 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна , а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Судами попередніх інстанцій установлено, що ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" не надано відповідних запитів для здійснення рецензій на звіт про оцінку майна, як не надано й інших доказів на підтвердження невідповідність ціни майна, визначеної у звіті М № 20171113/01.

Ураховуючи викладене, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо ненадання скаржником відповідних запитів на здійснення рецензій на звіт про оцінку майна, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" на дії державного виконавця при виконанні рішення Господарського суду Київської області 27.08.2014 у справі №23/100-12 у відповідній частині.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника із висновками судів щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Отже, оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Пунктом 5 частини 1 статті 308 ГПК, передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частин 1, 2 статті 313 ГПК судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 5 частини 1 статті 308 та статті 313 ГПК оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" на дії державного виконавця при виконанні рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2014 у справі №23/100-12 щодо визнання недійсним звіту М № 20171113/01, а провадження у цій справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК із залишенням ухвали та постанови в іншій частині без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 313, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі №23/100-12 скасувати в частині відмови у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" на дії державного виконавця при виконанні рішення господарського суду Київської області від 27.08.2014 по справі №23/100-12 стосовно визнання недійсним звіту М № 20171113/01 про незалежну оцінку вартості майна від 13.11.2017, який складено 20.11.2017, виконаного на замовлення державного виконавця суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Кіреєм Костянтином Леонідовичем (свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів України від 28.10.2005 № 4076, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ від 18.11.2016 № 0241-ПК). У цій частині закрити провадження у справі.

У решті ухвалу Господарського суду Київської області від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі № 23/100-12 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков