Постанова

від 07.08.2018 по справі 914/1742/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р. Справа № 914/1742/17

Місто Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Бонк Т.Б.

суддів Бойко С.М.,

ОСОБА_1

Секретар судового засідання - Борщ І.О.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

від відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» , б/н від 29.05.2018

на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.05.2018 (суддя Крупник Р.В.) про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» , Львівська область, м. Дрогобич, про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 за нововиявленими обставинами

у справі № 914/1742/17

за позовом: Дрогобицької міської ради, Львівська область, м. Дрогобич

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» , Львівська область, м. Дрогобич

про зобов'язання укласти договір оренди землі, стягнення збитків у розмірі 244719,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції: ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд подало до Господарського суду Львівської області заяву про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017р. у справі №914/1742/17 за нововиявленими обставинами, у якій заявник просив заяву задоволити, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017р. у справі №914/1742/17 та прийняте нове, яким у задоволенні позову Дрогобицької міської ради відмовити.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Дрогобицької міської ради від 26.04.2012р. №603 затверджено Порядок визначення та відшкодування Дрогобицькій міській раді збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про оплату за землю (надалі - Порядок) . Зазначеним Порядком встановлено єдину процедуру відшкодування збитків, заподіяних фізичними та юридичними особами Дрогобицькій міській раді внаслідок порушення вимог земельного законодавства. Однак, незважаючи на існування Порядку, під час судового розгляду справи №914/1742/17 Дрогобицькою міською радою не долучено ні вказаного Порядку, ні документів, які б мали бути прийняті за результатами засідання комісії по визначенні збитків стосовно ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд . Таким чином, заявник вважає, що розмір збитків розрахований міською радою всупереч процедурі, передбаченої Порядком, в результаті чого було прийнято рішення на користь позивача. Факт існування на момент прийняття рішення Порядку заявник вважає нововиявленою обставиною. Крім цього, як на нововиявлену обставину відповідач посилається також на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018р. у справі №914/1744/17, оскільки як стверджує заявник, у вказаній постанові суд апеляційної інстанції вказав, що належним обґрунтуванням та визначенням розмірів збитків та відповідно і складовою цивільного правопорушення, повинне бути рішення комісії органу місцевого самоврядування Дрогобицької міської ради. Водночас, відсутність такого рішення у матеріалах є наслідком відсутності доведення позивачем завданої шкоди як обов'язкового складового елементу для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.05.2018 у справі № 914/1742/17 у задоволенні заяви ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 у справі №914/1742/17 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017р. у справі №914/1742/17 - залишено без змін.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підставою для задоволення позовної вимоги Дрогобицької міської ради про стягнення з ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд збитків, слугував документально підтверджений факт користування відповідачем земельними ділянками без правовстановлюючих документів, та можливість стягнення збитків обрахованих не у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Оскільки заявником не було доведено, що обставини, на які він посилається як нововиявлені являються істотними обставинами для розгляду справи і їх врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення у справі, суд прийшов до висновку, що заява ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами, мотивуючи це тим, що відповідно до Преамбули та Розділу 3 Порядку визначення та відшкодування Дрогобицькій міській раді збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про оплату за землю встановлено єдину процедуру відшкодування збитків, заподіяних Дрогобицькій міській раді внаслідок порушення вимог земельного законодавства та такий поширюється на всіх суб'єктів підприємницької діяльності у користуванні яких перебувають земельні ділянки комунальної власності у межах міста Дрогобича. Отже, єдиним належним доказом розміру збитків, заподіяних Дрогобицькій міській раді внаслідок порушення вимог земельного законодавства є Акт комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам. Однак, зазначає, що Дрогобицька міська рада умисно не виконуючи своє рішення № 606 від 26 квітня 2012 року визначила розмір заподіяних їй збитків тільки у позовній заяві її підписантом - міським головою, який діяв не у спосіб, визначений вказаним Порядком. Скаржник вважає вказані обставини ново виявленими, які мають істотне значення для справи і не були відомі Товариству на час розгляду справи в суді.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

У судове засіданні відповідач / скаржник не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду справи, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно встановлених судом першої та апеляційної інстанцій і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що : у серпні 2017 року Дрогобицька міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд про зобовязання укласти договір оренди землі, стягнення збитків у розмірі 244 719,29 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2017р. у справі №914/1742/17, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018р. у справі №914/1742/17, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд на користь Дрогобицької міської ради 244705,29 грн. збитків та 2247,18 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 у справі №914/1742/17 заявник просить переглянути за ново виявленими обставинами.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Господарський суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Аналогічні висновки містяться і в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 №17. Так, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. (пункт 46 рішення у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13), пункти 42-44 рішення у справі "Желтяков проти України" (заява №4994/04), пункт 61 рішення "Брумареску проти Румунії" (заява №28342/95).

У широкому розумінні принцип правової (юридичної) визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового становища. Досягнення стабільності та передбачуваності цивільних правовідносин є одним із основних завдань цього принципу.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (пункт 44 рішення у справі "Желтяков проти України", №4994/04). Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою , а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обстави (пункти 51-52 рішення у справі "Рябих проти Росії", №52854/99).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду . Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення у справі "Праведная проти Росії", № 69529/01).

Як на одну з нововиявлених обставин у справі заявник покликається на неврахування Господарським судом Львівської області від 13.11.2017р. у справі №914/1742/17 при ухваленні рішення про стягнення збитків Порядку визначення та відшкодування Дрогобицькій міській раді збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про оплату за землю, затвердженого рішенням Дрогобицької міської ради від 26.04.2012р. №603.

Проте, вказані покликання заявника є безпідставними та не можуть свідчити про існування нововиявлених обставин у даному випадку, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення у справі №914/1742/17, Господарський суд Львівської області у мотивувальній частині рішення вказав, зокрема, що використання відповідачем земельних ділянок без правовстановлюючих документів є підставою для стягнення з нього збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю). Відповідно до положень ч. 3 ст. 157 ЗК України, порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, постановою КМУ №284 від 19.04.1993р. було затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Суд, взявши до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові №3-463гс17 від 14.06.2017р. (врахування якої судами загальної юрисдикції було обовязковим в силу приписів ст. 111-28 ГПК України в редакції, котра діяла на момент прийняття рішення), а саме, норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов'язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до вказаного Порядку; відмова у задоволенні вимог позивача про стягнення упущеної вигоди на тій лише підставі, що її розмір не встановлено у відповідності до Порядку без дослідження інших доказів, наданих позивачем, фактично позбавляє останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов. Крім цього, при винесенні рішення судом враховано позицію ВГС України про можливість стягнення збитків обрахованих не у відповідності до Порядку, а також виходячи з загальних положень про відшкодування збитків, передбачених ст.ст. 22, 1166 ЦК України. (Постанова від 04.10.2017 у справі №922/210/15).

Зокрема, Вищий господарський суд у постанові від 04.10.2017 року у вказаній справі 2017 у справі №922/210/15) вказав, що незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під вказане вище визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності. відновлення порушених прав ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач. Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Підставою для задоволення позовної вимоги Дрогобицької міської ради про стягнення з ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд збитків, слугував по-перше, документально підтверджений факт користування відповідачем земельними ділянками без правовстановлюючих документів, по-друге, можливість стягнення збитків обрахованих не у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам згідно правової позиції Верховного суду України на той час, а згідно загальних положень про відшкодування збитків.

ТОВ «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» подало апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Проте, скориставшись правом перегляду рішення суду першої інстанції, у зазначеній апеляційній скарзі Товариство не зазначало про незгоду з рішенням суду з підстав, зазначених у заяві про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, зокрема, у зв'язку з тим, що незважаючи на існування Порядку, під час судового розгляду справи №914/1742/17 Дрогобицькою міською радою не долучено ні вказаного Порядку, ні документів, які б мали бути прийняті за результатами засідання комісії по визначенні збитків стосовно ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд , і що розмір збитків розрахований міською радою всупереч процедурі, передбаченої Порядком. Натомість у своїй апеляційній скарзі заявник покликався на неправильне застосування судом першої інстанції положення порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Слід зазначити, що на момент подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 у справі №914/1742/17 був чинним Порядок визначення та відшкодування Дрогобицькій міській раді збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про оплату за землю, затверджений рішенням Дрогобицької міської ради від 26.04.2012 №603. Протилежного, як і того, що такий Порядок не було опубліковано у належному порядку, скаржником не доведено.

А отже, можливість покликатися на зазначений Порядок та незастосування його судом першої інстанції при прийнятті рішення, заявленого до перегляду за нововиявленими обставинами, залежала виключно від суб'єктивного волевиявлення заявника на момент подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 у справі №914/1742/17. Заявником не доведено, що такий Порядок не було доведено до відома населення у встановленому порядку, а відтак, і що такий не міг йому бути відомий з об'єктивних причин.

Ні заявником, ні матеріалами справи та існуючою судовою практикою на момент ухвалення рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 у справі №914/1742/17 не доведено, що навіть у випадку надання сторонами спору Порядку визначення та відшкодування Дрогобицькій міській раді збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про оплату за землю, затв. рішенням Дрогобицької міської ради від 26.04.2012р. №603 (який являється підзаконним нормативно-правовим актом) та здійснення правової оцінки такого при вирішенні спору, мало б наслідком прийняття іншого судового рішення у справі №914/706/16, ніж те, яке було прийняте.

Оскільки заявником не було доведено, що обставини, на які він посилається як нововиявлені являються істотними обставинами для розгляду справи, є ново виявленими і їх врахування судом першої інстанції мало б наслідком прийняття іншого судового рішення у справі, то суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі прийшов до правомірного висновку, що заява ТОВ Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд задоволенню не підлягає.

Покликання скаржника на висновки суду в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018р. у справі №914/1744/17 не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки таке рішення не містить преюдиційних обставин для даної справи, які повинні братися іншими судами до уваги, а правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Згідно ч.3 ст.325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Узагальнений висновок апеляційного суду . Отже, встановлено, що скаржник у даній справі скористався своїм правом на перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2017 у справі №914/1742/17 в апеляційному порядку та мав змогу висловити свої аргументи щодо незгоди з таким рішенням на час подання апеляційної скарги. З встановлених обставини вбачається, що заявник намагається ініціювати повторний перегляд справи, що порушить принцип правової визначеності (res judicata), оскільки зазначені заявником обставини існували на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, що є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, і могли бути відомі заявнику у встановленому порядку, а відтак і могли бути предметом доказування під час розгляду спору по суті в суді першої інстанції.

З огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала суду ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати . Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 275, 276, 281, 282, 287, 288 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» , б/н від 29.05.2018 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.05.2018 у справі №914/1742/17 - залишити без змін.

3. Судовий збір покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

ОСОБА_3 Бонк

Суддя С.М. Бойко

Суддя Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено - 08.08.2018.