Рішення

від 09.08.2018 по справі п/811/910/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/910/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2017 р. №0001731303, №0001741303 та № 0001771303; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2017 р. № Ф-0000381303; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.05.2017 р. №0000551303.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що згідно спірні рішення прийнято на підставі висновків про порушення п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177, п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177, п.п.1.4 п.161 підрозд.10 розд.XX, п.45 підрозд.2 розд.XX, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а також п.2 ч.1 ст.7, п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого нібито занижено суму податкового зобов'язання з ПДФО на 57493,68 грн., єдиного внеску на суму 70270,06 грн., військового збору на суму 4791,14 грн. та податку на додану вартість на суму 80071,20 грн. При цьому перевіряючі зробили висновок про наявність вказаних порушень у зв'язку із нібито не встановленням факту реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, а саме по придбанню у вересні 2016 року вугілля у ТОВ "Снабтранс" на суму ПДВ - 63881,87 грн.. що в свою чергу призвело до завищення витрат на 319 409,35 грн. З такими висновками та спірними рішенням позивач не погоджуюся, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Так, на думку позивача, не було надано оцінку наданим для перевірки у повному обсязі первинним документам на підтвердження факту здійснення господарських операцій з придбання вугілля. Крім того, не було надано жодних документів чи даних, які б підтвердили той факт, що вугілля реалізоване у грудні 2016 року було придбане з ПДВ у 2016 році.

З поданого суду відзиву на позовну заяву представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем було придбано вугілля у ТОВ "Снабтранс" (код - 37233357) по якому не встановлено реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, що призвело до завищення витрату в сумі 319409,35 грн. та податкового кредиту в сумі 63881,87 грн.. Крім того, позивачем було занижено податкове зобов'язані за грудень 2016 р. на суму 108369,33 грн. внаслідок не нарахування умовних (компенсуючих) податкових зобов'язань відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України при реалізації вугілля з пільгою. Так як використане у звільнених операціях вугілля було придбане з ПДВ після 01.01.2016 р. Отже, за результатами перевірки правомірно встановлено порушення в частині визначення податкового зобов'язання, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 57493,68 грн., єдиного внеску на суму 70270,06 грн., військового збору в сумі 4791,14 грн.; податку на додану вартість на суму 80071,20 грн. (т.1 а.с.103-104).

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

11.05.2018 р. представник позивача подав суду відповідь на відзив, в якому просив відхилити подані відповідачем аргументи при подальшому розгляді справи (т.1 а.с.132-137).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований 24.11.2003 р. як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Гайворонському відділенні Голованівської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Відповідач - ГУ ДФС у Кіровоградській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що в період з 15.03.2017 р. по 04.04.2017 р. посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт від 11.04.2017 р. № 34/11-28-13-02/НОМЕР_2 (т.1 а.с.14-33).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

1. п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177, п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 57 493,68 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 57493,68 грн.;

2. п.2 ч.1 ст.7, п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в частині заниження єдиного внеску на суму 70 270,06 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 70270,06 грн.;

3. п.п.1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині заниження нарахування військового збору в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік в сумі 4791,14 грн.;

4. п.45 підрозділу 2 розділу ХХ, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 80071,20 грн., в тому числі у розрізі періодів: за жовтень 2016 року у сумі 15 875,87 грн.; за листопад 2016 року у сумі 7 467,00 грн.; за грудень 2016 року у сумі 56 728,33 грн..

Враховуючи вищевказане 15.05.2017 р. відповідачем прийнято:

- рішення №0000551303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкцій в сумі 7 027,00 грн. (т.1 а.с.37);

- податкові повідомлення-рішення: № 0001771303 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 5988,93 грн. (в т.ч. 4791,14 грн. основного платежу та 1197,79 грн. штрафних (фінансових) санкцій); № 0001731303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 71867,10 грн. (в т.ч. 57493,68 грн. основного платежу та 14373,42 грн. штрафних (фінансових) санкцій); № 0001741303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 100089 грн. (в т.ч. 80071 грн. основного платежу та 20018 грн. штрафних (фінансових) санкцій) (т.1 а.с.38, 39, 40);

- податкову вимогу № Ф-0000381303 про сплату недоїмки з єдиного внеску на суму 70 270,06 грн. (т.1 а.с.41).

Перевіркою встановлено, що позивачем на порушення п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України було включено до складу витрат вартість придбаного вугілля марки АМ1325 у загальній сумі 319 409,35 грн. з вартості отриманих товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника по якому не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій та зазначена продукція не була реалізована у перевіряємому періоді, що призвело до завищення витрат у загальній сумі 319 409,35 грн. за 2016 рік.

Отже, перевіркою встановлено заниження позивачем суми податкового зобов'язання за 2016 рік з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 57493,68 грн. (319 409,35 грн. х 18/100); з військового збору - 4791,14 грн. (319 409,35 грн. х 1,5/100), та єдиного внеску - 70270,06 грн. (319 409,35 грн. х 22/100).

Крім того перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено його заниження у загальній сумі 80071,20 грн., в тому числі: за жовтень 2016 року у сумі 15875,87 грн.; за листопад 2016 року у сумі 7 467,00 грн.; за грудень 2016 року у сумі 56 728,33 грн..

Дані висновки ґрунтуються на тому, що на порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачем включено до складу податкового кредиту операції з придбання у ТОВ "Снабтранс" (код 37233357) вугілля на загальну суму 383291,20 грн., в т.ч. ПДВ - 63881,67 грн., по якому не підтверджено реальність здійснення такої господарської операції, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 63881,67 грн., в т.ч. за жовтень 2016 р. на суму 63881,67 грн.. Також, на порушення п.45 підрозділу 2 розд. ХХ, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України позивачем занижено податкове зобов'язання на суму 108369,33 грн. внаслідок того, що не було нараховано умовні (компенсуючі) податкові зобов'язання відповідно до вимог п.198.5 ст.198 ПК України при реалізації вугілля з пільгою. Так як використане у звільнених операціях вугілля придбано з ПДВ після 01.01.2016 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеним: пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.

Виходячи із висновків акту перевірки та доводів відповідача, у вказаних періодах позивач завищив витрати, що призвело до заниження чистого доходу.

Оцінюючи такі доводи, слід вказати, що п.177.4 ст.177 ПК України визначає, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (тобто собівартість придбаних для подальшої реалізації товарів) (п.п.177.4.1);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (п.п.177.4.2);

суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи підприємця (п.п.177.4.3 п.177.4 ст.177, в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п.177.4.4).

Згідно вимог ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідності ч.ч.1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз даних норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми ПДВ необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факт отримання товару (робіт, послуг) та його (їх) оплати, а також наявність мети отримання товару (робіт, послуг), пов'язаної із його (їх) подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно до вимог п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, має необхідне обладнання та матеріально-технічну базу, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності (т.1 а.с.13, 189-213).

Статус позивача та контрагента як платників податку на додану вартість не заперечується.

Встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2016 р. взаємовідносини з контрагентом-постачальником ТОВ "Снабтранс" (код ЄДРПОУ - 37233357) з придбання вугілля марки АМ1325 в кількості 136 тон на загальну суму 383291,20 грн., в т.ч. ПДВ - 63881,87 грн..

Матеріалами справи підтверджено, що 15.07.2016 р. між ТОВ "Снабтранс" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки №15/07, відповідно до умов якого постачальник поставив позивачу вугілля марки АМ (13-25) в кількості 136 тон на загальну суму 383 291,20 грн., в т.ч. ПДВ - 63881,87 грн., що підтверджується:

- рахунками на оплату №261 від 16.09.2016 р., №262 від 17.09.2016 р.;

- видатковими накладними №278 від 26.09.2016 р. (67 тон) на суму 189 045,60 грн., в т.ч. ПДВ - 31 507,60 грн.; №279 від 29.09.2016 р. (69 тон) на суму 194 400 грн., в т.ч. ПДВ - 32 374,27 грн.;

- актами приймання-передачі вугільної продукції №278 від 26.09.2016 р.; №279 від 29.06.2016 р.;

- виписками по картковому рахунку/картці (т.1 а.с.42-60, 155-171).

Транспортування вантажу здійснювалось залізничним транспортом 14.09.2017 р. в кількості 67 тон та 17.09.2017 р. в кількості 69 тон. При цьому, як вбачається з листів ТОВ "Снабтранс" та ТОВ "М-СТАР" даний товар належав саме ТОВ "Снабтранс", а ТОВ "М-СТАР" супроводжувало товар на залізниці (т.1 а.с.172-176, т.2 а.с.177, 181).

У справі відсутні копії податкових накладних, але як вбачається з акту перевірки та не заперечується відповідачем, ТОВ "Снабтранс" було виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 63881,87 грн., в тому числі: №12 від 05.10.2016 р. на загальну суму 60000 грн., в т.ч. ПДВ - 10000 грн. (вугілля марки АМ 13-25 в кількості 17,367 т.); №13 від 07.10.2016 р. на загальну суму 50000 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн. (19,231 т.); №14 від 11.10.2016 р. на загальну суму 35000 грн., в т.ч. ПДВ - 5833,33 грн. (13,462 т.); №15 від 11.10.2016 р. на загальну суму 15000 грн., в т.ч. ПДВ - 2500 грн. (5,769 т.); №17 від 12.10.2016 р. на загальну суму 34245,60 грн., в т.ч. ПДВ - 5707,60 грн. (13,171 т.); №32 від 20.10.2016 р. на загальну суму 100000 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. (32,752 т.); №29 від 25.10.2016 р. на загальну суму 26500 грн., в т.ч. ПДВ - 4416,67 грн. (10,192 т.); №33 від 25.10.2016 р. на загальну суму 23500 грн., в т.ч. ПДВ - 3916,67 грн. (9,038 т.); №35 від 27.10.2016 р. на загальну суму 36880 грн., в т.ч. ПДВ - 6146,67 грн. (6146,67 т.); №38 від 31.10.2016 р. на загальну суму 2165,60 грн., в т.ч. ПДВ - 360,93 грн. (17,367 т.).

Будь-який зауважень до цих податкових накладних в ході перевірки у перевіряючих не виникло.

Отже, з аналізу наведених вище норм законодавства та правовідносин позивача з ТОВ "Снабтранс" суд дійшов висновку, що доводи перевіряючих щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання вугілля марки АМ (13-25) на загальну суму 383 291,20 грн., в т.ч. ПДВ - 63 881,67 грн., не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому є необґрунтованими.

Щодо посилання в ході перевірки на податкову інформацію від Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 23.11.2016 №48239/7/05-19-14-04 щодо ТОВ " Севстройтехноплюс", то суд вважає за необхідне вказати, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. До того ж, доказів перебування позивача у господарських відносинам з ТОВ " Севстройтехноплюс", ТОВ "Антрацитмега", ТОВ "Донвуглемар" відповідачем не надано (т.1 а.с.106-108).

Перевіркою також встановлено, що на порушення п.45 підрозділу 2 розд. ХХ, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України позивачем занижено податкове зобов'язання на суму 108369,33 грн. внаслідок того, що ним не було нараховано умовні (компенсуючі) податкові зобов'язання відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України при реалізації вугілля з пільгою. Так як використане у звільнених операціях вугілля придбано позивачем з ПДВ після 01.01.2016 року.

Як вбачається з акту перевірки у період з 01.01.2016 р. по 30.11.2016 р. позивач подав заяву про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703, 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Залишок вугілля, придбаного позивачем у 2015 році, станом на 01.01.2016 року складав 717,02 тон., в тому числі вугілля марки АМ 13-25 (товарна позиція 2701 00 згідно з УКТ ЗЕД) - 583,571 тон.

Протягом січня-листопада 2016 р. позивачем було придбано у контрагентів-постачальників вугілля АМ 13-25 у кількості 962,76 тон (додаток № 1), а реалізовано кінцевим споживачам за цей же період - 1160,347 тон. (додаток № 2).

Залишок вугілля марки АМ 13-25 на 01.12.2016 р. склав 385,98 тони.

У грудні 2016 р. позивачем, не подавши заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ з постачання на митній території України вугілля товарної позиції 2701 00 згідно з УКТ ЗЕД, реалізовано із застосуванням пільги 239,05 тон вугілля АМ 13-25 на загальну суму 823 952,4 грн. (додаток № 2). При цьому, реалізоване із застосуванням пільги вугілля було придбано позивачем з ПДВ протягом періоду з 01.01.2016 по 30.11.2016 та включено до складу податкового кредиту (додаток № 3).

Згідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 липня 2017 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, в якому подано заяву.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до первинних документів, а саме видаткових накладних, накладних на придбання вугілля, актів прийому-передачі, залишок вугілля марки АМ 13-25, придбаного позивачем у 2015 році (враховуючи залишок вугілля АМ 13-25 з 2014 року в кількості 174,621 т.), станом на 01.01.2016 р. становив - 583,571 тони, що не заперечується відповідачем (т.2 а.с.199-249, т.3 а.с.1-165).

Протягом січня-листопада 2016 р. позивачем придбано у постачальників вугілля марки АМ 13-25 у кількості 892,76 тони, а саме: у січні 2016 р. в кількості 0 т.; у лютому 2016 р. - 66 т.; у березні 2016 р. - 68 т.; у квітні 2016 р. - 0 т.; у травні 2016 р. - 0 т.; у червні 2016 р. - 0 т.; у липні 2016 р. - 0 т.; у серпні 2016 р. - 275,78 т.; у вересні 2016 р. - 276 т.; у жовтні 2016 р. - 140 т.; у листопаді 2016 р. - 66,98 т..

За цей же період 2016 року позивачем було реалізовано вугілля марки АМ 13-25 в кількості 1186,161 тони, а саме: у січні 2016 р. в кількості 79,31 тони (залишок 504,26 т.); у лютому 2016 р. - 50,335 т. (залишок вугілля 2015 р. - 482,62 т., 2016 р. - 37,31 т.); у березні 2016 р. - 37,72 т. (залишок вугілля 2015 р. - 482,62 т., 2016 р. - 67,59 т.); у квітні 2016 р. - 32,09 т. (залишок вугілля 2015 р. - 482,62 т., 2016 р. - 35,50 т.); у травні 2016 р. - 87,006 т. (залишок вугілля 2015 р. - 431,11 т., 2016 р. - 0 т.); у червні 2016 р. - 101,69 т. (залишок вугілля 2015 р. - 329,42 т., 2016 р. - 0 т.); у липні 2016 р. - 124,22 т. (залишок вугілля 2015 р. - 205,20 т., 2016 р. - 0 т.); у серпні 2016 р. - 127,07 т. (залишок вугілля 2015 р. - 205,20 т., 2016 р. - 148,71 т.); у вересня 2016 р. - 232,75 т. (залишок вугілля 2015 р. - 205,20 т., 2016 р. - 191,96 т.); у жовтні 2016 р. - 215,13 т. (залишок вугілля 2015 р. - 205,20 т., 2016 р. - 116,83 т.); у листопаді 2016 р. - 98,84 т. (залишок вугілля 2015 р. - 205,20 т., 2016 р. - 84,97 т.) (т.1 а.с.221-250, т.2 а.с.1-160).

Отже, залишок вугілля марки АМ 13-25, станом на 01.12.2016 р., склав 290,17 тони, в тому числі: залишок вугілля, придбаного у 2015 році - 205,20 т.; придбаного у 2016 р. - 84,97 т..

В грудні 2016 р. позивачем придбано вугілля марки АМ 13-25 в кількості 0 т., а реалізовано - 198,166 т., в тому числі із застосуванням пільги в кількості 198,116 т..

При цьому, як пояснив суду представник позивача, реалізоване у грудні 2016 р. вугілля в кількості 198,116 т. придбано позивачем у 2015 році, залишок якого станом на 01.12.2016 р. становив 205,20 т., що не спростовано відповідачем.

Крім того, я зазначив представник позивача, відповідачем до додатку № 2 акту перевірки включено 40,540 т. вугілля марки АС, яке було реалізовано КЗ "Гайворонський центр первинної медико-санітарної допомоги", що підтверджується договору №161 від 19.12.2016 р., видатковою накладною №РН-0000158 від 19.12.2016 р., довіреністю №79 від 19.12.2016 р. (т.1 а.с.183-187). Також, відповідачем у лютому 2016 р. до реалізації вугілля марки АМ включено вугілля марки ДГКО в кількості 10,4 т.. Зазначені вище марки вугілля не підпадають під дію п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та не можуть включатись в кількісний обрахунок реалізованого вугілля.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, висновки щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 57493,68 грн., єдиного внеску на суму 70270,06 грн., військового збору в сумі 4791,14 грн. та податку на додану вартість на суму 80071,20 грн. є необґрунтованими та такими, що не підтверджені відповідними письмовими доказами та не спростовані в ході розгляду справи.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України судові витрати в розмірі 2552,43 грн., сплачені відповідно до платіжного доручення № 55 від 25.05.2017 року (т.1 а.с.2), підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 15.05.2017 року № 0001771303.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 15.05.2017 року № 0001731303.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 15.05.2017 року № 0001741303.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 15.05.2017 року № 0000551303 про застосування штрафних санкцій.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 15.05.2017 року № Ф-0000381303.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. код - НОМЕР_2) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код - 39393501) судовий збір в сумі 2 552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 43 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько