Рішення

від 06.07.2018 по справі 392/339/17

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/339/17

Провадження № 2/392/23/18

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Касьян З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агродар-Україна плюс про визнання недійсним договору емфітевзису,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, вимагаючи визнати недійсним договір про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеному від імені позивача ОСОБА_1 та фермерським господарством Пацеля Анатолій Миколайович , зареєстрованого 07 грудня 2012 року.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 8,91 га, кадастровий номер 3523183600:02:002:0173, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Позивач зазначила, що в січні 2017 року вона дізналась про наявність договору про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який було нібито укладено між нею та фермерським господарством Пацеля Анатолій Миколайович (надалі - ФГ Пацеля Анатолій Миколайович ), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Агродар-Україна плюс (надалі - ТОВ Агродар-Україна плюс ). Позивач стверджує, що вищевказаний договір вона не підписувала і не надавала згоди на укладення цього договору, з умовами договору не була ознайомлена; підпис у договорі від її імені виконала невідома особа. Тому, позивач вважає даний договір недійсним.

В письмових запереченнях представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заперечення мотивовані тим, що позивач не надала жодного доказу того, що вона не підписувала договір про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) і пропустила трирічний строк позовної давності. Представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 2.1 договору власник земельної ділянки отримала за передачу права грошові кошти в сумі 10000 гривень.

06 липня 2018 року представник відповідача надіслав заяву про визнання позову, враховуючи висновок судово-почеркознавчої експертизи від 27 лютого 2018 року.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № 173, кадастровий номер 3523183600:02:002:0173, площею 8,91 га, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується записами у державному акті на право приватної власності на землю (а.с. 6).

Від імені власника земельної ділянки ОСОБА_1 і емфітевта ФГ Пацеля Анатолій Миколайович укладено договір про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) строком на 49 років (а.с. 8-9).

Даний договір зареєстровано 07 грудня 2012 року (а.с. 8).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1471/1472/17-27 від 27 лютого 2018 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) виконаний не самою ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 154-160).

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 власноручно не підписувала спірний договір, тому він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підтвердження своїх заперечень представник відповідача надав у розпорядження суду світлокопію розписки про отримання коштів в сумі 9000 гривень без зазначення дати вчинення правочину.

Між тим, відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 203 ЦК України закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Письмовий документ, який надано представником відповідача, не спростовує тверджень позивача про відсутність вільного волевиявлення на укладення спірного правочину.

Тому, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання недійсним спірного правочину.

В письмовому запереченні представник відповідача заявив про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи обставини, які встановлені судом на підставі належних і допустимих доказів, суд дійшов висновку про те, що твердження представника відповідача про те, що позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності у три роки на визнання спірного правочину недійсним - є помилковим.

Як вбачається зі змісту спірного правочину, в договорі відсутня дата його укладання.

В матеріалах справи відсутні письмові докази про вручення позивачеві примірника спірного договору.

Розписка про отримання грошей також не містить дати передачі коштів.

Тому, твердження позивача про те, що вона дізналась про спірний договір в січні 2017 року - не спростовано належними і допустимими доказами.

Відповідно до приписів частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок відповідача .

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеному від імені ОСОБА_1 та фермерського господарства Пацеля Анатолій Миколайович , зареєстрованого відділом Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області 07 грудня 2012 року за № 352318364003605.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агродар-Україна плюс на користь ОСОБА_1 - 640 гривень сплаченого судового збору та 3714 гривень витрат на проведення експертизи, всього - 4354 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1, вул. Жовтнева, 25 в с. Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області, паспорт громадянина України ЕА 951719, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

відповідач товариство з обмеженою відповідальністю Агродар-Україна плюс , вул. Т. Карпи, 84, кімната 414 в м. Крипивницький, код ЄДРПОУ 33423315.

Головуючий

суддя