Рішення

від 09.08.2018 по справі 920/536/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.2018 Справа № 920/536/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В.,

розглянувши матеріали справи № 920/536/18 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін,

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна

акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку

Кіровське , м. Суми

про стягнення 53436,56 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України з позовом до ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку Кіровське про стягнення 5436,56 грн. у тому числі: пеня у сумі 3098,57 грн., 3% річних у сумі 500,30 грн., інфляційні втрати у сумі 1837,69 грн. за невиконання умов договору № 1654/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу.

17.07.2018 ухвалою господарського суду Сумської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

06.08.2018 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що ОСББ Кіровське є неприбутковою організацією, яка обслуговує лише один будинок, від мешканців якого кошти за опалення надходили з затримкою, в зв'язку з чим просить суд зменшити максимально можливий розмір пені, що підлягає стягненню.

Позивач відповідь на відзив суду не надав.

Клопотань від сторін про відкладення розгляду справи чи надання додаткових доказів від сторін суду надано не було.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив.

22.11.2013 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі позивач) та ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку Кіровське (надалі відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1654/14-ТЕ-29.

Згідно п. 1.1, 1.2 вказаного договору, продавець зобов'язаний передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до п. 3.3, 3.4 договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

В п. 5.2 договору сторони встановили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1118,974 грн., крім того ПДВ 17% - 190,226 грн., всього з ПДВ 1309,20 грн.

На виконання договору позивач з січня 2014 року по грудень 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 200527 грн. 52 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період з 31.01.2014 по 31.12.2014, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками (а.с. 29-45).

Згідно п. 6.1 цього договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

В подальшому сторони уклали кілька додаткових угод (а саме: додаткову угоду № 1 від 06.03.2014, № 2 від 29.04.2014) до договору купівлі-продажу природного газу від 22.11.2013 № 1654/14-ТЕ-29 (а.с. 27-28), якими внесено зміни щодо призначення поставленого природного газу, обчислення ціни на газ та банківських реквізитів продавця.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобовязання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобовязання, зокрема вимоги п. 6.1 договору.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за договором купівлі- продажу природного газу № 1654/14-ТЕ-29 від 22.11.2013 у строк, встановлений п.6.1 Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором купівлі продажу природного газу № 1654/14-ТЕ-29 від 24.12.2013 в частині строків проведення розрахунків за газ поставлений у січні-грудні 2014 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов п.6.1 договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 3098 грн. 57 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд врахувати майновий стан, відсутність основного боргу та умисної вини і зменшити розмір пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правова позиція щодо можливості зменшення розміру пені за рішенням господарського суду викладена у п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань та у п. 7 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку приписи зазначених норм з огляду на те, що відповідач є неприбутковою організацією, яка не здійснює господарської діяльності спрямованої на отримання прибутку і яка утримує лише один будинок з 39 квартир, більшість з яких є соціальними, та в яких проживають пенсіонери, чорнобильці, багатодітні родини, сім'ї, що виховують дітей інвалідів, військовослужбовців, які перебували і перебувають в зоні АТО. Фінансування підприємства відповідача здійснюється за рахунок платежів від надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинку, які в свою чергу здійснюють оплату наданих відповідачем послуг невчасно. Також, позивачем не доведено факту понесення ним збитків в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за договором.

Факт неприбутковості ОСББ Кіровське підтверджується копією рішення ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області № 1348 від 30.12.2016 про присвоєння організації ознак неприбутковості.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50%, тому згідно ст. ст. 549-552 ЦК України з відповідача стягується пеня у розмірі 1549 грн. 29 коп.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 500 грн. 30 коп. 3 % річних, 1837 грн. 69 коп. інфляційних збитків.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому, перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про їх правомірність та стягнення з відповідача на користь позивача 1837 грн. 69 коп. інфляційних збитків та 500 грн. 30 коп. трьох відсотків річних нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку Кіровське (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 154/2, код ЄДРПОУ 37429855) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1549 грн. 29 коп. пені, 500 грн. 30 коп. - 3% річних, 1837 грн. 69 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 10.08.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_2