Постанова

від 18.12.2018 по справі 920/536/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р. Справа№ 920/536/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Разіної Т.І.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

на рішення Господарського суду Сумської області від 09.08.2018 (повний текст складено 10.08.2018)

у справі №920/536/18 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Кіровське

про стягнення 5 436,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі, позивач або ПАТ НАК Нафтогаз України ) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Кіровське (далі, відповідач або ОСББ Кіровське ) про стягнення 5 436,56 грн., із яких: пеня у сумі 3098,57 грн., 3% річних у сумі 500,30 грн., інфляційні втрати у сумі 1 837,69 грн. за невиконання умов договору № 1654/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1654/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу від 22.11.2013 у частині своєчасної оплати за поставлений природний газ, а саме, прострочення оплати вартості отриманого газу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Кіровське на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 1 549 грн. 29 коп. пені, 500 грн. 30 коп. - 3% річних, 1 837 грн. 69 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що відповідачем були порушені свої зобов'язання перед позивачем за договором купівлі продажу природного газу №1654/14-ТЕ-29 від 24.12.2013 в частині строків проведення розрахунків за газ, поставлений у січні-грудні 2014 року, що є підставою для стягнення з відповідача 1 837 грн. 69 коп. інфляційних збитків та 500 грн. 30 коп. трьох відсотків річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Водночас, суд, керуючись нормами статей 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України, враховуючи клопотання відповідача, зменшив розмір пені на 50% від обґрунтованої суми, прийнявши рішення про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 549 грн. 29 коп.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ НАК Нафтогаз України звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 1 549,28 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України щодо стягнення пені в розмірі 1 549,28 грн., у стягненні якої було відмовлено.

Одночасно скаржником подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог у зв'язку зі зменшенням судом розміру пені на 50% прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 233 Господарського кодексу України, статей 549-552, 599, 625 Цивільного кодексу України, та процесуального права, а саме статей 236 та 238 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи.

Позивач наголошує, що при зменшенні розміру пені суд мав врахувати майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, а не лише відповідача; з'ясувати причини неналежного виконання зобов'язань. Крім того, суд повинен був дати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій щодо наявності чи відсутності збитків.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2018 у справі №920/536/18 (головуючий суддя: Сіверін В.І., судді: Гребенюк Н.В., Істоміна О.А.) клопотання Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне оскарження за апеляційною скаргою та призначено справу для розгляду на 23.10.2018.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд. Утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Згідно частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій та статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Супровідним листом від 04.10.2018 справу №920/536/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у справі №920/536/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі №920/536/18 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Разіна Т.І.; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строк для надання можливості скористатися наданими статтями 166, 167, 263, 267 Господарського процесуального кодексу України правами - до 30.11.2018.

Східний апеляційний господарський суд супровідними листами від 31.10.2018 надіслав до Північного апеляційного господарського суду подані відповідачем заяву про розгляд справи без його участі та відзив на апеляційну скаргу, а також відповідь на відзив ПАТ НАК Нафтогаз України , які Північним апеляційним господарським судом зареєстровані 08.11.2018.

У відзиві відповідач просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду залишити без змін.

У відповіді на відзив позивач підтримав викладені ним в апеляційній скарзі доводи, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Враховуючи наявність у матеріалах справи відзиву відповідача на апеляційну скаргу та відповіді позивача на відзив відповідача, а також з огляду на закінчення встановленого ухвалою суду від 13.11.2018 строку для подачі сторонами документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.11.2013 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Кіровське було укладено договір купівлі-продажу природного газу №1654/14-ТЕ-29 (далі, Договір).

Згідно пунктів 1.1., 1.2. вказаного Договору, продавець зобов'язаний передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.4. Договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У пункті 5.2. Договору сторони встановили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1 118,974 грн., крім того ПДВ 17% - 190,226 грн., всього з ПДВ 1 309,20 грн.

Згідно пункту 6.1. цього Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

У подальшому, як вбачається із матеріалів справи, сторони уклали кілька додаткових угод (а саме: додаткову угоду № 1 від 06.03.2014, № 2 від 29.04.2014) до договору купівлі-продажу природного газу від 22.11.2013 № 1654/14-ТЕ-29 (том 1, а.с. 27-28), якими внесено зміни щодо призначення поставленого природного газу, обчислення ціни на газ та банківських реквізитів продавця.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач з січня 2014 року по грудень 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 200 527 грн. 52 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період з 31.01.2014 по 31.12.2014, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками (том 1, а.с. 29-45).

Водночас, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 6.1. Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором купівлі продажу природного газу №1654/14-ТЕ-29 від 24.12.2013 в частині строків проведення розрахунків за газ поставлений у січні-грудні 2014 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1. Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, останнім нараховано відповідачу пеню в сумі 3 098 грн. 57 коп.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд врахувати його майновий стан, відсутність основного боргу та умисної вини і зменшити розмір пені.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені на 50%, а доводи скаржника з цього приводу не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Так, дійшовши висновку щодо необхідності зменшення заявленої до стягнення пені, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідач є неприбутковою організацією, яка не здійснює господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку і яка утримує лише один будинок з 39 квартир, більшість з яких є соціальними, та в яких проживають пенсіонери, чорнобильці, багатодітні родини, сім'ї, що виховують дітей інвалідів, військовослужбовців, які перебували і перебувають в зоні АТО.

Факт неприбутковості ОСББ Кіровське підтверджується копією рішення ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області № 1348 від 30.12.2016 про присвоєння організації ознак неприбутковості.

Крім того, колегією суддів встановлено, що відповідач не є фактичним споживачем газу, оскільки відповідно до умов Договору газ використовується відповідачем виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням, яке невчасно сплачує за надані послуги з теплопостачання.

Також, колегією суддів встановлено, що належних та допустимих доказів понесення позивачем збитків, які б перевищували чи дорівнювали б розміру заявленої до стягнення суми пені, позивач суду не надав. Водночас, основна заборгованість за Договором у відповідача перед позивачем у спірному періоді відсутня.

Зазначене свідчить про винятковість обставин, за яких відповідач звернувся до суду із проханням зменшити розмір заявленої до стягнення пені.

Таким чином, колегія суддів, встановивши наявність підстав для застосування штрафних санкцій у вигляді стягнення з відповідача пені у заявленому позивачем розмірі, враховуючи, що відповідач повністю розрахувався з позивачем за поставлений у 2014 році природний газ за Договором, а також враховуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, баланс інтересів сторін, ступінь виконання зобов'язання боржника, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене вищезазначене прострочення грошового зобов'язання та недопущення невиправданого збагачення позивача за рахунок стягнення з відповідача занадто великих штрафних санкцій, погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає таким, що не суперечить нормам статей 549-552 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України рішення суду про зменшення розміру пені на 50% від обґрунтованої суми, а саме, до 1 549,29 грн.

В частині задоволення позовних вимог ПАТ НАК Нафтогаз України про стягнення з відповідача 500 грн. 30 коп. 3% річних та 1 837 грн. 69 коп. інфляційних втрат рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції, з огляду на положення частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, не переглядається, оскільки позивачем останнє у цій частині не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18 залишити без змін.

Матеріали справи №920/536/18 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 286 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді А.І. Тищенко

Т.І. Разіна