Ухвала

від 21.09.2018 по справі 920/536/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" вересня 2018 р. Справа № 920/536/18

Суддя-доповідач Лакіза В.В., розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (вх.№ 1917),

на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018, ухвалене суддею Заєць С.В. в приміщенні господарського суду Сумської області (повний текст рішення складено 10.08.2018),

у справі №920/536/18,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровське", м.Суми,

про стягнення 53436,56 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

До господарського суду Сумської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровське" про стягнення 5436,56 грн. у тому числі: пеня у сумі 3098,57 грн., 3% річних у сумі 500,30 грн., інфляційні втрати у сумі 1837,69 грн. за невиконання умов договору № 1654/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.08.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровське" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1549 грн. 29 коп. пені, 500 грн. 30 коп. - 3% річних, 1837 грн. 69 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 1549,28 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення пені в розмірі 1549,28 грн., у стягненні якої було відмовлено; судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача у справі.

Одночасно скаржником подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалене господарським судом першої інстанції 09.08.2018 (повний текст рішення складено 10.08.2018). Отже, строк подання апеляційної скарги сплив 30.08.2018.

Апеляційна скарга була подана до Харківського апеляційного господарського суду 05.09.2018, про що свідчить відтиск календарного штемпелю, в якому апеляційну скаргу було надіслано до господарського суду. Тобто, апеляційна скарга на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду на 6 днів.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду скаржник посилається на отримання позивачем повного тексту оскаржуваного процесуального документу 16.08.2018, що підтверджується копією першої сторінки оскаржуваного рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 зі штемпелем реєстрації вхідної кореспонденції позивача.

З цього приводу судова колегія зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).

Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зважаючи на невеликий проміжок часу з пропуску строку на апеляційне оскарження та з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін суд апеляційної інстанції вважає, що строк ним пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018, заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 2643,00 грн.

Разом з тим, до апеляційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в порушення п.2 ч. 3 ст. 258 ГПК України не додано доказів сплати судового збору в установленому Законом порядку та розмірі, про що господарським судом Сумської області було складено акт від 07.09.2018 № 6627.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "МПП "Голуб" проти України" № 6778/05 зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, ст. 13-18, п. 28-36).

Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: без надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/536/18 залишити без руху.

2. Встановити Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В.В. Лакіза