Постанова

від 09.08.2018 по справі 902/1126/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року Справа № 902/1126/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Суддя - доповідач (головуючий суддя) Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор - Дроган Н.О.

позивача - не з'явився

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

третьої особи на стороні відповідачів - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Виконувача обов'язків прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області ухваленого 05.03.18р. (повний текст складено 07.03.2018р.) та проголошеного о 12:08 год. в м. Вінниці суддею Колбасовим Ф.Ф. у справі №902/1126/17

за позовом: Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (пров. Цегельний, 8 м. Вінниця, 21011) в інтересах держави в особі територіальних громад сіл, селища, району в особі Вінницької районної ради (21016, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 17)

до: 1. Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації (23227, Вінницька область, Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Мічуріна, 2)

2. Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18) в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Михайлівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 26242195 (23203, Вінницька область, Вінницький район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, 1-А)

про визнання недійсним договору оренди та повернення майна вартістю 26643,00 грн.

Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі територіальних громад сіл, селища, району в особі Вінницької районної ради до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації та до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в якому просив:

- визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна загальною площею 14,50 кв.м., розташованого на першому поверсі будівлі Михайлівської ОСОБА_1 ст., за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Михайлівка, вул. Леніна, 1, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району №10/855-28 від 12.11.2012р., укладений між Відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком";

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" звільнити та повернути передане в оренду згідно договору №10/855-28 від 12.11.2012р. майно загальною площею 14,50 кв.м., розміщене на першому поверсі будівлі Михайлівської ОСОБА_1 ст., за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Михайлівка, вул. Леніна, 1, вартістю 26643,00 грн., балансоутримувачу - Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації згідно акту приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором зокрема посиланням на приписи частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991р., відповідно до якої об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. Оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується для провадження освітньої діяльності.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.03.18р. у справі №902/1126/17 - в позові відмовлено.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахування всіх обставин даного спору, зокрема того, що спірне підсобне приміщення не використовувалось для навчального процесу до здачі в оренду, безпосередньо не пов'язано з навчальним процесом загальноосвітньої школи, при цьому не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, а орендар належно виконує умови спірного правочину, договір оренди сторонами укладено з дотриманням порядку укладення договорів оренди та вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

На момент укладення правочину прямої законодавчої заборони передавати в оренду приміщення, які не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, не існувало, спірний договір оренди є таким, що не суперечить приписам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки не призводить до порушення прав учнів, які захищає і гарантує держава.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Виконувач обов'язків прокурора Вінницької області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.18р. у справі №902/1126/17 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апелянт вважає, що при ухвалені оскаржуваного рішення суд неправильно застосував норми матеріального права, а висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що згідно з приписами ст.ст. З, 18, 29, 61, 63 Закону України Про освіту (в редакції чинній на час укладення оспорюваного договору) під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти. Аналіз змісту зазначених норм Закону в їх сукупності дає підстави для беззаперечного висновку про можливість передачі в оренду приміщень навчальних закладів, однак лише для здійснення діяльності, пов'язаної з освітньою роботою.

При цьому, невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним договору, оскільки заборона використання такого приміщення з іншою метою встановлена на законодавчому рівні. Зазначені твердження узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 30.01.2018 та 20.02.2018 (справи №905/1266/17 та №910/9914/17 відповідно).

Головні доводи апеляційної скарги стосувались того, що нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об'єктів освіти, не можуть використовуватися не за призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом, а невикористання спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально- виховним процесом самого навчального закладу.

Крім того, скаржник посилається на усталену правову позицію щодо використання об'єктів освіти викладену в постановах Вищого господарського суду України.

Окрім того посилається на ту обставину, що у момент вчинення (укладення) спірного договору оренди його сторонами недодержані вимоги, встановлені частиною 1 статті 203 ЦК України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а саме ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту та п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально- виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2018р. поновлено Виконувачу обов'язків прокурора Вінницької області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.18р. у справі №902/1126/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконувача обов'язків прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.18р. у справі №902/1126/17. Справу призначено до розгляду.

07.05.2018р. від Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін , скаргу - без задоволення.

07.05.2018р. від Вінницької районної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, ґрунтуючись на повному об'єктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від "10" травня 2018 р. зупинено провадження у справі №902/1126/17 до перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №906/164/17.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від "02" липня 2018 р. поновлено провадження у справі №902/1126/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Грязнова В.В. та судді Маціщук А.В., визначено колегію суддів у складі: суддя - доповідач (головуючий суддя) Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Розізнана І.В.

В судовому засіданні прокурор - Дроган Н.О. підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала свої пояснення щодо обставин справи. Просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.18р. у справі №902/1126/17 та постановити нове, яким позов задоволити.

Представники Вінницької районної ради Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації, Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" та Михайлівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 26242195 не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2011р. Вінницькою районною радою на 4 сесії 6 скликання було прийнято рішення № 79 "Про затвердження переліку об'єктів, які є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ району, в новій редакції. До переліку закладів освіти, які відносяться до об'єктів спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ району віднесено Михайлівську ОСОБА_1 ст., яку зазначено під пунктом 11.

Розпорядженням Вінницької районної ради Вінницької області від 18.10.2012р. №93 надано дозвіл Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації на укладення з ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" договору оренди нерухомого майна за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Михайлівка, вул. Леніна, 1 на першому поверсі будівлі Михайлівської ОСОБА_1 ст.

12.11.2012р. Відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації як орендодавцем було укладено договір за №10/855-28 про оренду нерухомого майна з орендарем - ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком"

Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 10/855-28 від 12.11.2012р., орендодавець в особі відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації передає, а орендар - ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" приймає в строкове платне користування майно, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району і знаходиться на балансі Відділу освіти Вінницької РДА (далі - майно) площею 14,50 кв.м., яке розміщене за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Михайлівка, вул. Леніна, 1 на першому поверсі будівлі Михайлівської ОСОБА_1 ст. згідно з викопіюванням поверхневого плану або схеми, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток № 1), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки на 30.04.2012р. і становить за незалежною оцінкою 26643,00 грн.

За умовами п. 1.2. договору оренди № 10/855-28 від 12.11.2012р., майно передається в оренду з метою розміщення АТС та надання послуг з доступу до глобальної мережі lnternet.

Згідно п. 1.3. договору оренди № 10/855-28 від 12.11.2012р., стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком орендодавця і орендаря, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №2).

Пунктом 2.1. передбачено, що передача та повернення орендованого майна здійснюється уповноваженими представниками сторін із складанням відповідного акту.

Згідно п. 2.2. договору оренди № 10/855-28 від 12.11.2012р., орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням акту приймання-передачі, який складається протягом п'яти днів з моменту підписання сторонами цього договору.

За умовами п. 10.1. договору оренди № 10/855-28 від 12.11.2012р., цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців 18 днів, що діє з 12.11.2012р. до 31.10.2015р. включно.

Згідно п. 10.4. договору оренди № 10/855-28 від 12.11.2012р., у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності рішення сесії Вінницької районної ради про надання відповідного дозволу.

Відповідно до акту прийому-передачі орендованого приміщення від 12.11.2012р. (додаток № 2 до договору), який підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток, орендодавцем передано орендарю частину нежитлового приміщення в будівлі Михайлівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Михайлівка, площею 14,50 кв.м.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перегляд справи за апеляційною скаргою прокурора, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Статтею 1 ГПК України та ст.ст.15, 16 ЦК України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

В силу положень ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як зазначив Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури у позовній заяві, підставою для представництва інтересів держави в даному випадку полягає у захисті прав дітей на отримання загальної середньої освіти у навчальному закладі зі створеними відповідними умовами для їх функціонування і розвитку, зокрема і їх матеріальної бази, а також забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання та праці.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду в інтересах Вінницької районної ради, однак представники Вінницької районної ради не підтримали позовну заяву заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури у справі №902/1126/17, подали заяву про відмову в позові.

Проте, відповідно до частини 5 статті 55 Господарського процесуального кодексу України, відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

В даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду приміщення об'єкту освіти, що з огляду на значимість питання забезпечення державою права освіти, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес.

Так, за нормою ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Можливість втручання прокурора у випадку, коли захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, або коли такий орган відсутній а також вимоги господарського процесуального кодексу України щодо необхідності обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва підкреслюють позавідомчий та міжгалузевий характер діяльності прокурора, як інституту, що призначений для універсального та постійного ефективного захисту конституційно значимих цінностей.

З огляду на викладене, суд вважає, що процесуальне представництво прокурором інтересу держави не може бути поставлено у формальну залежність від позивача, процесуальна позиція якого не співпадає з представленим прокурором державним інтересом.

Відтак, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом до місцевого господарського суду.

Розглядаючи позовну вимогу про визнання недійсним спірного договору оренди, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом даного судового розгляду є вимога про визнання недійсним договору оренди, у зв'язку із суперечністю вимогам закону, оскільки спірне нежитлове приміщення було передано в оренду для використання за цільовим призначенням, не пов'язаним з навчально-виховним процесом, а також про зобов'язання орендаря звільнити та повернути позивачу зазначене житлове приміщення.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст.203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст.207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Статтею 215 вказаного кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 61 Закону України "Про освіту" встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно з п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язане з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Вказані норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти.

Аналіз вищевказаних норм матеріального права свідчить про те, що законодавством прямо передбачено заборону передачі в оренду об'єктів освіти не для цілей навчально-виховного процесу, причому об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Вказане зазначено в абз. 4 пп. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р.

Матеріалами справи стверджено, що 05.01.2011р. Вінницькою районною радою на 4 сесії 6 скликання було прийнято рішення № 79 "Про затвердження переліку об'єктів, які є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ району, в новій редакції. До переліку закладів освіти, які відносяться до об'єктів спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ району віднесено Михайлівську ОСОБА_1 ст., яку зазначено під пунктом 11.

Окрім того, Розпорядженням Вінницької районної ради Вінницької області від 18.10.2012р. №93 надано дозвіл Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації на укладення з ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" договору оренди нерухомого майна за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Михайлівка, вул. Леніна, 1 на першому поверсі будівлі Михайлівської ОСОБА_1 ст.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що приміщення Михайлівської ОСОБА_1 ст.. площею 14,50 кв.м. частина якої була надана в оренду відповідачу згідно спірного договору, належить до об'єктів освіти, а тому не підлягає наданню в оренду для інших цілей а саме надання послуг зв'язку. При цьому колегія суддів враховує, що невикористання школою спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним передачі такого приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 03.07.2017 у справі №909/787/16, від 16.05.2017 у справі №909/837/16, від 12.04.2017 у справі №922/2759/16, від 23.03.2017 у справі №913/731/16, від 15.02.2017 у справі №911/1892/16, від 28.12.2016 у справі №906/631/16, від 22.11.2016 у справі №918/280/16, від 16.11.2016 у справі №923/446/16, від 07.12.2016 у справі №912/3344/15, від 28.11.2016 у справі 922/1568/16, від 23.11.2016 у справі №922/1469/16, від 22.11.2016 у справі №918/280/16, від 21.11.2016 у справі №913/583/16, від 16.11.2016 у справі №923/446/16, від 16.11.2016 у справі №911/1050/16, від 12.10.2016 у справі №922/2686/15, від 26.04.2016 у справі №922/2687/15; від 23.03.2016 у справі №922/5128/15, від 20.04.2016 у справі №922/1805/15, від 21.03.2016 у справі №922/5066/15, від 15.03.2016 у справі №913/483/15, від 11.05.2016 у справі №911/3407/15, від 24.11.2015 у справі №907/323/15, від 13.10.2015 у справі №911/506/15, від 29.09.2015 у справі №907/43/15, від 19.07.2015 у справі №923/821/15, від 04.09.2014 у справі №910/4113/14, від 08.10.2014 у справі №906/213/14, від 15.10.2014 у справі №910/17883/13, від 06.08.2014 у справі №906/79/14, від 12.05.2014 у справі №910/4113/14, від 15.07.2014 у справі №910/9921/14, від 14.11.2012 у справі № 8/5025/2227/11.

Судова колегія критично оцінює посилання суду першої інстанції, щодо мети оренди спірного приміщення а саме, що використання приміщення для розміщення АТС, з якого навчальному закладу надаватиметься доступ до мережі Інтернет та телефонії, не є явно суперечливою призначенню об'єкта освіти і не порушує суспільний інтерес. Суд зазначає, що загальноосвітній державний заклад може надавати платні послуги по передачі в оренду приміщень виключно з метою досягнення передбачених у статті 5 Закону України "Про загальну середню освіту" завдань, якими є виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

Як вбачається з матеріалів справи, основний вид економічної діяльності юридичної особи - Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік - код КВЕД 61.10 "Діяльність у сфері проводового електрозв'язку", 61.20 "Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку", 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку" а за умовами Договору №8/85328 від 12.11.2012 майно передається в оренду з метою розміщення АТС та надання послуг з доступу до глобальної мережі Інтернет, тобто для здійснення господарської комерційної діяльності.

А отже, ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії використовує приміщення для розміщення АТС та надання послуг з доступу до глобальної мережі Інтернет, що не є здійсненням освітньої діяльності з метою досягнення наведених у ст. 5 Закону України "Про загальну середню освіту" завдань та суперечить нормам Закону України "Про освіту"

Щодо вимоги про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту, як правило, договір найму припиняється.

Як визначено ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, визнання недійсним договору оренди є правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом.

Враховуючи викладене, вимога прокурора про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" повернути орендовану частину нежитлового приміщення площею 14,50 кв.м. та вартістю 26643,00 грн. розташованого в приміщенні Михайлівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вінницького району Вінницької області шляхом звільнення та передачі балансоутримувачу - Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації згідно акту приймання - передачі є похідною щодо первісної позовної вимоги а відтак підлягає задоволенню.

За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Виконувача обов'язків прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.18р. у справі №902/1126/17 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст.. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконувача обов'язків прокурора Вінницької області - задоволити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.18р. у справі №902/1126/17 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальних громад сіл, селища, району в особі Вінницької районної ради до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації та Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання недійсним договору оренди та повернення майна - задоволити.

Визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл (селищ) району №10/855-28 від 12.11.2012р. укладений між Відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації та ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" загальною площею 14,50 кв.м., яке розміщене за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Михайлівка, вул. Леніна, 1 на першому поверсі будівлі Михайлівської ОСОБА_1 ст.

Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Вінницької філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звільнити та повернути майно, передане в оренду за договором №№10/855-28 від 12.11.2012р.

Стягнути з Відділу освіту Вінницької районної державної адміністрації (23227, с. Агрономічне, вул. Мічуріна, 2, Вінницький район, Вінницька область, ідентифікаційний код 02141302) на користь Прокуратури Вінницької області (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, ідентифікаційний код 02909909 р/р35213099003988, ДКСУ, МФО 820172) - 1600 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бул. ОСОБА_2, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, ідентифікаційний код 01182204) на користь Прокуратури Вінницької області (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, ідентифікаційний код 02909909 р/р35213099003988, ДКСУ, МФО 820172) - 1600 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Відділу освіту Вінницької районної державної адміністрації (23227, с. Агрономічне, вул. Мічуріна, 2, Вінницький район, Вінницька область, ідентифікаційний код 02141302) на користь Прокуратури Вінницької області (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, ідентифікаційний код 02909909 р/р35213099003988, ДКСУ, МФО 820172) - 2400 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. ОСОБА_2, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, ідентифікаційний код 01182204) на користь Прокуратури Вінницької області (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, ідентифікаційний код 02909909 р/р35213099003988, ДКСУ, МФО 820172) - 2400 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/1126/17 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "10" серпня 2018 р.

Суддя - доповідач (головуючий суддя) Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.