Ухвала

від 08.08.2018 по справі 265/5021/16-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/5021/16-ц

Провадження №2/265/28/18

У Х В А Л А

08 серпня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Міхєєвої І.М.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, скасування рішення про його державну реєстрацію та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

треті особи на стороні позивача ГБК Східний - АВТО-1 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотарісу ОСОБА_2 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

В С Т А Н О В И В:

При розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, скасування рішення про його державну реєстрацію та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 заявила клопотання про закриття провадження у даній справі в зв язку з тим, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання посилалася на те, що позивач звернувся до суду за вирішенням спору в порядку цивільного судочинства з вимогою про скасування реєстрації права власності. При цьому заявлені вимоги є основними, а не похідними від спору стосовно такого майна або майнових прав. Так предметом справи є оскарження дій державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, бо саме на підставі рішення державного реєстратора за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення: сторожку літ.А-1, гараж літ.А1-1 загальною площею 58,0 кв.м., вбиральню літ. Б-1, навіс літ.В-1, огорожу №1,2, замощення 1, загальною площею 314 кв.м., по вулиці Київській, 51-Б в місті Маріуполі. Тому у даній справі оскаржуються саме владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб єкт владних повноважень. Таким чином при відсутності спору щодо майна або майнових прав самостійна вимога стосовно реєстраційних дій не може бути розглянута судом у порядку цивільного судочинства.

З огляду на це просить закрити провадження у даній справі.

Представник позивача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_9 заперечувала проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що вказана справи підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки державний реєстратор ні є стороною по справі, а спір який існує по справі свідчить про наявність спору про право.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріс ОСОБА_2 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 надав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу в його відсутність.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6, ОСОБА_7 при розгляді справи заперечували проти задоволення клопотання представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору гаражно-будівельного кооперативу Східний -авто також просив відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача..

Заслухавши сторін та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 міська рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, скасування рішення про його державну реєстрацію та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Неодноразово уточнивши свої позовні вимоги позивач просить суд:

скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане 07 серпня 2015 року ОСОБА_3 за індексним номером 41928411 Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області;

скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 07 серпня 2015 року ОСОБА_3 за індексним номером 41928411;

визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27 серпня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 1058;

скасувати рішення про державну реєстрацію вказаного договору купівлі-продажу від 27 серпня 2015 року, індексний номер: 23945944;

стягнути з відповідачів на користь місцевого бюджету сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду з даною позовною заявою.

Згідно із ч. 1 ст.2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст.3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав вважати спір публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

За правилами п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Порушуючи питання про скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 07 серпня 2015 року ОСОБА_3 за індексним номером 41928411, позивач у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачці було видано це свідоцтво на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 серпня 2010 року про визнання за нею права власності на самочинно збудоване майно - сторожку, гараж, вбиральню, навіс, огорожу, замощення, загальною площею 3 184 кв.м., які розташовані по вулиці Київській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполі Донецької області. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17 вересня 2014 року вищевказане рішення суду було скасовано, а отже відповідачка, не набула майнових прав на об'єкт нерухомості, тому реєстраційні дії вчинені за відсутності підстав для оформлення на неї права власності.

Разом з тим, набуття відповідачем ОСОБА_3 права власності на самочинно збудоване майно - сторожку, гараж, вбиральню, навіс, огорожу, замощення, загальною площею 3 184 кв.м., які розташовані по вулиці Київській в Орджонікідзевському районі міста Маріуполі Донецької області, що зазначені у рішенні суду свідчить про те, що цей акт індивідуальної дії є реалізованим, тому оспорювання правомірності набуття відповідачем ОСОБА_4 спірного нерухомого майна має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне

Беручи до уваги наведене, суд вважає помилковими доводи представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_8 наведені в клопотанні про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.255 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 про закриття провадження, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя