Постанова

від 31.07.2018 по справі 206/4464/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3071/18 Справа № 206/4464/17 Головуючий у 1 й інстанції - Маштак К. С. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участю секретаря - Бондаренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Садівничого товариства Кримське урочище на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства Кримське урочище про стягнення заробітної плати, інфляційних втрат, середнього заробітку за період затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства Кримське урочище (надалі СТ Кримське урочище ) про стягнення заробітної плати, інфляційних втрат, середнього заробітку за період затримки розрахунку та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що з 15.06.2014 року по 14.06.2016 року він працював головою правління СТ "Кримське урочище" з оплатою у розмірі мінімальної заробітної плати. З липня 2015 року по травень 2016 року заробітна плата йому не сплачувалась внаслідок тимчасової відсутності печатки товариства, документів бухгалтерського обліку та грошових коштів, що було предметом його звернень до правоохоронних органів.

У подальшому, 14.07.2016 року, загальними зборами садівничого товариства було обрано новий склад правління та голову, його повноваження були припинені, та він був звільнений. Однак, при звільненні з ним не було проведено розрахунків, після чого він неодноразово звертався з вимогами про сплату заборгованості по заробітній платі, проте його вимоги залишились без задоволення.

З цих підстав, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2015 року по 01.06.2016 року в сумі 12000,99 грн., компенсацію інфляційних витрат - 2332,03 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку з 15.06.2015 року по 14.08.2017 року у розмірі 21260,84 грн., а також компенсацію за завдану йому моральну шкоду у сумі 20000,00 грн., розмір якої визначено ОСОБА_2 з урахуванням тривалості страждань та матеріальних витрат на поштові відправлення, транспорт, правову допомогу, видачу довіреності, тощо /а.с.1-3, 43-44/.

Рішенням Самарського районного суду від 25.01.2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з СТ Кримське урочище на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2015 року по 14.05.2016 року у сумі 13 994,21 грн. без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

Стягнуто з СТ Кримське урочище на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки, за період з 15.05.2016 року по 14.08.2017 року у сумі 20 316,53 грн. без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю. Рішення суду допущено до негайного виконання в межах місячного платежу.

Стягнуто з СТ Кримське урочище на користь держави судовий збір у сумі 640,00 грн.

З таким рішенням, в частині часткового задоволення позовних вимог, не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю.

В апеляційній скарзі садівниче товариство вказує на нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню та оцінці, з обґрунтуванням поважності причин їх неподання до суду першої інстанції.

Так 22.02.2018 року на території товариства, біля будинку Правління, знайдені пакети документів, які раніше вважались членами правління втраченими, по яким було відповідне звернення до правоохоронних органів, що встановлено судом першої інстанції.

При огляді покинуті документи виявились оригіналами документів фінансово-господарської діяльності відповідача та з цього приводу комісією складено акт від 22.02.2018 року.

Серед цих документів є оригінали документальних доказів виплати заробітної плати позивачу за період з 2014 року по липень 2015 року включно з його особистими підписами, журнал протоколів в якому серед інших, протокол № 59 від 29.08.2015 року, згідно з яким більшістю голосів членів правління прийнято рішення не виплачувати заробітну плату позивачу у зв'язку з відстороненням від посади голови Правління і передачею всіх управлінських функцій тимчасово виконуючому обов'язки голови Правління ОСОБА_3.

Отже, позивач отримав заробітну плату за липень 2015 року, про що він поставив підпис у відомості про виплату заробітної плати, а з серпня 2015 року рішенням членів Правління товариства прийнято рішення не виплачувати заробітну плату ОСОБА_2

Крім того, відповідач зазначив, що судом надано неправильну оцінку доказам, суд вийшов за межі своїх повноважень, надаючи оцінку протоколу від 09.08.2015 року, зокрема, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку та інфляційних витрат.

Скориставшись своїми процесуальними правами, 22.05.2018 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилався на необґрунтованість апеляційної скарги, однак не заперечував щодо зміни рішення в частині визначення сум стягнень по заробітній платі /а.с.230-235/.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, перевірка його законності та обґрунтованості проведена у цих межах.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2014 року проведено державну реєстрацію статуту СТ Кримське урочище (нової редакції), затвердженої загальними зборами членів садівничого товариства на підставі протоколу № 3 від 04.08.2013 року /а.с.61-73/.

Відповідно до статуту СТ Кримське урочище найвищим його органом є Загальні збори, до компетенції якого входить обрання голови садового товариства та переобрання у разі втрати довіри.

Загальні збори з питання виборів голови правління вважаються повноважними, якщо на них присутні більше ніж 50 % від загальної кількості членів правління - пункти 7.1., 7.4., 7.21.

Правління садівничого товариства є виконавчим органом, підзвітним у своїй роботі загальним зборам. Правління очолює голова, який обирається строком на 2 роки загальними зборами членів товариства та несе матеріальну відповідальність за майно та кошти товариства, на підставі угоди матеріальної відповідальності, забезпечує виконання рішень, які приймає товариство.

У випадку неможливості виконання головою правління своїх обов'язків, їх виконує особа, яка обирається членами правління, після чого проводяться дострокові перевибори. У разі висловлення недовіри більшістю членів товариства, голова Правління передає свої повноваження достроково, згідно рішення загальних зборів - пункти 7.15, 8.1., 8.13.2., 8.13.4., 8.13.5., 8.13.11.

У розділі 8.14 статуту визначено, що матеріально відповідальною особою є скарбник.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 займає посаду голови правління садівничого товариства на підставі рішення зборів від 15.06.2014 року. Відмітка про звільнення останнього відсутня /а.с.5/.

Дніпропетровським обласним об'єднанням садівничих товариств за участю членів ревізійної комісії садівничого товариства складено акт про документальну перевірку фінансово-господарської діяльності садового товариства з 01.01.2015 року по 01.07.2015 року та з 01.07.2015 року по 15.08.2015 року, за результатами якої було виявлено необхідність внесення змін до статуту товариства, а також, наявність безпідставних витрат, недоотриманих доходів /а.с.76-82/.

Відповідно до протоколу екстреного засідання правління садівничого товариства від 09.08.2015 року було запропоновано відсторонити ОСОБА_2 від виконання обов'язків голови правління та покласти тимчасово виконання обов'язків голови правління на ОСОБА_3

Даний протокол містить пропозиції та підпис "за", однак, інформація щодо самого прийнятого рішення відсутня /а.с.93/.

Згідно витягу із протоколу № 14/05 загальних зборів членів садівничого товариства, ОСОБА_2 було вирішено звільнити з посади голови правління с/т, та призначити на відповідну посаду ОСОБА_4 /а.с.146/.

Згідно наказу № 15/05 від 15.05.2016 року ОСОБА_4 приступила до обов'язків голови правління садівничого товариства на підставі протоколу Загальних зборів членів с/т від 14.05.2016 року /а.с.52/.

В 2015 році позивач подав заяву до правоохоронних органів про порушення кримінальної справи, з приводу захвату приміщення правління садового товариства, ключів, фінансових та господарських документів, печатки, грошових коштів, що підтверджується відповідними заявами, долученими до позовної заяви /а.с.8/.

У подальшому, 30.06.2016 року, кримінальне провадження порушене за колективною заявою членів садового товариства про заволодіння грошовими коштами членів садівничого товариства шляхом шахрайських дій закрито за відсутністю доказів, які б свідчили про факт вчинення шахрайства. Роз'яснено порядок звернення до суду з позовом для захисту порушених прав з позовом /а.с.9-13/.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про виплату заробітної плати, які залишались без задоволення /а.с.17-19/.

Статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до приписів ст. ст. 2, 95 КЗпП, ст. 3 Закону України "Про оплату праці", розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з дійсних обставин справи, та вищевказаних норм закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з СТ Кримське урочище на користь ОСОБА_2 невиплаченої заробітної плати, однак судом неправильно визначений період стягнення - з 01.07.2015 року по 14.05.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарги, в додатках до неї міститься відомість про виплату позивачу заробітної плати за липень 2015 року. Вказаний документ не був поданий відповідачем у суді першої інстанції з поважних причин, а тому має бути прийняти апеляційним судом, як доказ /а.с.212/.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що помилково зазначив у позовній заяві період стягнення заробітної плати з липня 2015 року, у той час коли йому не сплачувалась заробітна плата з серпня 2015 року /а.с.235/.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з СТ Кримське урочище на користь ОСОБА_2 невиплаченої заробітної плати слід змінити, зменшивши її розмір з 13994, 21 грн. до 12766,21 грн. та зазначивши період стягнення - з 01.08.2015 року по 14.05.2016 року.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок), яким передбачено, що збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вищевказаних норм закону та обставин справи, а тому дійшов вірного висновку про часткове задоволення зазначених позовних вимог, стягнувши з садівничого товариства на користь ОСОБА_2 20 316,53 грн., правильно розрахувавши цю суму за період з 15.05.2016 року (наступний день за звільненням) по 14.08.2017 року (день звернення до суду).

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень стосовно надання правової оцінки протоколу від 09.08.2015 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в силу п. 3 ст.89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Так у судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник відповідача посилався на відсторонення від посади позивача, згідно протоколу від 09.08.2015 року, однак такі доводи садового товариства обґрунтовано були відхилені судом, оскільки цей протокол не містить рішення про відсторонення від посади позивача, а лише пропозицію, з нього не можливо встановити наявність достатнього кворуму для вирішення такого питання, а також назву органу, який вирішував дане питання, відповідно до порядку передбаченого статутом.

Посилання заявника на пропуск позивачем строку позовної давності колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Доводи щодо пропуску строку на звернення з вимогами про стягнення інфляційних витрат не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки у задоволенні цих позовних вимог було відмовлено ОСОБА_2 по суті.

Доводи заявника апеляційної скарги що неповного з'ясування судом обставин справи не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про зміну оскаржуваного рішення суду в частині стягнення невиплаченої заробітної плати. В решті, в оскаржуваній частині, рішення суду відповідає вимогам закону, а тому залишається в силі. Відтак, апеляційна скарга задовольняється частково. Між тим, в силу ст. п.6 ст.141 ЦПК України судові витрати за подання апеляційної скарги відповідачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства Кримське урочище - задовольнити частково .

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2018 року в частині стягнення з Садівничого товариства Кримське урочище (49000, м. Дніпро, платформа 194 км., ідентифікаційний номер 23077436) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) невиплаченої заробітної плати змінити , зменшивши її розмір з 13994, 21 грн. до 12766,21 грн. та зазначивши період стягнення - з 01.08.2015 року по 14.05.2016 року.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко