Постанова

від 09.08.2018 по справі 910/3454/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2018 р. Справа № 910/3454/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Мальченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу відповідача вх. №1455 Х/1-7 на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.06.2018 року, повний текст якої складено 02.07.2018 року суддею Хотенцем П.В. у приміщенні вказаного суду у справі

за позовом ТОВ "Ланнівська МТС", с. Куми,

до ТОВ "Хімтрейд Україна", м. Харків,

про стягнення 1836947,78 грн

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС", звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМТРЕЙД УКРАЇНА", про стягнення з останнього 1836947,78 грн., з яких 1617090,00 повернення суми авансового платежу за договором, 219857,78 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМТРЕЙД УКРАЇНА" надійшла заява про забезпечення доказів, в якій відповідач просить суд витребувати:

1) У слідчого управління Головного управління Національної Поліції в Харківській області майора поліції Колісник Д.В. (вул. Веснина, 14, м. Харків, 61023) із матеріалів кримінального провадження № 12018220470001667 засвідчених копій позовів, поданих ПП "Залиман", ТОВ "Ланнівська МТС", ФГ "Зубов А.Ю.", ТОВ "Верхньоланнівське Плесо", ТОВ "Промінь", та ПП "Ланна-Агро" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМТРЕЙД УКРАЇНА" заборгованості по договорам поставок продукції, яка визначена в їх заявах предметом шахрайства;

2) У Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області інформації з відповіддю на питання чи відображений гр. ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1) у звітах форми 1ДФ за перший квартал 2018 року в якості заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" (код 32886235). ПП "Ланна-Агро" (код 00384874) та заступника директора ПП "Залиман" (код 34172551);

3) У ПАТ "АЗОТ" м. Черкаси (вул. Першотравнева, 71, м. Черкаси, 18014) та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" (вул. Пивоварова, 5, м. Севєродонецьк, Луганської області, 03403) в якості доказів існування протягом всього 2017 року та 2018 року такої обставини як "зниження обсягів виробництва і реалізації продукції з боку заводів-виробників" в якості обумовленої договором поставки можливості постачальника в односторонньому порядку зупинити поставку товару інформації з відповідями на питання:

1. Чи відбулось зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив заводами-виробниками в лютому 2017 року, що призвело до зупинки заводів 06 березня 2017 року?

2. Коли було відновлено виробництво/реалізація мінеральних добрив заводами-виробниками після їх зупинки 06 березня 2017 року?

3. Чи пов'язане відновлення виробництва/реалізації мінеральних добрив заводами-виробниками з інвестицією, отриманою від державної установи "Аграрний Фонд"?

4. Чи здійснювалась реалізація мінеральних добрив, вироблених за рахунок інвестиції, отриманої від державної установи "Аграрний Фонд", самостійно заводами-виробниками, або за вказівкою державної установи "Аграрний Фонд"?

5. Чи мало місце зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив в 2017 році в порівнянні з 2016 роком?

6. Чи мало місце зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив в 1 кварталі 2018 року в порівнянні з 4 кварталом 2017 року?

7. Якщо не враховувати реалізацію мінеральних добрив, вироблених за рахунок інвестиції, отриманої від державної установи "Аграрний Фонд", чи мало місце зниження обсягів реалізації мінеральних добрив в 2017 році в порівнянні з 2016 роком, а також 1 кварталі 2018 року в порівнянні з 4 кварталом 2017 року?

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2018 року у задоволенні заяви відповідача про забезпечення доказів відмовити.

В обґрунтування своєї ухвали місцевий господарський суд зазначив про те, що оскільки цивільний позов, який було заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018220470001667 від 27 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України було повернуто заявникові, підстави для витребування копії такої позовної заяви у Слідчого управління Головного управління Національної Поліції в Харківській області якості доказів у даній справі відсутні.

Також відсутні і підстави витребування копій позовів, поданих ПП "Залиман", ФГ "Зубов А.Ю.", ТОВ "Верхньоланнівське Плесо", ТОВ "Промінь", та ПП "Ланна-Агро" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМТРЕЙД УКРАЇНА" заборгованості по договорам поставок продукції, яка визначена в їх заявах предметом шахрайства, оскільки позовні вимоги останніх не є предметом розгляду суду в межах справи № 910/3454/18.

Щодо витребування у Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області інформацію чи відображений гр. ОСОБА_3 у звітах форми 1ДФ за перший квартал 2018 року в якості заступника генерального директора ТОВ "Ланнівська МТС", ПП "Ланна-Агро" та заступника директора ПП "Залиман", місцевий господарський суд зазначив про те, що перебування чи не перебування гр. ОСОБА_3 на посаді заступника генерального директора ТОВ "Ланнівська МТС" (код 32886235), ПП "Ланна-Агро" (код 00384874) та заступника директора ПП "Залиман" (код 34172551) в даному випадку не має значення для розгляду даної справи, оскільки зазначені обставини не впливають на правову кваліфікацію обсягу повноважень гр. ОСОБА_3 щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМТРЕЙД УКРАЇНА". При цьому, перебування чи не перебування гр. ОСОБА_3 на посаді заступника генерального директора ПП "Ланна-Агро" (код 00384874) та заступника директора ПП "Залиман" (код 34172551) взагалі не має значення для розгляду даної справи, оскільки зазначені юридичні особи не є сторонами по даній справі.

Щодо вимог заяви відповідача про витребування доказів ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" суд відмовив у зв'язку з їх необґрунтованістю, а додатки до заяви відповідача про забезпечення позову містять відповіді ПАТ "АЗОТ" щодо простою підприємства та обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив.

Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів щодо витребування у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" інформації з відповідями на поставлені відповідачем запитання, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги заяви відповідача задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ео рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду оскаржується відповідачем частково - в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів щодо витребування у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", а тому оскаржувана ухвала суду переглядається у зазначених межах.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України , колегія суддів зазначає наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" звернулося до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМТРЕЙД УКРАЇНА" про стягнення з відповідача 1836947,78 грн., я ких 1617090,00 повернення суми авансового платежу за договором, 219857,78 грн.- проценти за користування чужими грошовими коштами.

20 червня 2018 року відповідачем, зокрема, подано заяву про забезпечення доказів, в якій останній просить суд, зокрема, у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" в якості доказів існування протягом всього 2017 року та 2018 року такої обставини як "зниження обсягів виробництва і реалізації продукції з боку заводів-виробників" в якості обумовленої договором поставки можливості постачальника в односторонньому порядку зупинити поставку товару інформації з відповідями на питання:

1. Чи відбулось зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив заводами-виробниками в лютому 2017 року, що призвело до зупинки заводів 06 березня 2017 року?

2. Коли було відновлено виробництво/реалізація мінеральних добрив заводами-виробниками після їх зупинки 06 березня 2017 року?

3. Чи пов'язане відновлення виробництва/реалізації мінеральних добрив заводами-виробниками з інвестицією, отриманою від державної установи "Аграрний Фонд"?

4. Чи здійснювалась реалізація мінеральних добрив, вироблених за рахунок інвестиції, отриманої від державної установи "Аграрний Фонд", самостійно заводами-виробниками, або за вказівкою державної установи "Аграрний Фонд"?

5. Чи мало місце зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив в 2017 році в порівнянні з 2016 роком?

6. Чи мало місце зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив в 1 кварталі 2018 року в порівнянні з 4 кварталом 2017 року?

7. Якщо не враховувати реалізацію мінеральних добрив, вироблених за рахунок інвестиції, отриманої від державної установи "Аграрний Фонд", чи мало місце зниження обсягів реалізації мінеральних добрив в 2017 році в порівнянні з 2016 роком, а також 1 кварталі 2018 року в порівнянні з 4 кварталом 2017 року?

Оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 26.06.2018 року у задоволенні заяви відповідача про забезпечення доказів відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача в частині витребування доказів у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", місцевий господарський суд зазначив про необгрунтованість такого клопотання.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та переглядаючи справу в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Колегія суддів зазначає, що заяві про забезпечення доказів відповідачем фактично ставиться питання про витребування доказів, які на даний час взагалі не існують, а повинні бути створені у майбутньому особами до яких будуть поставлені питання зазначені у заяві про забезпечення доказів.

З огляду на формулювання питань, викладених у заяві відповідача, запитувана інформація повинна бути наслідком узагальнення як даних бухгалтерського обліку та фінзвітності, так і інших фактів господарської діяльності ПАТ "Азот" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", а за часом - створена лише в майбутньому.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ПАТ "Азот" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" не є учасниками та не вказуються взагалі в умовах договору між ТОВ Ланнівська МТС та ТОВ Хімтрейд Україна , з приводу виконання якого виник спір у даній справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про забезпечення доказів в частині витребування інформації у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ".

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.06.2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 13.08.2018 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.