Ухвала

від 10.08.2018 по справі 906/1023/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/1023/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду :

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. та Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ГИНКАР"

на рішення господарського суду Житомирської області від 20.03.2018 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2018

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кукрас Алнус"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГИНКАР" (далі -Товариство)

про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 18.11.2016,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2018 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Житомирської області від 20.03.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 зі справи № 906/1023/17.

Проте касаційна скарга Товариства не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.

Згідно з приписами частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401).

За приписами частини третьої статті 131 2 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, з 01.01.2017 представництво в судах касаційної інстанції у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016 , мало здійснюватися адвокатами.

Відповідно до частини четвертої, дев'ятої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером , виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Ухвалу місцевого господарського суду про порушення провадження у даній справі за результатами розгляду матеріалів позовної заяви винесено 08.12.2017.

З касаційною скаргою, підписаною ОСОБА_5 Товариство звернулося безпосередньо до Верховного Суду.

Однак до скарги не додано, а матеріали даної справи не містять відомостей, що поіменована особа є керівником або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені Товариства та уповноважена за довіреністю або ордером представляти інтереси скаржника як адвокат.

Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Окрім того, звертаємо увагу Товариства, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З касаційною скаргою Товариство звернулося 30.07.2018, а відтак, враховуючи викладене, судовий збір з даної касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Закону у розмірі 3200,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998;

- рахунок отримувача: 31219207026007;

- код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- символ звітності банку - 207.

Проте скаржником до касаційної не додано документів про сплату судового збору у порядку і розмірі, встановленому Законом, що також підтверджується актом Касаційного господарського суду від 03.08.2018 № 195.

Разом з тим, частиною першою статті 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник звернувся з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 у справі № 906/1023/17, повний текст якої складено 05.07.2018, отже останній день строку, встановлений для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку, припадав на 25.07.2018.

В даному випадку, касаційну скаргу було подано скаржником 30.07.2018 безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, підтвердженням чого є відмітка на поштовому конверті, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

При цьому згідно з приписами частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Проте Товариство не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, а лише зазначає в тексті касаційної скарги про те, що текст оскаржуваної постанови отримано останнім 07.07.2018, однак не додає доказів на підтвердження даної обставини.

Водночас звертаємо увагу скаржника не те, що відповідно до приписів статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте скаржником до касаційної скарги не додано опис вкладення про направлення касаційної скарги позивачу у справі, а в квитанції ПАТ "УКРПОШТА" від 30.07.2018 назвою підприємства зазначено "КУКРУС АЛНУС" в той час, як відповідачем у справі є товариства з обмеженою відповідальністю "Кукрас Алнус".

На підставі викладеного та керуючись, статтями 234, 235, 291, пунктом 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Житомирської області від 20.03.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 зі справи № 906/1023/17 до розгляду не приймати та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ГИНКАР".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя К. Пільков