Ухвала

від 10.08.2018 по справі 2-1523/09

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-1523/09

Провадження № 6/265/141/18

У Х В А Л А

10 серпня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Костромітіної О. О., за участю секретаря судового засідання Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі подання старшого державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполь ОСОБА_1 про примусовий привід боржника ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець Лівобережного відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполь ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про привід боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: місто Маріуполь, пр.Ленінградський, будинок 37.

В обгрунтування подання зазначає, що на примусовому виконанні Лівобережного відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполь знаходиться виконавчий лист № 2-1523, виданий 12.05.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполь, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14.04.2009 року і до досягнення дитини. 16.06.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам до відома. Аліменти утримувались по час звільнення боржника а саме до 11.04.2016 року з заробітної плати в ПАТ МК Азовсталь . З 11.04.2016 року боржник аліменти не сплачує, до відділу ДВС з'являвся, про що свідчить заява боржника від 13.10.2016 року, після цього на повістки боржник не реагує. В ході примусового виконання державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно. Згідно відповіді ДФС та ПФУ боржник не працює, розрахункових рахунків в установах банку не має, пенсію не отримує.

Державним виконавцем 18.12.2017 року здійснювався вихід до адреси боржника, проте двері ніхто не відчинив, залишена повістка. На підставі викладеного просить вирішити питання про примусовий привід боржника до Лівобережного відділу ДВС.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку про його необґрунтованість з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 14 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження уповноважує виконавця викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

Згідно з ч.1 ст. 438 ЦПК України , розшук боржника або дитини, привід боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від такої явки.

Жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне повідомлення боржника про його неодноразовий виклик до виконавчої служби, як то поштових повідомлень, розписок про одержання виклику, а так само про умисне невиконання приписів державного виконавця, суду не надано.

У зв'язку з чим, застосування до боржника ОСОБА_2 приводу, на думку суду, не відповідатиме визначеним ст.2 Закону України Про виконавче провадження засадам здійснення виконавчого провадження щодо його справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Враховуючи викладене, суд вважає подання державного виконавця про привід боржника ОСОБА_2 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про привід боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності застосування судом до боржника приводу.

Крім того, подання про примусовий привід повинно містити дату та час, на який необхідно здійснити привід боржника, що в даному поданні відсутнє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258 , 259 , 260 , 263 , 438 ЦПК України , ст.ст. 11 , 18, Закону України Про виконавче провадження , суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання старшого державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполь ОСОБА_1 про примусовий привід боржника ОСОБА_2, відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом п'ятнадцяти днів, з дня проголошення ухвали.

Ухвала складена 10 серпня 2018 року.

Суддя О.О. Костромітіна