Постанова

від 06.08.2018 по справі 908/1947/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

06.08.2018 справа №908/1947/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засіданняОСОБА_4 за участю представників : від позивача від відповідачів від третьої особи ОСОБА_5, за довіреністю 1.не з'явився ОСОБА_6, за довіреністю ОСОБА_7, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» , с.Михайлівка Вільнянського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 р. (повний текст складено 19.02.2018 р.) у справі№ 908/1947/16 (головуючий суддя Боєва О.С., судді Корсун В.Л., Федорова О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-М» , с.Михайлівка Вільнянського району Запорізької області до відповідачів 1.Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, м.Вільнянськ Запорізької області; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» , с.Михайлівка Вільнянського району Запорізької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Запорізької обласної державної адміністрації, м.Запоріжжя про визнання незаконними та скасування розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.15, № 317 від 30.09.15 В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос-М" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич", в якій просило суд визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області №218 від 27.07.2015, № 317 від 30.09.2015, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 (зареєстрований 08.10.2015 за № 03); скасувати запис №13481763 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди землі площею 95,10000 га з кадастровим номером 23215840000:02:001:0001.

В обґрунтування заявлених вимог покладено порушення переважного права позивача на отримання в оренду спірних не витребуваних (не розподілених) земельних часток та недотримання Вільнянською районною державною адміністрацією порядку надання в оренду земельних часток (паїв).

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача, до участі у справі судом залучено Запорізьку обласну державну адміністрацію.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 у справі №908/1947/16 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрос-М до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 року, розпорядження № 317 від 30.09.2015 року, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрований 08.10.2015 року за № 03), відмовлено.

Додатковим рішенням від 22.11.2016 провадження у справі в частині вимог до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" про скасування запису №13481763 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди землі площею 95,10000 га з кадастровим номером 23215840000:02:001:0001 припинено; провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015, розпорядження № 317 від 30.09.2015 припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 рішення суду першої інстанції у даній справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2017 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 у справі № 908/1947/16 скасовано . Справу № 908/1947/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо не порушення права позивача на отримання в оренду не витребуваних (не розподілених) земельних часток (паїв), а також висновків про те, що оскаржувані розпорядження вичерпали свою дію внаслідок укладення між відповідачами договору оренди землі від 02.10.2015.

Позивачем при новому розгляді підтримано позовні вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Вільнянської районної державної адміністрації від 27.07.2015 № 218, від 30.09.2015 № 317; просив стягнути витрати зі сплати судового збору з обох відповідачів, тому суд першої інстанції дійшов висновку та розглядав підтримані позивачем вимоги щодо відповідача-1 та відповідача-2.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 у справі №908/1947/16 позовні вимоги до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області задоволені. Скасовано розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015. Скасовано розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 317 від 30.09.2015. Стягнуто з Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, код ЄДРПОУ 02140870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-М» (Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул. Молодіжна, 22, код ЄДРПОУ 39093354) суму 2756,00 грн. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що надаючи розпорядженнями дозвіл на складання та затвердження технічної документації з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) з присвоєнням окремого кадастрового номера, районною державною адміністрацією порушено приписи спеціального законодавства, яким врегульовано порядок передачі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду. Із оспорюваних розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації не вбачається, що землі були передані в оренду відповідачу-2 на підставі сертифікатів, виданих після проведення розпаювання колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або сільськогосподарського акціонерного товариства.

Судом встановлено, що в преамбулі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 наявне посилання на врахування, при його прийнятті, постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15, згідно з якою Вільнянська РДА мала вчинити дії, направлені на повторний розгляд заяви (клопотання) щодо надання дозволу ТОВ Агрофірма Славутич від 07.07.20914 №43 на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв). Натомість, розпорядженням № 218 від 27.07.2015 ТОВ «Агрофірма «Славутич» було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Тому, твердження відповідачів, що вказане розпорядження прийняте на виконання постанови суду у справі №808/2341/15 є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки ним фактично надано дозвіл на виготовлення іншого виду документації із землеустрою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 у справі №908/1947/16 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не виконано вимоги ст.316 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для судів першої та апеляційної інстанції. Судом першої інстанції не враховано позицію, викладену в постанові Верховного суду України від 11.11.2014 року у справі №21-405а14. Судом не враховано, що ТОВ Агрос-М вже використало своє право на оскарження укладеного між відповідачами у даній справі договору оренди землі від 02.10.2015 року шляхом звернення до суду з самостійним позовом, за результатом розгляду якого у задоволенні позову відмовлено. Тому, даний позов не може бути задоволеним, оскільки оскаржувані розпорядження вичерпали свою дію шляхом виконання, а їх скасування не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки у останнього виникло право користування земельною ділянкою, яке ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Донецьким апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження у справі №908/1947/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» ; учасникам справи ухвалено надати суду відзиви на апеляційну скаргу.

Враховуючи прийняте Вищою радою правосуддя 29.03.2018 року рішення про звільнення з посади, у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я, судді Будко Н.В., яка є головуючим суддею у справі, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді: Геза Т.Д., Радіонова О.О.

Позивач, ТОВ Агрос-М проти задоволення вимог та доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить залишити апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма Славутич без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 року у справі № 908/1947/16 залишити без змін.

Запорізька обласна державна адміністрація проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Наполягає на числених порушеннях Вільнянською райдержадміністрацією при прийнятті оспорюваних розпоряджень, приписів законодавства яким регулюється порядок передачі в оренду невитребуваних (нерозподілених) земельних часток, наголошує на законності та обґрунтованості прийнятого судом рішення.

Донецьким апеляційним господарським судом призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ «Агрофірма «Славутич» на рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 р. у справі №908/1947/16 на 24.05.2018. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/1947/16 у приміщенні суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2018 задоволено клопотання Запорізької обласної державної адміністрації про участь представника у судовому засіданні 24.05.2018 року по справі №908/1947/16 в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Запорізької області.

У зв'язку з перебуванням на лікарняному члена колегії-судді ОСОБА_8, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді: Геза Т.Д., Склярук О.І.

Ухвалою від 24.05.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2018 о 14:00 год. Задоволено клопотання учасників судового процесу про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/1947/16.

У звязку з перебуванням у відпустці на день розгляду справи - 19.06.2018 члена колегії-судді ОСОБА_2, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді: Геза Т.Д., Москальова І.В.

Ухвалою від 19.06.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 17.07.2018 о 15:30 год. Задоволено клопотання учасників судового процесу про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/1947/16.

У зв'язку з перебуванням у відпустках на день розгляду справи - 17.07.2018 членів колегії, судді Гези Т.Д. та судді Москальової І.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді: Склярук О.І., Чернота Л.Ф.

Ухвалою від 17.07.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 06.08.2018 о 15:30 год.

В судових засіданнях апеляційної інстанції, які проводилися в режимі відеоконференції представники апелянта наполягали на задоволенні вимог та доводів апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представником відповідача-1 підтримано вимоги апеляційної скарги.

Представники позивача та третьої особи, просили суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення повноважних представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивач - ТОВ «Агрос-М» , звернувся до відповідача-1 - Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, з клопотанням б/н від 24.02.2014 (том 1 а.с.161) про передачу в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), в тому числі: за контуром № 327 площею 63,1 га, № 107 площею 36,3 га, № 490 площею 95,1 га, що знаходяться на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області відповідно до проекту реформування ВАТ «Чапаївське» та схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї). Позивач просив виділити та надати їх в оренду єдиним масивом для сільськогосподарського виробництва на термін до їх виділення в натурі власникам.

Листом від 25.03.2014 № 01-17/0357 (том 1 а.с. 166) Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області відмовила ТОВ «Агрос-М» у наданні нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду.

В подальшому позивач повторно звертався до Вільнянської районної державної адміністрації із клопотаннями: № 3 від 11.04.2014, № 4 від 04.11.2014, № 2-2015 від 16.02.2015 (том 1 а.с.162-165) про передачу в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок.

Як зазначено позивачем, вказані звернення були залишені без розгляду до березня 2015 року, коли на вимогу Запорізької обласної державної адміністрації (лист від 04.03.2015 №09501/08-32, протокол наради від 13.01.2015 з розгляду звернення ТОВ «Агрос-М» , том 1 а.с. 175-177), відповідач-1 був змушений повернутись до розгляду питання передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 10.03.2015 проведено засідання комісії з розгляду земельних питань, оформлене протоколом № 1 (том 1 а.с.112-117), згідно з яким, за наслідками розгляду четвертого питання порядку денного вирішено: надати дозвіл на виготовлення проектів землеустрою на відведення земельних ділянок на заявлені позивачем землі іншим суб'єктам господарювання, в тому числі ТОВ «Агрофірма «Славутич» (відповідачу-2 у справі), ТОВ «Агрос-М» в наданні такого дозволу та надання земельних ділянок в оренду єдиним масивом відмовлено. При цьому зазначено, що перевагу надано тим підприємствам, що фактично використовували земельні ділянки та вносили за це плату протягом тривалого часу, однак без правовстановлюючих документів, та враховано наявність їх звернень у 2014 році щодо отримання в оренду запитуваних невитребуваних земельних часток (паїв).

Зазначене рішення засідання комісії, оформлене вищевказаним протоколом, стало підставою для прийняття головою Вільнянської районної державної адміністрації 26.03.2015 розпоряджень №№ 98, 101, 102 (том 1 а.с.155-156), які були скасовані розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 09.06.2015 № 201.

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації №218 від 27.07.2015 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ «Агрофірма «Славутич» , керуючись статтями 6, 13, 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статтею 13 Закону України Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , статтею 17 Земельного Кодексу України, враховуючи постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року по справі № 808/2341/15, та ухвалу про виправлення описки від 22.06.2015 року у справі № 808/2341/15, постанову відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 15.07.2015, розглянувши заяву (клопотання) директора ТОВ Агрофірма Славутич від 07.07.2014, надано дозвіл ТОВ Агрофірма Славутич на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля №490 площею 95,1 га, контуром поля №327 площею 28 га, контуром поля №107 площею 36,3 га, розташованих на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду.

На підставі вказаного розпорядження головою Вільнянської районної державної адміністрації 30.09.2015 було прийнято розпорядження №317 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич", пунктами 1, 2, 3 якого вирішено:

1) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, територія Михайлівської сільської ради, за межами населених пунктів площею 95,1000 га (кадастровий номер 2321584000:02:001:0001) із земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) для послідуючої передачі в оренду, до моменту витребування власниками земельних часток (паїв);

2) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" в оренду земельну ділянку площею 95,1000 га (сіножаті), розташовану на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (кадастровий номер 2321584000:02:001:0001), строком на 10 років, з орендною платою у розмірі 10 (десять) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, до моменту її витребування;

3) Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" звернутись в місячний термін з дня видання цього розпорядження до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області для укладення договору оренди землі.

02.10.2015 року, на підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації №317 від 30.09.2015, між Вільнянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого в строкове платне користування орендаря передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) загальною площею 95,1000 га (сіножаті) (кадастровий номер 2321584000:02:001:0001) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос-М" оскаржено правомірність укладеного між відповідачами у даній справі вищевказаного договору оренди землі від 02.10.2015, шляхом звернення до господарського суду Запорізької області з позовом, за результатом розгляду якого рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2016 у справі №908/1437/16, що залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрос-М» про визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015, укладеного між Вільнянською районною адміністрацією Запорізької області та ТОВ «Агрофірма «Славутич» . Підставою для відмови у позові судами визначено чинність розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015, № 317 від 30.09.2015.

ТОВ «Агрос-М» звернулося до суду з даним позовом, який обґрунтовано порушенням оскаржуваними розпорядженнями прав позивача внаслідок надання переваг другому відповідачу шляхом передачі йому в оренду спірної земельної ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності та недотримання відповідачем-1 порядку надання в оренду земельних часток (паїв).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Скасовуючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 у справі №908/1947/16, суд касаційної інстанції у постанові від 04.10.2017 зауважив, зокрема, що зазначаючи про можливість складання технічної документації з встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості щодо нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок з присвоєнням окремого кадастрового номера, суди попередніх інстанцій не спростували доводів позивача про порушення Вільнянською районною державною адміністрацією при виданні спірних розпоряджень приписів спеціального законодавства, яким врегульовано порядок передачі нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок в оренду. При цьому з оспорюваних розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації не вбачається, землі якого колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або сільськогосподарського акціонерного товариства та на підставі яких сертифікатів були передані в оренду відповідачу-1.

За положеннями статті 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з п.п. «а» , «в» , «ж» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до п. 11 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".

Згідно з п.п.16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України (чинного з 01.01.2002) громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Закон України «Про оренду землі» (ст.2) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності. Відповідно до Перехідних положень цього закону передбачено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Поряд з цим, Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 №720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Як визначено у пунктах 1, 6 наведеного Указу паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Указом Президента України від 03.12.1999 №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, Кабінету Міністрів України доручено здійснити організаційні заходи щодо запровадження спрощеного порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування та виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв), яка звернулася із заявами про відведення земельних ділянок в натурі, з метою спільного використання або надання в оренду цих ділянок, запроваджено, зокрема, обов'язкове укладання підприємствами, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, а також спрощений порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування.

На виконання Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" наказом Держкомзему України від 17.01.2000 № 5 затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю), сторонами якого є виключно власник (ки) земельної (-их) частки (-ок) (паю) (-їв) як орендодавці та юридичні особи, які використовують землю для сільськогосподарських потреб як орендарі.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено положеннями Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статтею 3 якого передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Відповідно до Закону у разі подання заяв про виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (стаття 11 Закону).

Тобто, в подальшому, для осіб, які здійснюють оформлення державного акту на право приватної власності, необхідно відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку.Однак вказаний обов'язок визначений лише для власників земельних часток.

Враховуючи положення пункту 3 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та вимоги до форми сертифіката на право на земельну частку (пай), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)", встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Виходячи з наведених положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Водночас земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст.79 Земельного кодексу України). На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об'єктами земельних відносин і мають різний правовий режим; у випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у випадку оренди земельної частки (паю), так і у випадку оренди земельної ділянки.

За умовами п. 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» № 122 від 04.02.2004 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

З викладеного вбачається, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а відтак надання таких ділянок у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відтак, законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.

При цьому оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вказане також унеможливлює розроблення технічної документації та присвоєння кадастрового номера орендованої земельної ділянки.

Водночас спеціальним законодавством не визначено спеціального порядку передачі невитребуваних земельних ділянок (паїв) відповідним державним адміністраціям, з яким пов'язане виникнення права на розпорядження ними згідно статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Розпорядженнями Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015, № 317 від 30.09.2015, передача відповідачу-2 в оренду була здійснена щодо нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), зокрема, на підставі статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Отже як вірно зазначено судом першої інстанції, надаючи вказаними розпорядженнями дозвіл на складання та затвердження технічної документації з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) з присвоєнням окремого кадастрового номера, районною державною адміністрацією порушено приписи вищенаведеного спеціального законодавства, яким врегульовано порядок передачі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду.

Із оспорюваних розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації не вбачається, землі якого колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або сільськогосподарського акціонерного товариства та на підставі яких сертифікатів були передані в оренду відповідачу-1.

Зі змісту преамбули розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 вбачається, що при його прийнятті враховано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року по справі №808/2341/15, та ухвалу про виправлення описки від 22.06.2015 року у справі № 808/2341/15, та постанову відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 15.07.2015.

Відповідач-1 посилається на вказану постанову суду як на підставу прийняття зазначеного розпорядження.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/2341/15 від 13.05.2015 (з урахуванням ухвали від 22.06.2015 про виправлення описки в даті винесення постанови) задоволено позов ТОВ «Агрофірма «Славутич» , визнано протиправною та скасовано відмову Вільнянської районної державної адміністрації від 04.08.2014 №01-17/0775 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля №490 площею 95,1 га (багаторічні насадження), за контуром поля №327 площею 28 га (сіножаті), за контуром поля №107 площею 36,3 га (сіножаті), загальною площею 159,4 га, розташованих на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду.

Зобов'язано Вільнянську районну державну адміністрацію вчинити дії направлені на повторний розгляд заяви (клопотання) щодо надання дозволу ТОВ Агрофірма Славутич від 07.07.2014 №43 на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля №490 площею 95,1 га (багаторічні насадження), за контуром поля №327 площею 28 га (сіножаті), за контуром поля №107 площею 36,3 га (сіножаті), загальною площею 159,4 га, розташованих на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду.

Отже, Вільнянська РДА мала розглянути заяву (клопотання) ТОВ Агрофірма Славутич від 07.07.2014 року щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв).

При цьому, в постанові Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/2341/15 від 13.05.2015 зазначено, що підставою для визнання протиправною і скасування відмови Вільнянської райдержадміністрації стала та обставина, що, надаючи відмову, райдержадміністрація посилалася на невизначеність порядку передачі невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) та відповідної документації із землеустрою.

Натомість, розпорядженням № 218 від 27.07.2015 року ТОВ «Агрофірма «Славутич» було надано дозвіл (не маючи про це заяви ТОВ АФ Славутич ) на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не надають право стороні у справі самовільно змінювати спосіб виконання прийнятого судового рішення або виконувати його в інший спосіб, ніж встановлений в рішенні.

Таким чином, твердження відповідачів, що розпорядження № 218 від 27.07.2015 року прийняте на виконання постанови суду у справі №808/2341/15, є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки ним фактично надано дозвіл на виготовлення іншого виду документації із землеустрою.

Крім того, як встановлено судом, позивач, ТОВ «Агрос-М» звертався до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області щодо виділення та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), в тому числі: за контуром № 490 площею 95,1 га, з відповідним клопотанням, яке датовано 24.02.2014 (одержано райдержадміністрацією в той же день), отже значно раніше, ніж відповідач-2, яке також мало бути враховано відповідачем-1 при розгляді заяви відповідача-2.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, які спрямовані на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначено Законом України Про землеустрій , відповідно до положень ст.ст.20,25 якого, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, в тому числі, в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 50 вказаного Закону).

Згідно змісту ст. 55 цього Закону на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), здійснюється встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Щодо наполягання апелянта на неврахуванні судом першої інстанції позиції, викладеної в постанові Верховного суду України від 11.11.2014 року №21-405а14, слід зазначити наступне.

Скасовуючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 у справі №908/1947/16, суд касаційної інстанції зауважив, що суди попередніх інстанцій, зазначаючи, що оспорювані розпорядження як акт індивідуальної дії є реалізованими і вичерпали свою дію шляхом їх виконання, внаслідок укладення між відповідачами відповідного договору оренди землі від 02.10.2015, не врахували наступного. Дійсно, самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не виконує функції захисту порушеного права, що, однак, не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів. Разом з тим, судами не враховано, що ТОВ "Агрос-М" вже використало своє право на оспорення укладеного між відповідачами у даній справі договору оренди землі від 02.10.2015 шляхом звернення до господарського суду Запорізької області з самостійним позовом. Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2016 у справі № 908/1437/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016, у задоволені позову ТОВ "Агрос-М" про визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015 відмовлено. Водночас, із зазначених судових актів вбачається, що єдиною підставою для відмови у позові судами було визначено саме чинність розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015, №317 від 30.09.2015, правомірність прийняття яких є предметом оскарження у даній справі №908/1947/16.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 року у справі № 923/466/17 відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14.

ОСОБА_9 Верховного Суду дійшла висновку про те, що розгляд позову про визнання спірного рішення ради недійсним без заявлення вимоги про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі зазначеного рішення щодо права користування земельною ділянкою, вплине на законність таких документів та відновить порушені права для користувачів спірної земельної ділянки.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу (позивача) не можна покладати обов'язок об'єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Вимога про визнання розпоряджень незаконними є за своєю суттю вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами.

За змістом ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Зважаючи на те, що за наслідками оцінки фактичних обставин справи встановлена незаконність оскаржуваних рішень (розпоряджень) органу виконавчої влади, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Встановивши невідповідність оспорюваних розпоряджень вимогам чинного на момент їх прийняття законодавства, порушення ними принципів рівності і справедливості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, шляхом скасування розпоряджень голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області №218 від 27.07.2015 та № 317 від 30.09.2015, відмовивши при цьому у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» , оскільки спірні розпорядження відповідачем-2 не приймалися, а тому порушень відповідачем-2 прав та (або) охоронюваних законом інтересів позивача, при прийнятті відповідачем-1 оскаржуваних розпоряджень, не вбачається.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 р. (повний текст складено 19.02.2018 р.) у справі № 908/1947/16.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 р. (повний текст складено 19.02.2018 р.) у даній справі покладаються на заявника.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» , с.Михайлівка Вільнянського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 р. (повний текст складено 19.02.2018 р.) у справі №908/1947/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 р. (повний текст складено 19.02.2018 р.) у справі № 908/1947/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 06.08.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 13.08.2018р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3