Постанова

від 08.08.2018 по справі 2029/2-2954/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 2029/2-2954/11-ц

провадження № 61-4228св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Укргазбанк ,

відповідач - ОСОБА_4,

особа, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року у складі судді Овсяннікової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року публічне акціонерне товариство Укргазбанк (далі - ПАТ Укргазбанк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 жовтня 2007 № 222 (далі - кредитний договір), укладеним між сторонами, звернути стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 15 жовтня 2007 року ПАТ Укргазбанк та ОСОБА_4 уклали кредитний договір, за умовами якого відповідачу відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом - 200 тис. дол. США зі строком повернення до 12 жовтня 2012 року та сплатою 12,9 % річних.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором 15 жовтня 2007 року сторони уклали іпотечний договір № 166, за умовами якого ОСОБА_4 передав ПАТ Укргазбанк в іпотеку нерухоме майно.

Відповідач умови кредитного договору не виконував, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 223 661,12 дол. США та 60 653 грн пені, у зв'язку з чим у позивача як іпотекодержателя виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2012 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ Укргазбанк 252 277,94 дол. США заборгованості за кредитним договором та 559 922,71 грн пені. У рахунок погашення стягнутої судом заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на нежитлову будівлю літ. А-2 по АДРЕСА_1 загальною площею 1187,9 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_4 Вирішено питання про судові витрати у справі.

Дружина відповідача у справі - ОСОБА_5 не погодилася з вказаним рішенням суду першої інстанції та оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року ОСОБА_5 у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2012 року відмовлено.

Ухвала судді апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням питання про права та обов'язки ОСОБА_5 не вирішено, право на оскарження рішення суду першої інстанції в силу приписів статті 292 ЦПК України в редакції чинній на час постановлення оскаржуваної ухали, не виникло, а тому відсутні підстави для прийняття її апеляційної скарги.

У касаційній скарзі, поданій 09 вересня 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття її апеляційної скарги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у неї права на оскарження рішення місцевого суду є передчасним та перешкоджає подальшому провадженню у справі. Звернувши стягнення на предмет іпотеки, що перебуває у спільній сумісній власності, суд вирішив долю її 1/2 частини у спільному майні, не залучивши її до участі у справі та не надавши можливості захистити свої майнові права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

06 грудня 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло пояснення ПАТ Укргазбанк на касаційну скаргу, яке мотивовано тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та постановленою з дотримання норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

23 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

На час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року

№ 11-рп /2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції), де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом цієї статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається в несприятливих для них наслідках.

ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2012 року, посилаючись на порушення цим рішенням її прав як співвласника іпотечного майна, оформленого на ім'я ОСОБА_4, яке є спільним майном подружжя. Вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 28 березня 1986 року. На час укладення кредитного договору та договору іпотеки предмет іпотеки мав 88 % готовності та будувався нею разом з відповідачем. Звернувши стягнення на предмет іпотеки, що перебуває у спільній сумісній власності, суд вирішив долю її 1/2 частини у спільному майні, не залучивши її до участі у справі та не надавши можливості захистити свої майнові права.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у ОСОБА_5 права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про її права та обов'язки, є передчасним, суперечить змісту статті 292 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

За таких обставин відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України ухвала апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. І. Крат В. П. Курило