ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"14" серпня 2018 р.Справа № 922/3565/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши справу
за заявою ТОВ "Делюкс Компані", м. Харків до ТОВ "Делюкс Компані", м. Харків про визнання банкрутом за участю сторін:
пр-к Центральної ОДПІ м. Харкова - ОСОБА_2 (дов. від 20.12.17 р.),
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від 07.12.2016 року ТОВ "Делюкс Компані" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_3, якого зобов`язано виконати всі дії по ліквідації банкрута, докази надати суду.
Ухвалою суду від 09.08.17 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ТОВ "Делюкс Компані" та припинено провадження у справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. ухвалу господарського суду від 09.08.17 р. скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції.
На підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу призначено для подальшого розгляду судді Міньковському С.В.
Ухвалою суду від 11.04.2018 р. призначено звіт ліквідатора до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши ліквідатора надати суду звіт ліквідатора з урахуванням висновків, викладених в постанові апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 22.05.18 р. відкладено розгляд справи в зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу.
В судовому засіданні 12.07.18 р. постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 14.08.18 р. ліквідатор знову не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника кредитора, суд встановив наступне.
10.04.18 р. до господарського суду від ТОВ "Провід Групп" надійшло клопотання про проведення почеркознавчої експертизи судової справи №922/4508/16, перед якою поставити питання:
- чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ "Делюкс Компані" ОСОБА_3 у оригіналі нотаріально завіреної довіреності на представництво інтересів ліквідатора у судових та інших органах влади тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
- чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ "Делюкс Компані" ОСОБА_3 у оригіналі нотаріально завіреної заяви, що відображає волю ОСОБА_3 у добровільному здійсненні обов'язків ліквідатора, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
- чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ "Делюкс Компані" ОСОБА_3 у картках із зразками підпису та відбитку печатки тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
- чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ "Делюкс Компані" ОСОБА_3 у ліквідаційному балансі та інвентаризаційних документах підприємства?
Проведення даної експертизи просить суд доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4.
Щодо клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.
Як встановлено судом, до 26.12.2012 р. почеркознавчі дослідження за копіями документів регламентувалися відповідними документами суб'єктів судово-експертної діяльності України, зокрема, трьома нормативно-методичними документами Міністерства юстиції України, а саме: 1) Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз (затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 р. за № 705/3145), де п. 3.5 було визначено наступне: «У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано в постанові (ухвалі) про її призначення.» . 2) Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 р. за № 705/3145), де було визначено наступне: « 1. … У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу. У таких випадках можуть вирішуватися такі питання: Чи виконано певною особою рукописний текст (рукописні записи) у документах, електрофотографічні копії яких надані на дослідження? Чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він зазначений? …» . 3) Методичними рекомендаціями з питань призначення та проведення комплексних судових експертиз, що виконуються комісією експертів (внесено до Реєстру методик проведення судових експертиз у 2009 році за № 0.1.16), якими визначено наступне. 3.1. « 1.1. Предмет комплексної судової почеркознавчої і судово- технічної експертизи документів - фактичні дані і обставини справи, встановлювані на базі інтеграції спеціальних знань в галузях почеркознавства та технічного дослідження документів про виконавця (виконання) певних записів (підписів), можна диференціювати за чотирма групами: 1.1.1. Про виконавця певних записів (підписів) по копіях документів, виготовлених за допомогою копіювальних апаратів електрофотографічного і струминного способу утворення зображень (далі - копії)... 1.2. Об'єкти комплексної судової почеркознавчої і судово-технічної експертизи документів: копії документів; документи, записи (підписи) в яких виконані із застосуванням попередньої технічної підготовки; утворені за допомогою факсиміле-кліше; рукописні записи; вільні, умовно-вільні і експериментальні зразки почерку для порівняльного дослідження й ін. 1.3. Завдання комплексної судової почеркознавчої і судово-технічної експертизи документів можна диференціювати відповідно до її предмету на 4 групи: 1.3.1. Встановлення виконавців записів (підписів) по копіях документів… 1.6.1. У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути надані експертові, можливе проведення експертизи за копіями документів. У таких випадках почеркознавчі дослідження повинні проводитися тільки після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питань про відсутність (наявність) монтажу… При встановленні експертом в галузі технічного дослідження документів факту монтажу, питання про виконавця підпису (запису), зображення якого міститься в копії змонтованого документа, не вирішується… При встановленні експертом в галузі технічного дослідження документів факту відсутності монтажу, питання про виконавця підпису (запису), зображення якого міститься в копії документа, розв'язується експертом-почеркознавцем… При неможливості встановлення експертом у галузі технічного дослідження документів факту монтажу, повинні проводитися дослідження зображення запису (підпису) експертом-почеркознавцем з метою встановлення виконавця підпису…» .
Аналізом положень Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та змісту останнього речення п. 1.6.1. Методичних рекомендацій з питань призначення та проведення комплексних судових експертиз, що виконуються комісією експертів встановлені певні протиріччя: першим документом було визначено, що тільки у разі встановлення відсутності факту монтажу в копії наданого на дослідження документа можливо проведення почеркознавчих досліджень; другим документом визначено, що при неможливості встановлення факту монтажу в копії документа повинні проводитися почеркознавчі дослідження зображення запису (підпису) з метою встановлення виконавця.
З 26.12.2012 р. було внесено зміни до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, який став нести наступний зміст: «Коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта)» .
Такий методичний підхід до проведення почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів був визначений одночасно із змінами до вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз внесеними змінами до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до переліку об'єктів, що підлягають дослідженню при проведенні зазначених експертиз, а саме: - у підрозділі 1.1 розділу 1 «Почеркознавча експертиза» для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів; - у підпункті 3.2.1 підрозділу 3.2 розділу 3 «Технічна експертиза документів» для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів; - у підпункті 3.3.5 підрозділу 3.3 розділу 3 «Технічна експертиза документів» для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.
Крім того, станом на дату проведення судового засідання п. 3.5 зазначеної вище Інструкції про призначення та проведення судових експертиз має наступну редакцію:
"3.5. Коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта)." (пункт 3.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2015 р. N 1350/5).
Таким чином, на сьогоднішній день фактично копії документів виведені з переліку основних об'єктів дослідження почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів.
Відповідно до п. 3.13 ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять (затверджено наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97), визначено поняття оригіналу документа як примірника документа, що першим набуває юридичної сили. Таким чином, з огляду на вище викладене можна визначити поняття оригіналу документа у наступній редакції: Оригінал документа - офіційний документ, що першим набуває юридичної сили, складений відповідно до визначених нормативно вимог на певному матеріальному носії, виданий вперше, що містить інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, що спричинили чи здатні cпричинити наслідки правового характеру, та може бути використана як документ - доказ у правозастосовній діяльності. Такий документ складається, видається чи посвідчується повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Тобто, іншими словами це справжній документ, виданий вперше. Оригіналів документа може бути декілька.
Відповідно до п. 3.14 ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, дублікат оригіналу - це повторно оформлений службовий документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу документа, що має таку саму юридичну силу. При цьому, у правому верхньому куті лицьової сторони першого аркушу дублікату документа повинна наноситися відмітка «Дублікат» .
Визначення копії документа зазначено у п. 3.10 ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, а саме: «копія документа - документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках деяких його зовнішніх ознак» . Пунктами 3.15 та 3.16 цього ж стандарту визначено і види копій, відповідно: незасвідчена копія - копія документа, в якій немає реквізитів, що надають їй юридичної сили; засвідчена копія - копія документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу. Копії документів у почеркознавчій експертизі та технічній експертизі документів отримали назву технічних зображень документів.
Тобто, копія документа повинна повністю відповідати оригіналу та мати, якнайменше, відмітку «Копія» , засвідчувальні написи, скріплені відбитком печатки.
Таким чином, об'єктами почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів апріорі можуть бути наступні документи: оригінал документа; дублікат оригіналу документа; засвідчена копія; незасвідчена копія, але, враховуючи викладені вище нормативно-методичні вимоги до об'єктів зазначених експертиз, на сьогоднішній день дослідженню підлягають лише оригінал документа та дублікат оригіналу документа.
При цьому слід мати на увазі, що статус документа (оригінал, дублікат, копія) визначається не експертом, а органом, що призначив експертизу в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.
Однак, кредитором не надано суду належний матеріал та не зазначено, що саме може бути використано в якості матеріалу зі справи про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані", що може бути досліджений на підставі судової експертизи.
Крім того, суд зазначає, що оригінали документів, які містились у справі про банкрутство ТОВ "Делбкс Компані" було вилучено на підставі протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.03.2018 р. та підтверджується копією опису вилучених документів і ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 02.03.18 р.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 36). На це «право на суд» , в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» , (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання кредитора про призначення почеркознавчої експертизи.
Крім того, враховуючи, що ліквідатор в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив, суд дійшов висновку про відкладення розгляду звіту ліквідатора.
Згідно ст. 216 ГПК України в редакції від 15.12.17 р. суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в разі необхідності витребування нових доказів.
Керуючись ст.ст. 2, 37-48, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 74, 77, 86, 202, 216, 233-235 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити кредитору ТОВ "Провід Групп" в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
2. Відкласти розгляд звіту ліквідатора на "18" вересня 2018 р. о(об) 11:00 год., за адресою: м. Харків, пл. Свободи 5 Держпром 8-й під'їзд, зал № 111.
3. Повторно зобов'язати ліквідатора надати суду звіт ліквідатора з урахуванням висновків, викладених в постанові апеляційної інстанції.
4. Явку в судове засідання ліквідатора визнати обов'язковою .
5. Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, банкруту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в частині відмови в задоволенні клопотання протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 15.08.2018 р.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2018 |
Оприлюднено | 16.08.2018 |
Номер документу | 75895528 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Міньковський С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні