Ухвала

від 18.09.2018 по справі 922/3565/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" вересня 2018 р. Справа № 922/3565/16

вх. № 3565/16

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Чернова В.О.

за участю сторін: не з'явились

Розглянувши справу

за заявою ТОВ "Делюкс Компані", м. Харків

до ТОВ "Делюкс Компані", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 07.12.2016 року ТОВ "Делюкс Компані" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_1, якого зобов`язано виконати всі дії по ліквідації банкрута, докази надати суду.

Ухвалою суду від 09.08.17 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ТОВ "Делюкс Компані" та припинено провадження у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. ухвалу господарського суду від 09.08.17 р. скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції.

На підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу призначено для подальшого розгляду судді Міньковському С.В.

Ухвалою суду від 11.04.2018 р. призначено звіт ліквідатора до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши ліквідатора надати суду звіт ліквідатора з урахуванням висновків, викладених в постанові апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 22.05.18 р. відкладено розгляд справи в зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу.

В судовому засіданні 12.07.18 р. постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.08.2018 р. відмовлено кредитору ТОВ "Провід Групп" в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи; відкладено розгляд звіту ліквідатора.

31.08.2018 до суду від ТОВ "Провід Групп" надійшла заява, в якій кредитор повідомив про те, що під час проведення внутрішньої інвентаризації на підприємстві було встановлено, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладений між ТОВ "Провід Групп" та ТОВ "Делюкс Компані" розірвано й усі права та обов'язки за договором припинені. Отже, заявник вважає, що кредиторські вимоги на суму 539000,00 грн в провадженні у справі про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані" були заявлені помилково, оскільки договір втратив чинність шляхом розірвання, так як новий позичальник (боржник) не здійснив оплату договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строки, встановлені в претензії від 14.12.2015, а саме до 21.12.2015.

Крім того, 31.08.2018 представником ліквідатора було надано до суду пояснення, в яких зазначалося про наявність листа від кредитора ТОВ "Провід Групп" про те, що ТОВ "Делюкс Компані" не несе жодних зобов'язань перед ТОВ "Провід Групп" внаслідок розірвання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015. Крім того, представник ліквідатора повідомив про те, що згідно з останньою поданою податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за рік, що передував подачі заяви про порушення провадження у справі, ТОВ "Делюкс Компані" отримало прибуток в розмірі 10000,00 грн, у зв'язку з чим у нього виникли зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 1800,00 грн. Однак, у проміжному ліквідаційному балансі були відображені лише податкові зобов'язання на суму 1800,00 грн, проте сам прибуток не зазначався. Отже, активи підприємства складали 10000,00 грн, а зобов'язання перед органами ДФС - 1800,00 грн. На думку представника ліквідатора ці обставини свідчать про відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості, як на момент звернення із заявою про відкриття ліквідаційної процедури, так і на момент подачі проміжного ліквідаційного балансу, тобто, не відображали реального стану речей по справі, та ліквідатору не були відомі взагалі.

Ліквідатор в судове засідання 18.09.2018 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в зв'язку з чим суд розглядає справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, надані суду додаткові документи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані" з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р., яка застосовується до даної справи (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підтвердження обставин, викладених в заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані", було надано низку документів, складання яких є обов'язковим відповідно до норм чинного законодавства, в тому числі акти інвентаризації та інвентаризаційні описи, відповідно яких основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти у боржника були відсутні, дебіторська заборгованість боржника склала 500000,00 грн. Було встановлено, що в межах строків, встановлених для прийняття кредиторських вимог, до ліквідатора надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. Крім того, ліквідатором було виявлено заборгованість підприємства перед Київською ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на суму 1800,00 грн.

Відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого рішенням загальних зборів засновників від 08.10.2016, та даних бухгалтерського обліку, наданих до суду, загальна кредиторська заборгованість боржника склала 540800,00 грн, а дебіторська заборгованість склала 500000,00 грн.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та наявних у справі доказів судом було винесено ухвалу про порушення провадження про банкрутство.

Постановою господарського суду Харківської області від 07.12.2016 ТОВ "Делюкс Компані" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1, якого зобов'язано в строк до 07.12.2017 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

08.12.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

28 грудня 2016 року до суду надійшла заява Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Ухвалою суду від 26.01.2017 р. визнано вимоги Центральної ОДПІ м. Харкова на суму 1800,00 грн та включено до третьої черги реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2017 було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Делюкс Компані" в наступному складі: Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 1800,00 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів боржника; ТОВ "Провід Групп" в сумі 539000,00 грн - 6 черга погашення, як неконкурсні.

Як вбачається з наданого реєстру вимог кредиторів боржника, ліквідатором вимоги ТОВ "Провід Групп" в розмірі 539000,00 грн, які були заявлені поза межами встановленого строку для їх подання, включено до шостої черги реєстру за даними бухгалтерського обліку боржника.

Але, з поданих до суду директором ТОВ "Провід Групп" та представником ліквідатора 31.08.2018 документів вбачається, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015 був розірваним ще до подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані", оскільки боржник не здійснив оплату за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строки, встановлені в претензії від 14.12.2015, а саме до 21.12.2015 р., а тому у боржника наразі відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн та дебіторська заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" на суму 500000,00 грн.

Судом досліджено надані документи та встановлено, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладеного між ТОВ "Провід Групп" (первісний позикодавець) та ТОВ "Делюкс Компані" (новий позикодавець) первісний позикодавець відступає, а новий позикодавець набуває право вимоги, належне первісному позикодавцеві відповідно до п. 1, п. 2.4 договору № 2016вп/6 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2014, укладеного між первісним позикодавцем та ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД", код 37567342, що створене та існує відповідно до законодавства України і має таке місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 38.

Згідно з п. 2.1 договору про відступлення права вимоги, право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами на суму 500000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору новий позикодавець сплачує первісному позикодавцеві сплату за набуття права вимоги в розмірі 490000,00 грн. в готівковій формі та/або в безготівковій формі.

Згідно з п. 3.2 договору, строк оплати новим позикодавцем грошових коштів у розмірі 490000,00 грн. в готівковій формі та/або в безготівковій формі на банківський рахунок первісного позикодавця складає 30 банківських днів із дня підписання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015.

ТОВ "Провід Групп" направляло на адресу ТОВ "Делюкс Компані" претензію, у зв'язку з невиконанням новим позичальником своїх зобов'язань по оплаті договору відступлення права вимоги від 15.10.2015.

В подальшому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 14.12.2015 ТОВ "Провід Групп" направило на адресу ТОВ "Делюкс Компані" іншу претензію, згідно з якою у разі несплати новим позикодавцем суми у розмірі 490000,00 грн за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строк до 21.12.2015, укладений договір вважатиметься розірваним.

Оскільки ТОВ "Делюкс Компані" грошові кошти у встановлений ТОВ "Провід Групп" строк не сплатило, 22.12.2015 останній направив на адресу боржника лист-повідомлення, в якому зазначив, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладений між підприємствами, є розірваним та усі права й обов'язки за цим договором вважаються припиненими.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 6.1 договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015 встановлено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Порядок заміни кредитора регулюється ст.ст. 512-519 ЦК України.

Враховуючи, що умовами договору відступлення права вимоги від 15.10.2015 передбачена оплата за відступлення, суд дійшов висновку що на ці правовідносини розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, передбачені ч. 3 ст. 656 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи фактичну відмову ТОВ "Делюкс Компані" сплатити на користь ТОВ "Провід Групп" 490000,00 грн за відступлене право вимоги, ТОВ "Провід Групп" розірвало договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, про що повідомило боржника відповідним листом. В зв'язку з чим, висновок про відсутність кредиторської заборгованості перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн та дебіторської заборгованості перед ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" у розмірі 500000,00 грн є обґрунтованим.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що згідно з останньою податковою декларацією підприємства з податку на прибуток за рік, що передував подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані", задекларовано активів підприємства на суму 10000,00 грн, а зобов'язання перед органами ДФС - 1800,00 грн. Але, як встановлено судом, ліквідатором у проміжному ліквідаційному балансі були відображені лише податкові зобов'язання на суму 1800,00 грн, прибуток на суму 10000,00 грн ліквідатором зазначений не був.

Оскільки провадження у даній справі порушено в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов'язковою передумовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Суд звертає увагу на те, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань, перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов'язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Проте, судом встановлено, що ліквідатором боржника в ході досудової ліквідації було не належним чином проведено інвентаризацію майна ТОВ "Делюкс Компані", оскільки не було вчинено достатніх дій для виявлення кредиторської та дебіторської заборгованості боржника (зокрема, не перевірено за первинними документами наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ "Провід Групп" та дебіторської заборгованості ТОВ "Компані Аміна-ЛТД"), наслідком чого стало звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

Разом з тим, на даний час судом встановлено, що ліквідатором боржника в проміжному ліквідаційному балансі було відображено кредиторську заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" та дебіторську заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015, яка, з огляду на подані до суду 31.08.2018 докази, припинила своє існування ще до подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані"; крім того, ліквідатором в проміжному ліквідаційному балансі не було відображено прибуток підприємства згідно з податковою декларацією у розмірі 10000,00 грн, що в свою чергу вплинуло на викривлення показників проміжного ліквідаційного балансу, а саме актив боржника, які становлять 10000,00 грн, тоді як зобов'язання ТОВ "Делюкс Компані" на момент звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство складають лише 1800,00 грн.

Отже, актив станом на дату складання ліквідатором проміжного ліквідаційного балансу був більший ніж пасив. Таким чином, у ліквідатора були відсутні підстави для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Делюкс Компані" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

На думку суду, виявлені порушення, виключають можливість продовження ліквідаційної процедури та її завершення у встановленому Законом про банкрутство порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства , (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскільки судом встановлено, що боржником не вчинено достатніх дій з дотримання порядку досудової ліквідації юридичної особи в повному обсязі відповідно до чинного законодавства України, під час розгляду справи судом не встановлено ознак неплатоспроможності боржника, натомість встановлено здатність боржника задовольнити вимоги кредиторів, а саме: виявлено, що вартості майна боржника, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію, було достатньо для задоволення вимог кредиторів (отриманий прибуток склав 10000,00 грн, а заборгованість перед кредиторами складала 1800,00 грн), суд вважає, що дана справа не може розглядатися далі та провадження по ній підлягає закриттю на підставі п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство.

При вирішенні питання про вищевказані підстави закриття провадження у справі суд, у відповідності до ч.4 ст.236 ГПК України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 920/1463/15, в яких, зокрема, зазначається про те, що в разі передчасності порушення провадження у справі про банкрутство без з'ясування дотримання заявником всіх передбачених дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання банкрутом, провадження у справі про банкрутство має бути закрите на підставі пункту 12 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство.

Керуючись п. 12 ч. 1 ст. 83, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 86, 202, 233-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 922/3565/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Делюкс Компані".

2. Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, банкруту, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Міньковський С.В.