Постанова

від 14.08.2018 по справі 823/3953/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №823/3953/14

адміністративне провадження №К/9901/5578/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міністерства доходів і зборів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року у складі судді Бабич А.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у складі суддів Гром Л.М., Бєлової Л.В., Костюк Л.О. у справі №823/3953/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Соя до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міністерства доходів і зборів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В :

25 грудня 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаси-Соя (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міністерства доходів і зборів у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 19 грудня 2014 року № 0005252301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 667 007 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 333 504 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

13 лютого 2015 року постановою Черкаського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року, повністю задоволений позов Товариства, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 19 грудня 2014 року № 000525301, з мотивів правомірності формування податкового кредиту платником податку у березні, квітні, липні 2014 року та недоведеності відповідачем податкових правопорушень, за які збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції за ці звітні податкові періоди.

21 квітня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, а саме первинних документів, які мають недоліки.

22 квітня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №823/3953/14 з Черкаського окружного адміністративного суду.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не наданий, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

09 червня 2015 року справа №823/3953/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

17 січня 2018 року справа №823/3953/14 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/5578/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 34863644, перебуває на податковому обліку з 23 січня 2007 року, є платником податку на додану вартість з 07 лютого 2007 року.

Податковим органом у грудні 2014 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю Формула Профіт , Товариством з обмеженою відповідальністю Регіон Прайс , Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджи Прайс за березень - квітень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Протектід за червень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс Гарант Груп , Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічні Ресурси України за липень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 03 грудня 2014 року №2/23-01-22-04/34863644 (далі - акт перевірки).

19 грудня 2014 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005252301, яким за порушення пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 цього кодексу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 667007 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 333504 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено укладання позивачем з кожним із контрагентів, взаємовідносини з якими були предметом перевірки, договорів купівлі-продажу білково-вітамінної добавки, встановлений факт отримання товару на підставі видаткових накладних, які містять всі обов'язкові реквізити первинно-бухгалтерського документа, що дозволяє встановити вид, кількість та ціну товару, повністю ідентифікувати постачальника та осіб, що брали безпосередню участь у прийманні товару та використання придбаного товару у власній господарській діяльності шляхом переробки його на олію соєву та макуху соєву, що підтверджується накладними на передачу матеріалів у виробництво та актами переробки сої. Судами встановлені також обставини оплати товару, його оприбуткування, відповідності якості.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій висновувалися на реальному характері всіх спірних господарських операцій, здійснення яких разом із дотриманням інших законодавчо визначених умов, зокрема включення до Єдиного реєстру податкових накладних обумовило підстави віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту трьох звітних податкових періодів.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару. Окремі недоліки документів в сукупності з іншими обставинами здійснення господарських операцій не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про обставини їх доведеності.

Обґрунтованим є висновки судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Реальне здійснення позивачем господарських операцій, встановлене судами попередніх інстанцій, доводить правомірність формування ним податкового кредиту по факту придбання товару та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу збільшення грошових зобов'язань.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міністерства доходів і зборів у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі №823/3953/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер