Ухвала

від 16.08.2018 по справі 2а/0470/3988/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 серпня 2018 року Справа № 2а/0470/3988/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали заяви Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі відділу примусового виконання рішень про зміну чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі відділу примусового виконання рішень, в якій заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання постанови суду, на підставі якої видано виконавчий лист 2а/0470/3988/12 від 11.03.2014 року з зобов'язання Дніпропетровської митниці ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 за період з 27.03.2012 року до фактичного поновлення на посаді на стягнення з Дніпропетровської митниці ДФС (ЄДРПОУ 38677987, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, пров. Пушкіна 16/2) нарахованого грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 48 439 (сорок вісім тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 36 коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року заяву Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі відділу примусового виконання рішень про зміну чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення було залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог ст.106 КАС України та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалу про залишення заяви без руху заявником отримано 13.08.2018 року за вх.№ 7529, що підтверджується матеріалами справи.

15.08.2018 року від державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про продовження розгляду вказаної заяви. В обґрунтування клопотання, з посиланням на п.3 ч.2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , державним виконавцем зазначено, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не може виконати вимоги ухвали про усунення недоліків від 02.08.2018 року, оскільки, на думку державного виконавця, судовий збір за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення не справляється.

Визначаючись щодо наявності підстав щодо продовження розгляду заяви про зміну чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI із змінами (далі - Закон).

Згідно частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 3 вказаного Закону визначено випадки, у яких судовий збір не справляється. Так, пунктом 3 частини другої статті 4 Закону встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. При цьому дана норма була чинною на момент набрання чинності Законом, і діє на станом на даний час.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI частину 2 статті 4 викладено в новій редакції, згідно якої підпунктом 6 пункту третього передбачено, що за подання до адміністративного суду заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

Загальні правила нормативно-правового акта, прийнятого пізніше, підлягають переважному застосуванню перед загальними правилами нормативно-правових актів тієї ж та меншої юридичної сили, прийнятих раніше. У такому ж порядку надається перевага спеціальним правовим приписам пізніше прийнятого нормативно-правового акта перед спеціальними правовими приписами раніше прийнятого нормативно-правового акта.

Отже, враховуючи те, що до Закону України "Про судовий збір" 22.05.2015 року було внесено зміни, зокрема, встановлено, що за подання заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення сплачується судовий збір за встановленою ставкою та зазначені зміни є чинними та підлягають застосуванню на момент подання заяви, суд приходить до висновку, що заявник не звільнений від сплати судового збору з підстав, вказаних у заяві від 15.08.2018 року.

Порядок розгляду заяв про встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульований статтею 378 КАС України, однак, вказаною статтею не передбачений порядок повернення заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі не усунення у визначений судом термін його недоліків.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування до даних правовідносин аналогії закону в тій частині, що стосується наслідків неусунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що заявник вимоги ухвали від 02.08.2018 року не виконав та у наданий судом строк не усунув виявлені недоліки, заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення підлягає поверненню заявнику згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 169, 378 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі відділу примусового виконання рішень про зміну чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення від 12.10.2012 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2