Ухвала

від 20.08.2018 по справі 915/899/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про повернення позовної заяви без розгляду

20 серпня 2018 року Справа № 915/899/18

м. Миколаїв.

Суддя Господарського суду Миколаївської області Коваль Ю.М.,

розглянувши матеріали

позову заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури,

пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500,

в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034,

до фермерського господарства "Ірен",

вул. Степова, 68, смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001,

про повернення земельної ділянки в розпорядження держави, -

В С Т А Н О В И В:

Заступником керівника Вознесенської місцевої прокуратури (далі - прокурор) пред'явлено в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру ) до фермерського господарства (ФГ) "Ірен " позов від 14.08.2018 за № (15-33)5495вих-18, зареєстрований в Господарському суді Миколаївської області 15.08.2018 № 10297/18, з такими вимогами:

"1. Зобов'язати фермерське господарство "Ірен " (ЄДРПОУ 22442282) повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 4821780300:01:000:0889 вартістю 1320118 грн., розташовану в межах території Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на підставі державного акту про право постійного користування землею серії MK № 0031, виданого Веселинівською районною радою від 29.10.1993".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФГ "Ірен " після смерті засновника товариства ОСОБА_1, якому була надана в постійне користування вищевказана земельна ділянка, не повернуло цю ділянку в розпорядження держави та продовжує нею користування, чим порушує приписи ч. 1 ст. 31, 116, 118, 123 ЗК України, ст. 407, 413, 1225 ЦК України та права держави, як власника спірної земельної ділянки, на користування та розпорядження нею.

Позовна заява не може бути прийнята, у зв'язку з таким.

У відповідності до господарського процесуального законодавства, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.ч . 3, 4 ст. 53 ГПК України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.ч . 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Обґрунтування прокурором підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді є складним юридичним фактом, до складу якого входять: 1) наявність порушення або загрози порушення інтересів держави; 2) наявність органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкту владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави, чи відсутність такого органу; 3) нездійснення чи неналежне здійснення органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншим суб'єктом владних повноважень своїх повноважень щодо захисту інтересів держави; 4) повідомлення прокурором, до звернення до суду, відповідного суб'єкта владних повноважень.

Отже, право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із змісту позовної заяви в даній справі випливає, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є ГУ Держгеокадастру , яке і є позивачем. Останнє законодавством наділене правом звернення до суду з відповідним позовом. Так, згідно з п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у межах своїх повноважень мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом щодо повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Обґрунтовуючи звернення з позовом в інтересах держави, прокурор послався на те, що ГУ Держгеокадастру не вжито заходів 1) до усунення вчинення ФГ "Ірен " порушень земельного законодавства та 2) повернення спірної земельної ділянки у користування та розпорядження держави. Разом з тим, прокурор не вказав обставин, за наявності яких він прийшов до висновку про бездіяльність органу державної виконавчої влади щодо спірних правовідносин. Одне лише посилання на невжиття позивачем заходів без наведення на підтвердження такого доказів не є підставою для звернення прокурора з даним позовом.

Ураховуючи викладене, що ГУ Держгеокадастру не ухиляється від виконання своїх повноважень, зокрема, своєчасно на відповідні запити прокурора направлено інформаційні довідки від 23.05.2018, 23.06.2018, 12.07.2018, 06.08.2018, які, поряд з іншими документами, покладено в основу позову в даній справі, належить визнати, що прокурор не навів наявності у нього повноважень на звернення з позовом, а, отже, звернувся з даним позовом у порядку загального нагляду, яким органи прокуратури не наділено законодавством, перебравши на себе повноваження, якими законодавством наділено ГУ Держгеокадастру .

Згідно з господарським процесуальним законодавством, рівність, зокрема, сторін судового процесу і їх змагальність є основними засадами (принципами) господарського судочинства (ч.3 ст. 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, які, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.11 ГПК України, є джерелом права, відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав. Зокрема, Європейський суд у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції" від 12.04.2006), так як прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції" від 07.06.2001).

При цьому, принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997).

З огляду на викладене, позов належить повернути, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК, яким передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо, зокрема, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Керуючись ст. ст. 174, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

Повернути заступнику керівника Вознесенської місцевої прокуратури позовну заяву від 14.08.2018 за № (15-33)5495вих-18, зареєстровану в Господарському суді Миколаївської області 15.08.2018 № 10297/18, та додані до неї документи без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її постановлення .

Суддя Ю.М.Коваль.