Постанова

від 20.08.2018 по справі 917/117/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2018 р. Справа № 917/117/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика", м.Дніпро (вх. №1331 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. (суддя Ореховська О.О., час ухвалення судового рішення - не зазначено, повний текст рішення складено 30.05.2018р.) у справі №917/117/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика", м. Дніпро,

до відповідача: Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат", Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське,

про визнання недійсним договору оренди залізничних цистерн

ВСТАНОВИЛА:

07.02.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" про визнання недійсним договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався не те, що підписи на спірному договорі, додаткових угодах та актах вчинені не посадовою особою ТОВ ІТЦ "Енергетика" - директором Щепкіною Оксаною Іллівною, а невідомими особами з унаслідуванням підпису останньої. На думку позивача, відбиток печатки ТОВ ІТЦ "Енергетика" було проставлено раніше, ніж надруковано текст документа. Позивач стверджував, що ніколи не орендував у відповідача залізничні цистерни, та як наслідок, не отримував їх за актами-прийому-передачі та не сплачував жодних грошових коштів за таку оренду, у зв'язку із чим, наголошував на наявності правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Одночасно з поданням позовної заяви, з метою встановлення викладених позивачем в позовній заяві обставин, останнім було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертиз договору оренди залізничних цистерн № 1/08/13 від 06.08.2013р., додаткової угоди №1 від 09.08.2013р., додаткової угоди № 2 від 30.12.2013р., акту № 1 від 01.01.2014р. приймання-передачі майна в оренду за договором оренди залізничних цистерн №1/08/13 від 06.08.2013р.; проведення експертизи доручити експертам Науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м.Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф. 361).

На виконання почеркознавчої експертизи перед експертами поставити наступні питання:

- Чи виконаний підпис на договорі оренди залізничних цистерн № 1/08/13 від 06.08.2013р., додатковій угоді №1 від 09.08.2013р., додатковій угоді №2 від 30.12.2013р., акті №1 від 01.01.2014р. приймання-передачі майна в оренду за Договором оренди залізничних цистерн №1/08/13 від 06.08.2013р. директором ТОВ ІТЦ "Енергетика" Щепкіною Оксаною Іллівною або іншою особою з унаслідуванням справжнього підпису директора?

На виконання технічної експертизи документів перед експертами поставити наступні питання:

- Чи нанесено відбиток печатки ТОВ ІТЦ "Енергетика", у той час яким датовано документи?

- Чи нанесена печатка на аркуш паперу раніше, ніж надрукованою текст?.

У відзиві на позовну заяву поданому відповідачем до господарського суду Полтавської області (вх.№2823 від 16.03.2018р.) останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та відповідно проти задоволення клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої та технічної експертиз договору оренди залізничних цистерн № 1/08/13 від 06.08.2013р., додаткової угоди №1 від 09.08.2013р., додаткової угоди № 2 від 30.12.2013р., акту № 1 від 01.01.2014р. приймання-передачі майна в оренду за договором оренди залізничних цистерн №1/08/13 від 06.08.2013р., з тих підстав, що правовідносини між сторонами у даній справі, які виникли на підставі спірного договору, додаткових угодах до нього були предметом судового розгляду у справі № 910/1728/17.

Так, зокрема, відповідач зазначав, що факт укладення договору було встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 20.03.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018р. у справі № 910/1728/17 ухваленою за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" на рішення господарського суду м.Києва від 20.03.2017р., за позовом ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.04.2018р. у даній справі відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" про призначення почеркознавчої та технічної експертизи.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18 відмовлено в задоволенні позову повністю, з тих підстав, що рішенням господарського суду м.Києва від 20.03.2017р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018р. у справі №910/1728/17, яке набрало законної сили та відповідно є обов'язковим до виконання було підтверджено факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" та Державним підприємством "Лохвицький спиртовий комбінат" договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі та провести судове засідання в режимі відеоконференції та забезпечити проведення такого засідання в приміщенні Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення було порушено як норми матеріального так і процесуального права, що як наслідок, призвело до передчасного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13.

Зокрема, апелянт вказує на порушення місцевим господарським судом при розгляді даної справи норм процесуального права, які полягали у відхиленні клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи. Крім того, апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду про покладення в основу оскаржуваного судового рішення обставин встановлених рішенням господарського суду м.Києва від 20.03.2017р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018р. у справі №910/1728/17, оскільки питання щодо визнання недійсним договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13 в межах справи №910/1728/17 не розглядалось, а отже обставини встановлені у вказаному рішенні не є преюдиційними у розумінні статті 75 Господарського процесуального кодексу України у межах розгляду даної справи №917/117/18.

Під час здійснення підготовчих дій, в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією було встановлено, що апелянт просив суд призначити у справі судові почеркознавчу та технічну експертизи договору оренди залізничних цистерн № 1/08/13 від 06.08.2013р., додаткової угоди №1 від 09.08.2013р., додаткової угоди № 2 від 30.12.2013р., акту № 1 від 01.01.2014р. приймання-передачі майна в оренду за договором оренди залізничних цистерн №1/08/13 від 06.08.2013р.; проведення експертизи доручити експертам Науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м.Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф. 361).

На виконання почеркознавчої експертизи перед експертами поставити наступні питання:

- Чи виконаний підпис на договорі оренди залізничних цистерн № 1/08/13 від 06.08.2013р., додатковій угоді №1 від 09.08.2013р., додатковій угоді №2 від 30.12.2013р., акті №1 від 01.01.2014р. приймання-передачі майна в оренду за Договором оренди залізничних цистерн №1/08/13 від 06.08.2013р. директором ТОВ ІТЦ "Енергетика" Щепкіною Оксаною Іллівною або іншою особою з унаслідуванням справжнього підпису директора?

На виконання технічної експертизи документів перед експертами поставити наступні питання:

- Чи нанесено відбиток печатки ТОВ ІТЦ "Енергетика", у той час яким датовано документи?

- Чи нанесена печатка на аркуш паперу раніше, ніж надрукованою текст?

В обґрунтування наявності підстав для задоволення заявленого клопотання, апелянт посилається на необхідність призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертизи договору оренди залізничних цистерн № 1/08/13 від 06.08.2013р., додаткової угоди № 1 від 09.08.2013р., додаткової угоди № 2 від 30.12.2013р., акту № 1 від 01.01.2014р. приймання-передачі майна в оренду для встановлення належності підпису, проставленого в договорі, директора позивача Щепкіній О.І., та для з'ясування питання дати та часу проставлення печатки позивача на вказаних документах (до чи після нанесення друкованого тексту документа).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" на рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18; встановлено відповідачу строк до 20.07.2018р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначено клопотання до розгляду на 24.07.2018р.; встановлено відповідачу строк до 20.07.2018р. для подання заперечень щодо заявленого клопотання з доказами його надсилання; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" про забезпечення проведення судового засідання у справі №917/117/18 в режимі відеоконференції; постановлено провести судове засідання призначене на 24.07.2018р. о 14:30год. в режимі відеоконференції в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 13, зал судових засідань №105 та доручено Дніпропетровському апеляційному господарському суду (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького 65) забезпечити проведення відеоконференції 24.07.2018р. о 14:30год. в залі №415-а цього ж суду.

23.07.2018р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про перенесення судового засідання у даній справі, у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні (вх.№5692).

23.07.2018р. відповідачем також подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" (вх.№5693), в якому просить суд залишити без задоволення клопотання апелянта про призначення у даній справі судової почеркознавчої та судової - технічної експертизи; відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" та залишити рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду 24.07.2018р. залишено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" про призначення судової почеркознавчої та судової технічної експертизи без задоволення; призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" на рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18 до розгляду на 20.08.2018р. о 12:00год.; доручено Дніпропетровському апеляційному господарському суду (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького 65) забезпечити проведення відеоконференції 20.08.2018р. о 12:00 год.

Відмовляючи в задоволенні клопотання апелянта про призначення судової почеркознавчої та судової технічної експертизи апеляційний господарський суд виходив з того, що призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, а питання, які були визначено апелянтом у клопотанні про проведення експертизи та підстави її проведення покладені в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а отже, дослідження обставин викладених в клопотанні віднесено саме до компетенції суду.

Крім того, апеляційним господарським судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату, зважаючи на відсутність передбаченої законом можливості відкласти розгляд справи з підстав, встановлених частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

17.08.2018р. засобами електронного зв'язку відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання, в якому просить суд провести судове засідання, призначене на 20.08.2018р. без участі його представника.

Вказане клопотання не засвідчено електронним цифровим підписом, про що уповноваженими особами Харківського апеляційного господарського суду складено акт від 17.08.2018р. №13-42/556.

Відповідно до пункту 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої Вищим господарським судом України листом від 19.02.2013р. №01-17/315/384/13 та затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013р., документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних, отже судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його розгляду.

У судове засідання до Харківського апеляційного господарського суду 20.08.2018р. представник відповідача не з'явився.

До Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" на рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18 представник позивача також не з'явився.

За таких обставин, у зв'язку із неявкою у судове засідання повноважних представників сторін, судом 20.08.2018р. було припинено режим відеоконференції при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" на рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18 та продовжено судове засідання без застосування засобів технічної фіксації.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, сторони про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1 а.с.237-238), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, 06.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" (надалі - орендар) та Державним підприємством "Лохвицький спиртовий комбінат" (надалі - орендодавець) було укладено договір оренди залізничних цистерн №1/08/13 (наділі - договір т.1 а.с. 27-30), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування залізничні цистерни та зобов'язується сплачувати орендну плату (пункт 1.1 договору).

Підпунктом 1.2.1. пункту 1.2 договору визначено характеристику та найменування майна, що орендується, залізничні цистерни №№50265305, 50268010, 50268051, 50265479.

Передання майна, що орендується, в оренду здійснюється сторонами за актом приймання - передачі залізничних цистерн (пункт 3.5. договору).

Майно, що орендується, передається в оренду з метою цільового використання в господарській діяльності орендаря, а саме для забезпечення зберігання, відвантаження та перевезення харчових рідин (пункт 2.1. договору).

Згідно пункту 4.1. договору, майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акту приймання-передачі майна, що орендується.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що строк оренди складає 34 календарних місяців з дати прийняття майна, що орендується за актом приймання-передачі майна.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання пунктів 3.5. та 4.1. договору, орендодавцем було передано орендарю 4 залізничні цистерни визначені умовами договору (№№ 50265305, 50268010, 50268051, 50265479), що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду №1 від 01.01.2014р. (т.1 а.с.33).

Пунктами 5.1. та 5.2. договору сторони погодили, що добовий розмір орендної плати з урахуванням її індексації становить 120,00грн., в т.ч. ПДВ- 20%. Орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця або готівкою через касу орендодавця в строк 5-ти банківських днів з дати отримання орендарем рахунку на оплати оренди майна.

09.09.2013р. сторонами було укладеного додаткову угоду №1 до договору про тимчасове не нарахування орендної плати, у зв'язку із виключенням залізничних цистерн орендодавця з АБД ПВ ГІОЦ Укрзалізниці та неможливістю їх використання орендарем, з метою передбаченою умовами договору. Відновлення нарахування орендної плати почнеться після того, як орендодавець поновить реєстрацію залізничних цистерн, зазначених в договорі в АБД ПВ ГІОЦ Укрзалізниці та після проведення їх деповського та капітального ремонту (т.1 а.с.21).

30.12.2013р. сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору, якою було внесено зміни до пункту 2.1. договору, та визначено, що майно, що орендується, передається з метою цільового використання в господарській діяльності орендаря, а саме: для забезпечення зберігання харчових рідин, а також внесено зміни до пункту 5.1. договору та встановлено добовий розмір орендної плати з урахуванням її індексації 16,67 грн., в т.ч ПДВ - 20% (т.1 а.с.32).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що остаточний розрахунок проводиться після повернення орендованого майна з оренди. Підставою для проведення остаточного розрахунку є підписаний Акт приймання-передачі залізничних цистерн та Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Строк дії договору починає свій перебіг у момент підписання договору та закінчується у 2015р. (пункти 10.1. та 10.2. договору)

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ ІТЦ "Енергетика" (позивач у даній справі) обов'язки, покладені на нього умовами договору щодо сплати орендних платежів, виконував неналежним чином, у зв'язку із чим Державне підприємство "Лохвицький спиртовий комбінат" (відповідач у даній справі) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ ІТЦ "Енергетика" про стягнення 54671,66грн., з яких: 38742,59грн. основного боргу, 3% річних в сумі 971,34 грн., інфляційні у розмірі 399,98грн., пеня в сумі 11845,76грн., штраф у розмірі 2711,99грн.; розірвання договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13 та повернення позивачу об'єкту оренди - 4 залізничних цистерн №№50265305, 50268010, 50268051, 50265479 в стані, в якому вони були одержані з урахуванням нормального зносу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2017р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018р. №910/1728/17 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" на користь Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" заборгованість в розмірі 38742,59грн., пеню в сумі 2572,62грн., штраф у розмірі 2427,26грн., 3% річних в сумі 211,45грн., інфляційні у розмірі 339,98 грн. та судовий збір у розмірі 4496,00грн.; розірвано договір оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р №1/08/13., укладений між ТОВ ІТЦ "Енергетика", як орендарем, та ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", як орендодавцем; зобов'язано ТОВ ІТЦ "Енергетика" повернути ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" об'єкт оренди - 4 залізничні цистерни №№ 50265305, 50268010, 50268051, 50265479 в стані, в якому вони були одержані з урахуванням нормального зносу; в іншій частині позову відмовлено. (т.1 а.с. 15-24, 64-68),

07.02.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" про визнання недійсним договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13 (т.1 а.с.4-35).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що підписи на договорі оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13, додаткових угодах та актах, вчинені не посадовою особою ТОВ ІТЦ "Енергетика" - директором Щепкіною Оксаною Іллівною, а невідомими особами з унаслідуванням підпису останньої, на думку позивача відбиток печатки ТОВ ІТЦ "Енергетика" було проставлено раніше, ніж надруковано текст документа. Позивач стверджує, що ніколи не орендував у відповідача залізничні цистерни, та як наслідок, не отримував їх за актами-прийому-передачі та не сплачував жодних грошових коштів за таку оренду.

З урахуванням викладеного, позивач зазначав, що договір оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. № 1/08/13; додаткова угода № 1 від 09.08.2013р. до договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. № 1/08/13; додаткова угода № 2 від 30.12.2013р. до договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. № 1/08/13; акт приймання-передачі майна в оренду № 1 від 01.01.2014 року за договором оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. № 1/08/13, є такими, що не спричинили настання реальних правових наслідків, оскільки, на думку позивача, є документами, які підписані невідомою особою з унаслідуванням справжнього підпису директора ТОВ ІТЦ "Енергетика" Щепкіної Оксани Іллівни, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, та просив суд визнати спірний договір недійсним.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у даній справі відмовлено в задоволенні позову повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.179-185).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 06.07.2015р. №6-301цс15.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями статей 627 та 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що предметом розгляду у даній справі є спір про визнання недійсним договору оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України, встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам , особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі , правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 та частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання його недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, факт укладення оспорюваного договору було встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 20.03.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018р. у справі № 910/1728/17 ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" на рішення господарського суду м.Києва від 20.03.2017р., за позовом ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" про стягнення заборгованості та розірвання Договору №1/08/13 оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. (т.1 а.с. 64-68).

У вказаній постанові Київським апеляційним господарським судом було встановлено наступне:

"Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що відповідачем ніколи не укладався договір №1/08/13 оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р., не підписувалися акти прийому-передачі майна в оренду за Договором, не отримувалися за договором жодні товарно-матеріальні цінності, у тому числі спірні цистерни, не приймаються судом до уваги та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- прибутковими касовими ордерами ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", якими підтверджується факт часткового виконання орендарем грошових зобов'язань за Договором оренди у 2014 та 2015 роках;

- підписаними з обох сторін сторонами договору та засвідченими їх печатками актами виконаних робіт за Договором оренди, копії яких надані суду апеляційної інстанції 22.02.2018р. та є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин між сторонами;

- квитанціями про реєстрацію податкових накладних, що були складені позивачем як платником податку на додану вартість за результатами здачі майна в оренду відповідачу, в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідає вимогам статті 201.1. Податкового кодексу України;

- реєстром податкових накладних та податковими деклараціями, наданими до суду 22.02.2018р. самим відповідачем, з яких вбачається, що у зв'язку із відображенням позивачем сум податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач відніс дані суми податку до свого податкового кредиту. Посилання скаржника на те, що віднесення відповідних сум до податкового кредиту відбулося помилково, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано суду відповідних доказів здійснення у відповідності до статті 192.1. Податкового кодексу України коригування податкових накладних на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вищевказані докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення сторонами Договору оренди та спростовують доводи апеляційної скарги відповідача".

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" в межах вищевказаної справи також заявлялось клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи договору оренди залізничних цистерн №1/08/13 від 06.08.2013р., додаткової угоди № 1 від 09.08.2013р., додаткової угоди №2 від 30.12.2013р., акту № 1 від 01.01.2014р. приймання-передачі майна в оренду для встановлення належності підпису, проставленого в договорі, директора позивача Щепкіній О.І., та для з'ясування питання дати та часу проставлення печатки позивача на вказаних документах.

Київським апеляційним господарським судом було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, з огляду на те, що "судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Втім, як зазначено вище, факт укладення договору зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (прибутковими касовими ордерами, податковими накладними, актами виконаних робіт за Договором, а також здійсненими відповідачем частковими оплатами за оренду згідно Договору ) ".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судова колегія зауважує, що правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності .

Таким чином, рішенням господарського суду м.Києва від 20.03.2017р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018р. у справі №910/1728/17, яке набрало законної сили та відповідно є обов'язковим до виконання було підтверджено факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" та Державним підприємством "Лохвицький спиртовий комбінат" оренди залізничних цистерн від 06.08.2013р. №1/08/13.

Враховуючи вищевикладене, що позивачем при зверненні до суду з відповідною позовною заявою про визнання договору недійсним не було доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України наявності правових підстав передбачених статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України, з якими законодавець пов'язує визнання угод недійсними, та за наявності судового рішення, яке набрало законної сили та відповідно є обов'язковим до виконання встановлено факт укладення оспорюваного договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог та відповідно визнання недійсним договору оренди залізничних цистерн № 1/08/13 від 06.08.2013р.

Судова колегія також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини викладену в рішенні від 07.07.1989р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", в якому Суд вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, на думку колегії суддів, посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом при розгляді даної справи норм процесуального права, які полягали у відхиленні клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, є недоречними, та свідчать про те, що саме позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" як у даній справі так і у справі № 910/1728/17 застосовувались прийоми, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи.

За приписами статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції дослідив належним чином обставини справи і докази на їх підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "Енергетика" залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018р. у справі №917/117/18 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2018р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.