Рішення

від 17.08.2018 по справі 908/1010/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/67/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2018 Справа № 908/1010/18

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер» , код ЄДРПОУ 37796780 (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 23)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Вершин» , код ЄДРПОУ 40097933 (69005, АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в розмірі 44294,96 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Махно О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.05.2018 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Вершин» , про стягнення суми 44294,96 грн., яка складається з: 32152,84 грн. основного боргу за товар, поставлений позивачем та отриманий відповідачем за видатковими накладними ПМ-0009891 від 08.12.2017 та ПМ-0009559 від 27.12.2017 на підставі договору дистрибуції № 1370/17 від 03.01.2017, 3992,40 грн. пені, 6430,57 грн. штрафу, 336,58 грн. 3% річних та 1382,57 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 18.06.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1010/18, присвоєний номер провадження 9/67/18, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.07.2018. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 07.08.2018, потім - на 17.08.2018.

17.08.2018 справу розглянуто, прийнято рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, відповідно до змісту якої, на підставі укладеного сторонами договору дистрибуції № 1370/17 від 03.01.2017 позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладеними ПМ-0008991 від 08.12.2017 на суму 28853,58 грн. та ПМ-0009559 від 27.12.2017 на суму 19487,04 грн. Згідно з п. 2.3 договору оплата товару здійснюється через 21 календарний день з дня його отримання за видатковою накладною. Відповідач отриманий товар оплатив не повністю, внаслідок чого заборгованість складає 32152,84 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою товару та її простроченням більше ніж на 20 календарних днів з дня настання строку оплати, позивачем на підставі п.п. 5.2, 5.3 договору нараховано суму 3992,40 грн. пені та суму 6430,57 грн. штрафу, а також на підставі ст. 625 ЦК України - суму 336,58 грн. 3% річних та суму 1382,57 грн. втрат від інфляції. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612, 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 199, 218 ГК України та умовами договору дистрибуції № 1370/17 від 03.01.2017. Також позивач просить на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні суду, що пеня та відсотки на суму боргу нараховуються до моменту фактичного виконання рішення суду відповідачем.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, позовні вимоги не спростував, письмового відзиву та доказів суду не надав, причину неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялася на адресу відповідача вказану у позовній заяві, яка також співпадає з адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69005, АДРЕСА_1.

Ухвала суду від 18.06.2018 про відкриття провадження у справі повернута відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Вказане свідчить, що судом належним чином виконано обов'язок та вжиті заходи щодо повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, дату, час і місце судових засідань.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про можливість закінчити розгляд справи в судовому засіданні 17.08.2018 за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Прод Майстер (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сім Вершин (Дистриб'ютор, відповідач) укладено договір дистрибуції № 1370/17, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Дистриб'ютора товар для його подальшого розповсюдження на території, на умовах та в порядку, визначеними даним договором, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар у власність та сплатити його вартість на умовах та в порядку, визначених даним договором та Додатком № 1 до даного договору (п. 1.1 договору).

Предметом договору є товар, зазначений у специфікації/прайс-листі та/або видатковій накладній. Товар поставляється партіями. При поставці партії товару асортимент та ціна товару відображаються у видатковій накладній на товар (п.п. 1.2, 1.5, 2.1).

В пункті 1.6 договору визначено, що Постачальник здійснює поставку товару у місце (пункти) доставки Дистриб'ютора та умовах СРТ за адресою: м.Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47 (склад №4); м.Пологи, вул. Крилова, 103.

Відповідно до п.2.3 договору Дистриб'ютор оплачує товар на 21 календарний день з дня отримання. Днем отримання Дистриб'ютором товару є дата видаткової накладної, згідно якої поставлений товар.

Всі розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України безготівково шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника або внесенням готівки в касу Постачальника. У разі відсутності в призначенні платежу Дистриб'ютора реквізитів видаткової накладної, яку він оплачує, платіж зараховується для оплати видаткової накладної із найдавнішим строком поставки товару. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, надходить на банківський рахунок постачальника або вноситься готівкою в касу постачальника (п.п. 2.4 - 2.6).

В пунктах 4.2, 4.3 договору встановлено, що Дистриб'ютор зобов'язаний, зокрема, прийняти товар, поставлений Постачальником; вчасно та в повному обсязі оплатити товар згідно умов даного договору. Постачальник має право вимагати належної оплати за поставлений товар.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017. У разі неповідомлення будь-якою стороною не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору у письмовій формі про його розірвання, строк дії даного договору підлягає лонгації на наступний календарний рік, кількість наступних лонгацій не обмежена (п.п. 6.1, 6.2).

Матеріали справи свідчать, що позивач згідно з видатковими накладними № ПМ-0008991 від 08.12.2017 на суму 28853,58 грн. та № ПМ-0009559 від 27.12.2017 на суму 19497,04 грн. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 48350,62 грн. Видаткові накладні мають посилання на договір № 1370/17 від 03.01.2017, підписані представниками сторін та скріплені печатками.

В підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати за отриманий товар, позивачем надано виписку по рахунку, згідно з якою ТОВ Сім Вершин 09.01.2018 та 11.01.2018 перераховано 6197,78 грн. та 10000 грн. відповідно.

У зв'язку із тим, що відповідач повної оплати отриманого товару не здійснив, ТОВ Прод Майстер звернулося до господарського суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі. Просить стягнути з відповідача суму 32152,84 грн. основного боргу, а також суму 3992,40 грн. пені, суму 6430,57 грн. штрафу, суму 336,58 грн. 3% річних та суму 1382,57 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Укладений сторонами договір дистрибуції за своїм змістом відповідає договору поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач повинен був оплатити товар на 21-й календарний день з дня отримання товару - дати відповідної видаткової накладної. Таким чином, останнім днем оплати товару, отриманого за видатковою накладною від 08.12.2017 є 29.2.2017, за накладною від 27.12.2017 - 17.01.2018.

З урахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 09 та 11 січня 2018 року, заборгованість з оплати товару за видатковою накладною № ПМ-0008991 від 08.12.2017 складає 12655,80 грн. (28853,58 - 16197,78), товар за накладною № ПМ-0009559 від 27.12.2017 на суму 19497,04 грн. відповідачем не оплачений, внаслідок чого загальна заборгованість відповідача становить 32152,84 грн.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу не спростував, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми 32152,84 грн. боргу суду не надав. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3992,40 грн., нарахованої за загальний період з 29.12.2017 по 23.05.2018, та штраф в розмірі 6430,57 грн. (20% від суми простроченого платежу).

В пункті 5.2 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати коштів за поставлений товар, Дистриб'ютор сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Начислення пені проводиться впродовж всього терміну (періоду) прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладені обставини, факт порушення грошового зобов'язання суд вважає доведеним.

Із змісту розрахунку пені, доданого до позовної заяви, вбачається, що позивачем розрахована пеня окремо за кожною видатковою накладною, з урахуванням здійснених часткових оплат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, по кожній з накладних, за вказані в ньому періоди, суд, не виходячи за межі заявлених вимог, визнав його обґрунтованим, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 3992,40 грн. пені підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.3 при простроченні Дистриб'ютором оплати товару більше ніж на 20 календарних днів з дня настання строку оплати товару, Дистриб'ютор сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення оплати товару, що мало місце більше ніж на 20 календарних днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення з відповідача штрафу, розмір якого розрахований позивачем вірно. Отже вимога позивача про стягнення з відповідача суми 6430,57 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 336,58 грн., нараховані за загальний період з 11.01.2018 по 23.05.2018, та втрати від інфляції, нараховані за загальний період з січня 2018 по квітень 2018, в сумі 1382,57 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача в частині 3% річних, суд не виходячи за межі позовних вимог, визнав позовні вимоги про стягнення процентів річних в заявленому розмірі, що складає суму 336,58 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Оскільки оплата за видатковою накладною від 27.12.2017 мала бути здійснена у січні 2018, а саме: 17.01.2018, нарахування втрат від інфляції слід здійснювати, починаючи з наступного місяця - лютого 2018, в той час як позивач необґрунтовано включив січень 2018 до періоду нарахування втрат від інфляції за цією накладною. За таких обставин, в частині стягнення суми 292,45 грн. втрат від інфляції слід відмовити. У зв'язку із цим, фактично до стягнення належить загальна сума 1090,12 грн. втрат від інфляції.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Позивач в прохальній частині позовної заяви просить на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні суду, що пеня та відсотки на суму боргу нараховуються до моменту фактичного виконання рішення відповідачем.

В цій частині заява позивача залишається судом без розгляду, оскільки відповідно до ч. 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України частина десята статті 238 цього Кодексу вводиться в дію з 1 січня 2019 року.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Вершин» , код ЄДРПОУ 40097933 (69005, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер» , код ЄДРПОУ 37796780 (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 23) суму 32152 (тридцять дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 84 коп. основного боргу, суму 3992 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. пені, суму 6430 (шість тисяч чотириста тридцять) грн. 57 коп. - штрафу, суму 336 (триста тридцять шість) грн. 58 коп. - 3 % річних, суму 1090 (одна тисяча дев'яносто) грн. 12 коп. інфляційних витрат, суму 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн. 37 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повне рішення складено та підписано 22.08.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя О.С. Боєва