Постанова

від 22.12.2018 по справі 908/1010/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2018 м.Дніпро Справа № 908/1010/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім Вершин" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2018 у справі №908/1010/18 (суддя Боєва О.С., повний текст рішення складений 22.08.2018)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер", м.Рівне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім Вершин", м.Запоріжжя

про стягнення 44 294 грн. 96 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" (надалі – ТОВ "Прод Майстер") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім Вершин" (надалі – ТОВ "Сім Вершин") на свою користь 32 152 грн. 84 коп. основного боргу, 3 992 грн. 40 коп. пені, 6 430 грн. 57 коп. штрафу, 336 грн. 58 коп. 3% річних та 1 382 грн. 57 коп. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог послалось на порушене відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого від позивача товару за умовами укладеного між сторонами договору дистрибуції №1370/17 від 03.01.2017.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.08.2018 у справі №908/1010/18 (суддя Боєва О.С.) позов задоволено частково; з ТОВ "Сім Вершин" на користь ТОВ "Прод Майстер" стягнуто 32 152 грн. 84 коп. основного боргу, 3 992 грн. 40 коп. пені, 6 430 грн. 57 коп. штрафу, 336грн. 58 коп. 3% річних, 1 090 грн. 12 коп. інфляційних витрат та 1 750 грн. 37 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

Частково відмовивши позивачу у позові, місцевий господарський суд зазначив, що ним помилкового включено до нарахування інфляційних збитків за видатковою накладною від 27.12.2017 період: січень 2017 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Сім Вершин" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 430 грн. 57 коп. штрафу.

Апелянт зазначає, що:

-          відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов'язань за договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення;

-          місцевим господарським судом не враховано, що заявлений до стягнення позивачем штраф є надмірно великим в порівнянні з існуючими збитками позивача та порушує загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність, не відповідає наслідкам порушення відповідачем зобов'язання за договором.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, клопотань, заяв, додаткових доказів від сторін до апеляційного господарського суду не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Між ТОВ “Прод Майстер” (постачальник) та ТОВ “Сім Вершин” (дистриб'ютор) укладений договір дистрибуції № 1370/17 від 03.01.2017, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність дистриб'ютора товар для його подальшого розповсюдження на території, на умовах та в порядку, визначеними даним договором, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар у власність та сплатити його вартість на умовах та в порядку, визначених даним договором та додатком № 1 до нього (п. 1.1 договору).

Предметом договору є товар, зазначений у специфікації/прайс-листі та/або видатковій накладній. Товар поставляється партіями. При поставці партії товару асортимент та ціна товару відображаються у видатковій накладній на товар (п.п. 1.2, 1.5, 2.1 договору).

В пункті 1.6 договору визначено, що постачальник здійснює поставку товару у місце (пункти) доставки дистриб'ютора та умовах СРТ за адресою: м.Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47 (склад №4); м.Пологи, вул. Крилова, 103.

Відповідно до п.2.3 договору дистриб'ютор оплачує товар на 21 календарний день з дня отримання. Днем отримання дистриб'ютором товару є дата видаткової накладної, згідно якої поставлений товар.

Всі розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України безготівково шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника або внесенням готівки в касу постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, надходить на банківський рахунок постачальника або вноситься готівкою в касу постачальника (п.п. 2.4, 2.6 договору).

За пунктом 4.3 договору дистриб'ютор зобов'язаний, зокрема, прийняти товар, поставлений постачальником; вчасно та в повному обсязі його оплатити згідно умов даного договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017. У разі неповідомлення будь-якою стороною не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору у письмовій формі про його розірвання, строк дії даного договору підлягає лонгації на наступний календарний рік, кількість наступних лонгацій не обмежена (п.п. 6.1, 6.2 договору).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов договору позивач згідно з видатковими накладними №ПМ-0008991 від 08.12.2017 на суму 28 853 грн. 58 коп. та № ПМ-0009559 від 27.12.2017 на суму 19 497 грн. 04 коп. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 48 350 грн. 62 коп. (а.с.19, 20).

В підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати за отриманий товар, позивачем надано банківську виписку по рахунку, згідно з якою ТОВ “Сім Вершин” 09.01.2018 та 11.01.2018 перераховано 6 197 грн. 78 коп. та 10 000 грн. відповідно.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу не спростував, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми 32 152 грн. 84 коп. боргу суду не надав, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати коштів за поставлений товар, дистриб'ютор сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені проводиться впродовж всього терміну (періоду) прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

Відповідно до п. 5.3 договору при простроченні дистриб'ютором оплати товару більше ніж на 20 календарних днів з дня настання строку оплати товару, він сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем пред'явлено до стягнення 3 992 грн. 40 коп. пені за період: з 29.12.2017 по 23.05.2018, 6 430 грн. 57 коп. штрафу, 336 грн. 58 коп. 3% річних за період: з 11.01.2018 по 23.05.2018, 1 382 грн. 57 коп. інфляційних збитків за період: січень-квітень 2018 року.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у заявленому розмірі; інфляційних збитків - частково, в розмірі 1 090 грн. 12 коп., оскільки, як правильно зазначив місцевий господарський суд, оплата за видатковою накладною від 27.12.2017 мала бути здійснена у січні 2018, а саме: 17.01.2018, нарахування втрат від інфляції слід здійснювати починаючи з наступного місяця лютого 2018, в той час як позивач необґрунтовано включив січень 2018 до періоду нарахування втрат від інфляції за вказаною накладною.

Доводи апелянта колегія суддів до уваги не приймає, оскільки:

-          умовами укладеного між сторонами договору визначені правові наслідки порушення дистриб'ютором (відповідачем) своїх грошових зобов'язань (несвоєчасна оплата товару), зокрема, у вигляді стягнення з нього на користь постачальника (позивача) штрафу в розмірі 20% суми простроченого платежу (п.5.3 договору);

- пеня, за визначенням ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; застосування штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею; в останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Посилання апелянта на ті обставини, шо місцевим господарським судом не враховано, що заявлений до стягнення позивачем штраф є надмірно великим в порівнянні з існуючими збитками позивача та порушує загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність, не відповідає наслідкам порушення відповідачем зобов'язання, не заслуговує на увагу, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та договір, укладений на певних умовах, у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову; обставини справи ним з'ясовані повно та всебічно; рішення у даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на ТОВ "Сім Вершин".

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім Вершин" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2018 у справі №908/1010/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду з підстав, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд