Ухвала

від 21.08.2018 по справі 0440/6291/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 серпня 2018 р. Справа № 0440/6291/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши матеріали позовної заяви Первинної профспілкової організації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради до Дніпропетровської обласної ради, треті особи - трудовий колектив комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в особі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комісія з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії ОСОБА_4 про скасування рішення в частині,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первинної профспілкової організації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради до Дніпропетровської обласної ради, треті особи - трудовий колектив комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в особі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комісія з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії ОСОБА_4 в якій позивач просить:

- визнати протиправними та нечинними п.41 та підпункти: 41.1,41.2,41.3,41.4,41.5 рішення Дніпропетровської обласної ради № 342-13/УП від 22 червня 2018 року відповідно до яких вирішено : п.41 .Реорганізувати комунальний заклад Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради (юридична адреса: просп.Сергія Нігояна, буд.53, м.Дніпро, 49064) шляхом приєднання до комунального закладу Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4 Дніпропетровської обласної ради (юридична адреса: вул.Ближня, буд.31 , м.Дніпро,49102) ; п.п.41.1. Доручити керівникові комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради здійснити всі необхідні заходи щодо приймання-передачі майна згідно з чинним законодавством ; п.41.2.Строком заяви кредиторами претензій установити 2(два) місяці з моменту оприлюднення повідомлення про рішення стосовно реорганізації юридичної особи; п.41.3.Створити комісію з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради у складі: ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - голова комісії, ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - член комісії; ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) - член комісії; ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) член комісії : п.41.4. Доручити голові комісії з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в установлений законодавством термін повідомити державного реєстратора про рішення щодо реорганізації комунального закладу; п.41.5. Комісії з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради провести інвентаризацію майна комунального закладу; після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення їх вимог у встановленому законом порядку скласти передавальний акт , який повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради ; передавальний акт подати на затвердження обласній раді ; здійснити інші заходи , передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Відповідно до статті 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я) від 19.11.1992 року №2801-XII держава сприяє розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності.

Порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.

Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров'я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об'єктами відповідно державної і комунальної власності.

Заклад охорони здоров'я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

Відповідно до Статуту комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради заклад прийнятий до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради (Орган управління майном).

Згідно до п.9.1 Статуту припинення, ліквідація або реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) закладу здійснюється за рішенням Органу управління майном або господарським судом відповідно до чинного законодавства.

За змістом статей 80-81 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Відповідно до частин 1-2 статті 62 Господарського кодексу України (далі ГК України) підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Види та організаційні форми підприємств визначені статтею 63 ГК України, відповідно до частини 1 якої залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);

спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва. В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Приписами частин 1 і 2 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до частини 1 статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно із пунктом 20 частини 1 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Статтею 318 ЦК України передбачено, що суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст.2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно зі статтею 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (стаття 327 ЦК України).

Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при здійсненні повноважень щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, останні є не суб'єктами владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а є рівноправними суб'єктами майнових відносин, дії яких спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися цим майном відповідно до закону.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає протиправним рішення в частині реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 Дніпропетровської обласної ради шляхом приєднання до комунального закладу Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4 Дніпропетровської обласної ради .

Вищевказане свідчить про те, що позовні вимоги виникли із відносин, що мають приватноправовий характер, у яких Дніпропетровська обласна рада виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень.

Прийняття Дніпропетровською обласною радою Рішення № 342-13/УП та саме здійснення припинення комунального закладу є етапом реалізації волі власника, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Таким чином, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад, не може бути розглянуто за правилами КАС України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це, не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відноситься, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Отже, спірним правовідносинам притаманні ознаки господарських, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, оскільки даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову згідно квитанції №0.0.1111194673.1 від 17.08.2018 року про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн., що й підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Первинної профспілкової організації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради до Дніпропетровської обласної ради, треті особи - трудовий колектив комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в особі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комісія з реорганізації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії ОСОБА_4 про скасування рішення в частині - відмовити.

Повернути Первинній профспілковій організації комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 34655231) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), сплачений згідно квитанції №0.0.1111194673.1 від 17.08.2018 року за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовними матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв