Постанова

від 21.08.2018 по справі 823/792/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №823/792/16

адміністративне провадження №К/9901/28114/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року складі судді у справі №823/792/16 у складі суддів Безименної Н.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро - горільчаний завод Златогор до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

24 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро - горілчаний завод Златогор (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 17 лютого 2016 року №86/0000492200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 870 759 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 435 379 грн. 50 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

22 серпня 2016 року постановою Черкаського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Товариства відмовлено повністю, з мотивів доведеності податковим органом податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, встановленого за результатами призначення та проведення перевірки в межах кримінального провадження.

08 листопада 2016 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Товариства задоволені, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 17 лютого 2016 року № 86/0000492200, з мотивів відсутності підстав прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платника податків за результатами перевірки, призначеної 10 липня 2015 року в межах кримінальної справи, з урахуванням правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року №21-424а14. Не зважаючи на такий висновок, суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний перегляд у повному обсязі, а саме розглянув по суті встановлені податковим органом податкові правопорушення за наслідками здійснення контролю.

05 грудня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судом апеляційних інстанцій норм матеріального права, а саме статей 86, 198 Податкового кодексу України, та процесуального права, а саме статей 11, 72, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 92 Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 08 листопада 2016 року, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року.

Відповідач просить врахувати при касаційному перегляді справи, неналежну оцінку судом апеляційної інстанції положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України як підстав звільнення від доказування викладених у вироку Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2016 року щодо обвинувачування ОСОБА_1, та правової позиції висловленої Верховним Судом України у справі №21-421а11.

28 лютого 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків викладених в ухвалі цього суду від 09 грудня 2016 року та витребувано справу з Черкаського окружного адміністративного суду №823/792/16.

24 березня 2017 року Товариством подані заперечення на касаційну скаргу податкового органу, у яких позивач просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу податкового органу без задоволення.

28 березня 2017 року справа №823/792/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 лютого 2018 року справа №823/792/16 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/28114/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 31082518, перебуває на податковому обліку з 31 травня 2001 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у грудні 2015 року - січні 2016 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин із Приватним підприємством Юніфол (далі - контрагент позивача) за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року, результати якої викладені в акт перевірки від 03 лютого 2016 року №8/23-13/2200/31082518 (далі - акт перевірки). Перевірка проведена на підставі постанови слідчого від 10 липня 2015 року про призначення позапланової перевірки у кримінальному провадженні № 32014100030000057, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки 17 лютого 2016 року прийняте податкове повідомлення-рішення №86/0000492200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 870 759 грн. за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 435 379 грн. 50 коп., відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Щодо суті спірних правовідносин.

Судом апеляційної інстанції встановлені та досліджені фактичні обставин реального проведення господарських операцій, що мають значення для віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за лютий 2015 року за взаємовідносинами з Приватним підприємством Юніфол .

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неприйнятність доводів податкового органу про те, що надані позивачем для перевірки документи не в повній мірі підтверджують фактичне придбання платником податків у його контрагента товару . Податковим органом здійснений узагальнюючий висновок на предмет встановлення факту можливості/ неможливості реального здійснення операцій в часі з урахуванням часу, віддаленості, розташування контрагентів один від одного, місця знаходження майна. Суд вважає, що за будь яких обставин сумнів податкового органу не може довести склад податкового правопорушення, оскільки воля розсуду необхідна на стадії прийняття рішення та не може бути переконливим доводом для його доведення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції висновувався на наявності, достатності та відповідності первинних документів вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-14.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що встановлені та досліджені всі складові господарських операцій та первинні документи, якими зафіксовані факти здійснення господарських операцій, доводять їх відповідність вимогам статті 9 Закону №996, як підстав бухгалтерському обліку господарських операцій. З огляду на дослідження акту перевірки та встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, Суд погоджується з висновком цього суду про правомірність формування позивачем податкового кредиту у лютому 2015 року за взаємовідносинами з його контрагентом, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Щодо підстав прийняття податкового повідомлення за результатами перевірки проведеної в межах кримінального провадження.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що акт перевірки проведеної в межах кримінального провадження, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передчасно використаний податковим органом як підстава для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на те, що використання висновків результатів перевірки проведеної в межах кримінального провадження, можливе після набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки.

Нормами пункту 86.9 статті 86 (редакції діючої на час спірних відносин) Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Оцінюючи спір у цій частині суд апеляційної інстанції висновувався на аналізі положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1, пункту 78.4, статті 78, пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, врахуванням відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновку Верховного Суду України викладеного в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-494а14 та постанові Верховного Суду України від 22 березня 2016 року № 2а-1670/7873/11.

Доводи податкового органу стосовно застосування наведених норм обґрунтовані неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке полягає у незастосуванні на його думку закону, який підлягає застосуванню, а саме пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року № 655-VIII, який набув чинності 01 вересня 2015 року.

Податковий орган посилається на цей довід впродовж усього розгляду справи. Надаючи оцінку позиції податкового органу суд апеляційної інстанції серед іншого проаналізував Узагальнюючу правову позицію Державної фіскальної служби України від 28 серпня 2015 року № 32067/7/99-99-22-04-02-17 за якою, у зв'язку з набранням з 01 вересня 2015 року чинності Закону України від 17 липня 2015 року № 655-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків роз'яснено: …Щодо перевірок, які проводяться (проводились) у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом № 655, то у цьому випадку податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок, розпочатих та закінчених до 01 вересня 2015 року, розпочатих до, але закінчених після 01 вересня 2015 року, а також розпочатих та закінчених після 01 вересня 2015 року, приймаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили… .

Суд апеляційної інстанції установив, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 17 лютого 2015 року за результатами розгляду кримінального провадження, в рамках якого проведена перевірка, відповідного рішення, зокрема, вироку, ухвали про закриття кримінального провадження, що набрали законної сили прийнято не було.

Постанова слідчого про проведення перевірки прийнята 10 липня 2015 року, до набрання чинності наведених змін у податковому законодавстві, а перевірка податковим органом проведена в період з 29 грудня 2015 року по 27 січня 2016 року, на момент прийняття податкового повідомлення рішення судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили у кримінальному провадженні, в рамках якого проведено перевірку суду відсутні.

Посилання відповідача на вирок Приморського районного суду м. Одеси, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального Кодексу України, який утримує в собі підстави звільнення від доказування є неприйнятним, з огляду на те, що цей вирок набрав законної сили 16 березня 2016 року, на час перевірки та прийняття податкового повідомлення - рішення (17 лютого 2016 року) вирок не набрав законної сили, що виключає можливість застосування встановлених ним обставин до спірних правовідносин, виходячи з положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) та частини шостої статті 78 та частини другої статті 77 цього кодексу в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року. Мотиви неприйняття вироку викладені у постанові суду апеляційної інстанції щодо неприйняття вироку є неприйнятними, разом із цим оцінка спору у цій частині не впливає на правильність його вирішення по суті, не призвело до ухвалення незаконного рішення в розумінні частини другої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить безпідставність визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року складі судді у справі №823/792/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер